Подія, звичайно, важлива: білбордів з головою військово-цивільної адміністрації на тлі вежі, що будують, все літо було багато на вулицях вільних міст Донбасу. Усі чекали закінчення будівництва, бо саме в зв’язку з цією вежею обіцяли: тільки-но вона запрацює, інформація вільним потоком почне вливатися у темні голови окупованих мешканців Донбасу. І ми переможемо…
– Ви знаєте, я в Єнакієво дивлюся телебачення – і наше, і українське. Бо «тарілку» поставив ще чоловік-покійник, щоб вболівати за футболістів. Тому я добре знаю, хто кого вбиває. Дивіться, в нас показують, як донецьких діточок поранених лікують, а у вас про поранених людей, що мешкають біля фронту я не бачу ніколи. Тільки про військових. Тобто Україна стріляє по мирних мешканцях, а наші хлопці- тільки по військових. Тому в нас, на Донбасі, навіть у тих містах, де є українська влада, ненавидять все, з цим пов’язане. І ми там зовсім вже не потрібні, – так мені прокоментувала тиждень тому інформаційну політику бабця в автобусі.
Читайте також: Системна помилка
Це дратує. Що вона таке каже, ця бабця! Де вона взяла всі ці нісенітниці! Але чомусь згадую нещодавній репортаж одного з центральних каналів про боротьбу за воду для Торецька. Про обстріли, проблеми, і на закуску – агресивна місцева мешканка, яка шле прокльони Україні, через яку в неї немає води. І жодних місцевих волонтерів, відчайдушних робітників, які під загрозою обстрілів ремонтували пошкоджений водогін, тільки ця агресивна жінка. Щоб вже ні в кого, не тільки в тій бабці в маршрутці, не виникало сумнівів – тут усі ненавидять Україну! І навіть це гарно, що вони лишилися без води, ці сепаратисти…
Але телевежа дуже потрібна. Ще один плюс поновлення мовлення – приєднання прифронтових міст, що досі дивилися тільки ТБ з окупованої території. Але справа в тому, які посилання ми будемо транслювати на ті території. За більш ніж два роки війни ми вже звикли чути з національних телеекранів про НОвгородське замість НовгорОдського, до неприхованого подиву у матеріалах про добровольців чи волонтерів з Донбасу, а ось до постійного нагадування, що ми тут усі – зрадники – все ніяк. Чую- для Донбасу потрібно робити окреме телебачення (газети, радіо тощо)! Але я вважаю, що для Донбасу потрібне те ж, що і для Вінниччини чи Тернопільщини – якісна журналістика, без стигматизації та ярликів. Тобто вона потрібна всій Україні, без винятку та відокремлення.
А ще потрібні чіткі посилання (не тільки мешканцям Донбасу): ми єдина країна, ми розуміємо як вам, нашим громадянам, важко в окупації, ми робимо все, щоб звільнення було якомога скоріше. Не тільки слова з високих трибун, а й повсякденні, побутові репортажі, програми з доказами від фахівців, де та коли були порушення перемир’я, хто та чим обстрілює міста та селища. І звістки про те, як отримали покарання ті, хто був винен у розповсюдженні сепаратизму- це теж дуже потрібно! Щоб ТАМ вірили: з того боку фронту для них – НАШІ, це війна розділила території, але не розділила українців! І немає жодних там республік, а є країна, що бореться за своїх людей.
Читайте також: Буккросинг по-донбаськи
Ні? Зрадникам та «сєпарам» таке казати не будемо, бо вони там всі такі!? Тоді навіщо взагалі ця вежа – щоб люди просто не випадали з інформаційного простору країни? Та чи захочеться приєднуватися до того простору, коли твоєї трагедії, твоїх бід та тебе – там немає? Я зараз не про репортажі з окупованих територій, бо хто ж не розуміє, що жодний український журналіст не зможе зробити там зараз чесний матеріал. Я все ж про відношення до людей, що в багатьох випадках стали заручниками війни.
Чи змінить мовлення на окуповані території щось докорінно? Мабуть, ні, бо правда приживається важче, ніж цілеспрямована пропаганда. Але вона і діє інакше. Люди, що думають, бачать різницю між відвертими «одами до влади», що за радянськими традиціями запанували на окупованій території, та плюралізмом, від якого хитає українські ЗМІ. Але більшість, яка вже встигла звикнути до заспокійливої телепігулки «єдиної лінії партії» в окупації, від того, що відбувається в вільній Україні, мабуть, буде в шоці. Але, може, саме через це людей, що думають, буде ставати все більше? І краще, щоб вони все бачили самі, а не переказували один одному, як Порошенко дав наказ про наступ на Донбасі- бо це він не сказав жодному журналісту України, вибравши для цього виключно ТВ «Новоросія».