Щоб проголосувати зміни до закону про державні закупівлі опозиція на кілька годин розблокувала трибуну Парламенту. Насправді проголосований у першому читанні законопроект принципово нічого не змінює, а голосування стало черговою перемогою прихильників діючої системи, в якій стрижневим елементом є Тендерна палата України (ТПУ) – недержавне об’єднання громадських організацій. Щорічно держава та державні підприємства здійснюють закупівлі, на суму не менше ніж 100 млрд грн. Для держустанов їхня вартість значно зростає, а потенційні учасники відкритого аукціону не лише сплачують понад 10 тис. грн за реєстрацію в каталозі, але й змушені оплачувати послуги фірм-посередників, які беруть гроші за надання документації для участі в тендері. Зараз описана схема є абсолютно законною, і діє на засадах чинного законодавства – відповідні зміни були прийняті ще в 2005 році під акомпанемент заяв про посилення контролю громадськості над використанням бюджетних коштів. Ідеологом був Сергій Осика – «кучміст», який сьогодні опинився в БЮТі.
Метастази
Навряд чи знайдеться такий міністр в уряді Єханурова чи в уряді Януковича, який би публічно не скаржився на схему держзакупівель. Головна претензія виникала щодо надто впливової ролі громадської організації, тобто ТПУ, у процесі державних закупівель. Кілька прикладів: «Поки пройдеш всю тендерну процедуру, актуальність багатьох питань зникає», – казав Нестор Шуфрич, обіймаючи посаду міністра. А ось слова міністра економіки Яценюка: «Розтягувати державні кошти так, як це робиться сьогодні – неприпустимо. Є якісь стандарти лобіювання інтересів, але, те, що відбувається з тендерами – це навіть не безпрєдєл! На кожному засіданні уряду виникає питання тендерів – і кожного разу виникає скандал».
Очевидна недосконалість законодавства і постійна вимога міжнародних організацій і української преси змінити тендерне законодавство змусила основних українських політиків імітувати реформи. При цьому складається враження, що в цій операції були задіяні усі політичні сили і ключові фігури, причому вони грали на одному боці – боці Тендерної палати. Показовий нюанс – новий тендерний закон готували два депутати Андрій Кожемякін (БЮТ) та Роман Зварич(НУ-НС), а голосували за нього частина Регіонів і БЮТ. НУ-НС на момент голосування виступив проти законопроекту. Категорично негативно були налаштовані і частина депутатів від ПР, зокрема Володимир Ландик у своєму виступі також назвав закон корупційним. Хоча за кілька хвилин його картка проголосувала за те, проти чого він щойно так бурхливо протестував. До речі, та частина фракції ПР, яка орієнтується на Януковича, виступає за вилучення із системи держзакупівель ТПУ. Відсутність єдиної позиції серед регіоналів можна пояснити і тим, що зацікавлена у збереженні існуючої схеми тільки Секретар РНБО Раїса Богатирьова, яка уособлює опозиційне до Януковича крило ПР і яка у свій час була почесним президентом Палати.
Не стояв осторонь тендерного законодавства і керівник Cекретаріату Президента Віктор Балога. Він швидко скористався бютівсько-регіональним голосуванням з метою піару і навіть налякав публіку можливістю створення нової більшості з ПР та БЮТу. Правда, незабаром з’ясувалося, що критикований Балогою законопроект свого часу було узгоджено і з Секретаріатом, а від Олександра Шлапака, заступника Балоги навіть прийшов лист підтримки, про що незабарилася радісно повідомити прес-служба БЮТу. Листа з Секретаріату терміново відкликали, а наступного дня вже керівництво БЮТу дало задній хід. Перший віце-прем’єр та права рука прем’єра Олександр Турчинов доручив рідній фракції внести до Парламенту законопроект про ліквідацію Тендерної палати. Іронія в тому, що такий законопроект вже зареєстрований – просто за нього потрібно проголосувати. Чи проголосує БЮТ проти існуючої системи держзакупівель? Тепер, коли це питання знову стало зброєю у перманентній піар-перестрілці Секретаріату з Кабміном, з’явився примарний, але шанс, що ретельно продуманий захист лобістів нинішньої схеми держзакупівель буде зламано. Проте шанс цей мінімальний, адже натхненникам тендерної схеми вдалося залучити до своєї схеми представників усіх парламентських фракцій. Ось далеко неповний список тих, хто є зараз, або перебував раніше, в керівних та наглядових органах ТПУ: Ксенія Ляпіна (НУ-НС), Олександр Ткаченко (КПУ), вже згадані Сергій Осика (БЮТ) та Раїса Богатирьова (ПР).
Технологія захисту
Нинішня схема держзакупівель захищена з усіх боків. Парламентську підтримку її забезпечує міжфракційна група депутатів-лобістів у ВР. Наприклад, законопроект Кожемякіна-Зварича був схвалений у профільному Комітеті ВР з питань економічної політики. Дивно було очікувати чогось іншого, якщо зважити на його склад – голова Олександр Ткаченко з КПУ (почесний президент ТПУ, голова Міжвідомчої комісії з державних закупівель), перший заступник – Сергій Осика (член наглядової ради ТПУ), в цьому ж комітеті працює і БЮТівець та вихованець Осики Антон Яценко, свого часу причетний до багатьох організацій-засновників Палати.
Взагалі за неповні 3 роки після появи редакції закону, де вперше з’явилася Тендерна палата, у ВР було зареєстровано близько 100 законопроектів на цю тему – це своєрідний рекорд. Лише за останніх 2 місяці їх надійшло 41! Окрім дрібних проектів, в яких пропонується трохи підкорегувати систему закупівель у галузі спорту, чи у будівництві, більшість пропозицій були спрямовані на обмеження або на збільшення впливу Тендерної палати. За дивним збігом обставин, пропозиції, які начебто мали змінити стан речей, але, по суті, зберігали статус-кво, подавати БЮТівці Сергій Осика(3), Антон Яценко (2), Олег Лукашук(3), комуніст Олександр Ткаченко(1 закон і 2 постанови). Якщо ж з’являвся законопроект, що містить загрозу для діючої схеми, то його моментально атакуювали або альтернативним законпроектом, або шляхом внесення безлічі змін, вихолощуючи суть. Першу методику вдало ілюструє історія із законопроектом регіонала Бориса Дейча, у якому він пропонує повернутися до законодавства, що діяло до 2004 року. Моментально з’явилася відповідь: Сергій Осика подав законопроект на захист Тендерної палати, пояснивши в супровідній записці, що «Скасування Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» як такого, зумовить жахливі наслідки в економіці України». Здається коментарі зайві. З цим шедевром може зрівнятися хіба що легендарний афоризм Остапа Бендера: «Отъем или увод денег варьируется в зависимости от обстоятельств. У меня лично есть четыреста сравнительно честных способов отъема».