Теле. Бачення

 

Телебачення – це дешева й вульгарна розвага». Сказав не будь-хто, а сер Вінстон Черчілль. Це можна розуміти як лайку, а можна як констатацію: мовляв, не треба вимагати від циркового клоуна, щоби він читав з арени монолог Гамлета. Проте змиритися з тим, що блакитний екран – всього лише засіб добровільного засмічування наших мізків Пєтросяном, Ґалкіним, «Домом-2» та Жиріновскім із Затуліним, теж важко. Про це – інтерв’ю з Н. Лигачовою.