Державний телеканал "Рада", завданням якого є висвітлення роботи Верховної Ради, не зміг надати відео голосування у парламенті 16 січня 2014 року. Про це у своєму блозі на "Українській правді" пише журналіст і активіст руху "Чесно" Сергій Андрушко.
Він нагадує, що саме цього дня тодішня провладна більшість голосувала за "диктаторські" закони.
"Пояснення таке (у відповідь на інформаційний запит): "Рада" зберігає відзняте відео 14 днів і жоден чинний закон не зобов'язує їх це робити", – повідомив він.
Андрушко нагадав, що наприкінці жовтня телеканалу "Рада" разом з газетами "Голос України " та "Віче" на висвітлення роботи Верховної Ради" додатково виділили 3,6 мільйона гривень до кінця року, а всього на цей рік їм було надано 26 млн грн.
"Але, маючи таке фінансування, телеканал "Рада" не зберігає відео пленарних засідань, не знімає більшості засідань комітетів і, головне, не викладає записи на свій сайт чи офіційний сайт Верховної Ради", – пише Андрушко.
Водночас, на YouTube-каналі "Ради" є лише відео інтерв’ю, але відсутній архів трансляцій засідань Верховної Ради та комітетів. Журналіст нагадає, що збереження відео на YouTube не потребує додаткових витрат.
Як відомо, частково відео телеканалу "Рада" зі скандального голосування 16 січня можна знайти на YouTube на каналах інших користувачів.
Нагадаємо, 16 січня Верховна Рада ухвалила низку законів без обговорення шляхом підняття рук. Тексти деяких законів стали доступні лише після того, як депутати за них проголосували. Наступного дня президент Віктор Янукович підписав їх. Серед них – закон Олійника-Колесніченка, згідно з яким, зокрема, було визначено порядок реєстрації та функціонування громадських організацій – "іноземних агентів"; введено кримінальну відповідальність за наклеп і екстремістську діяльність, а також за втручання в роботу інформаційних ресурсів органів держвлади; посилено кримінальну відповідальність за масові заворушення, блокування та захоплення будівель тощо.
Ухвалення цих законів викликало негативну реакцію західних політиків та офіційних осіб, а також міжнародних правозахисних організацій.
Крім того, вони викликали хвилю силових протистоянь протестувальників і силовиків МВС. Зокрема, 19 січня почалися сутички на вулиці Грушевського. Згодом хвиля громадського невдоволення прокотилася регіонами, де відбулося захоплення протестувальниками державних будівель.