У Брюсселі завершився перший день саміту країн-членів НАТО. Зокрема, ухвалити підсумкову декларацію лідерам було досить непросто через різні позиції щодо витрат на оборону Альянсу. Зрештою, дійшовши компромісу, країни підтвердили відданість ключовому принципу: напад на одну з них означатиме напад на всіх.
Попри те, що цьогорічне засідання комісії Україна – НАТО заблокувала Угорщина, 66-й пункт декларації присвячений саме українському питанні. Так, Альянс підтверджує прагнення України інтегруватися до НАТО і визнає її демократичний вибір.
Крім того, саміт приділив увагу питанням протидії російській агресії, "дії якої, включно з погрозою та використанням сили для досягнення політичних цілей, кидають виклик Альянсу, а також підривають євроатлантичну безпеку та заснований на правилах міжнародний порядок".
Так, Брюссельський саміт, який відбувається 11-12 липня, став першим повноцінним заходом НАТО після обрання Трампа на посаду президента США.
Тиждень.ua зібрав інформацію щодо перебігу саміту Альянсу у Брюсселі.
Витрати на оборону
На саміті в Уельсі 2014 року країни НАТО домовились досягнути витрат на оборону у 2% від обсягу ВВП до 2024 року. У свою чергу, Німеччина, за словами канцлерки Ангели Меркель, суттєво зменшила витрати на Збройні сили, однак зараз зосередилась на оснащенні війська. У зв'язку з цим американський лідер Дональд Трамп висловив невдоволення, що багато держав-членів НАТО не виконують свої зобов'язання щодо виділення коштів на оборону.
"США витрачають на НАТО набагато більше, ніж будь-яка інша країна. Це несправедливо і неприйнятно. Незважаючи на те, що ці країни збільшили свої внески з того моменту, як я став президентом, вони повинні робити ще більше. Німеччина вносить 1%, а США 4%. І це при розумінні того, що НАТО потрібна Європі значно більше, ніж США", – сказав він.
Зокрема, Трамп закликав країн-членів НАТО збільшити видатки на оборону до 4% від ВВП. Найбільше американського лідера обурює поведінка трьох європейських країн з найбільшими економіками ЄС, а саме Німеччина, Франція та Італія.
Водночас генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що держави-члени Альянсу погоджуються з необхідністю підвищити витрати на оборону.
"Трамп прямо говорить про оборонні витрати, і всі країни НАТО погоджуються зі справедливим розподілом тягаря і з тим, що треба виділяти більше грошей на оборону", – зазначив Столтенберг.
"Так, у президента Трампа дуже пряма та відверта мова. І він часто дуже відверто показує на конкретні країни-члени… Та моя задача – зберігати єдність 29 членів Альянсу. Тому не буде дуже розумним, якщо я почну коментувати ідеї, які звучать", – пояснив він.
Генсек НАТО наголосив, що внесок США у фінансування самого Альянсу не є найвищим у відсотках до американського ВВП. Проте господар Білого дому не погодився з цією заявою.
Німеччина – газова заручниця Росії
Під час саміту американський президент Дональд Трамп перший порушив питання "Північного потоку-2", розкритикувавши німецьку владу у підтримці будівництва газопроводу.
Зокрема, він заявив, що "абсолютно неприйнятним" є те, що Німеччина заплатила Росії мільярди доларів за нафту та газ, витративши на оборону не більше 1% свого ВВП.
За його словами, дана угода означає, що Німеччина тепер "повністю контролюється" Москвою.
"Німеччина повністю контролюється Росією, оскільки вони отримуватимуть 60-70% своєї енергії з Росії та нового газопроводу". – підкреслив він.
"Я думаю, це дуже сумно, коли Німеччина укладає масштабні нафтові і газові угоди з Росією. Ми повинні були вжити заходів щодо Росії, а Німеччина виходить і платить мільярди і мільярди доларів на рік ", – зауважив він.
Господар Білого дому наголосив, що США захищають Європу від Росії, в той час як європейські країни спонсорують російську державу.
"Ми захищаємо Німеччину, ми захищаємо Францію, ми захищаємо всі ці країни, а потім багато країн виходять і вступають у прямі відносини з Росією, платять мільярди доларів у казну Росії. Я думаю, що це дуже неприйнятно", – додав глава Білого дому.
Крім того, глава представництва України при НАТО Вадим Пристайко підтвердив, що позиція України та Штатів щодо постачання російського газу до Європи збігається.
"Позиція сполучених Штатів така ж, як в України. Ми вважаємо, що цей трубопровід – це російська голка, на яку сідає Європа. Ми попереджали багато разів, що наявність різних шляхів – один із мінімальних заходів безпеки для Європи. Приємно, що США поділяють цю точку зору", – сказав він.
У свою чергу, канцлер ФРН Ангела Меркель відреагувала на критику американського лідера, запевнивши, що її країна є незалежною у своєму політичному виборі.
"Я на власному досвіді знаю, як частина Німеччини контролювалася Радянським союзом" – сказала вона.
Водночас генсек Альянсу Єнс Столтенберг заявив, що у держав-членів НАТО існують різні погляди на будівництво Nord Steram 2. Однак він визнав, що у НАТО розуміють вплив, який енергетична безпека може мати на безпеку держав.
Агресія РФ
Підсумки у декларації НАТО підтвердили, що агресивні дії Росії підривають євроатлантичну безпеку.
Визначається, що погрози та застосування сили зі сторони РФ для досягнення політичних цілей є викликом для Альянсу та підривають євроатлантичну безпеку і міжнародний порядок.
"Хоча НАТО діє згідно зі своїми міжнародними зобов'язаннями, Росія порушила цінності, принципи та зобов'язання, що лежать в основі відносин між НАТО і Росією, як це викладено у Основному документі Ради Європи 1997 року, Основоположному акті НАТО-Росія 1997 року та Римській декларації 2002 року. Вона порушила довіру в основі нашого співробітництва та піддала сумніву фундаментальні принципи глобальної та євроатлантичної архітектури безпеки" – заявили учасники саміту.
Водночас генсекретар НАТО Єнс Столтенберг повідомив, що Альянс не прийматиме злочинну поведінку Росії, однак діалог з Москвою є важливим на тлі напруги, що склалася.
"Ми бачимо все більш напористу Росію, яка застосовує сили проти сусідів, проти України, проти Грузії, Молдови", – заявив він.
За його словами, НАТО не прийме незаконну анексію Криму, кібератаки, пропаганду та втручання у внутрішні справи інших країн, але на тлі цих подій вважає за необхідне проводити діалог з РФ.
"Коли напруга є високою, тим більш важливо говорити з Росією, намагаючись знизити напруження", – пояснив він.
Українське питання
У підсумковій декларації саміт НАТО підтвердив євроатлантичні прагнення України.
Так, у документі наголошується, що незалежна, суверенна та стабільна Україна, яка твердо дотримується принципів демократії та верховенства права, є запорукою євроатлантичної безпеки.
"Ми твердо переконані в тому, що Україна має право самостійно вирішувати власне майбутнє та зовнішньополітичний курс без втручання ззовні. Зважаючи на прагнення України до членства в НАТО, ми дотримуємося наших рішень на Бухарестському саміті та на наступних самітах" – йдеться у декларації.
Зокрема, учасники саміту підкреслили , що успіх реформ в Україні, зокрема, у боротьбі з корупцією, матимуть вирішальне значення для закладання основи для процвітаючої та мирної України.
У НАТО також відзначили недавнє ухвалення закону про Вищий антикорупційний суд та закону про нацбезпеку.
Однак генсек Альянсу Єнс Столтенберг заявив, що наразі НАТО не буде пропонувати Україні програму посилених можливостей.
План "чотири тридцятки"
План "Чотри тридцятки" – це нова ініціатива з посилення здатності силового блоку швидко реагувати на загрози, яку затвердили лідери країн-членів НАТО під час саміту.
"До 2020 року у нас буде 30 механізованих батальйонів, 30 повітряних ескадрилів та 30 бойових суден, готових до використання протягом 30 днів або менше", – повідомив генсек Альянсу Столтенберг.
Також лідери країн НАТО затвердили рішення про розміщення двох нових командних центрів у США та Німеччині. Так, командування в Атлантиці буде розміщуватися Норфолку (США), а командування з логістики – в Ульмі (Німеччина).
Рада Росія-НАТО
У підсумковій декларації НАТО також міститься рішення про те, що Альянс зберігатиме канали для регулярного діалогу з РФ, включаючи зустрічі у форматі Ради Росія-НАТО.
"Ми залишаємося відкриті для періодичного, цілеспрямованого і змістовного діалогу з Росією… щоб уникнути непорозумінь, прорахунків і ненавмисної ескалації", – йдеться у документі.
Так, зустрічі Ради Росія-НАТО відновилися у 2016 році, і відтоді провели загалом сім засідань на рівні послів.