Цифрова блокада
Протягом тижня ще декілька компаній відмовились співпрацювати з окупантом. Деякі з них остаточно покинули російський ринок лише в результаті санкцій, але це доводить, що санкційна підтримка України – теж важливий крок у цій війні.
Про припинення постачання обладнання в росію повідомили постачальники телекомунікаційного обладнання Nokia та Ericsson – через це російські провайдери матимуть складнощі із забезпеченням росіян швидким інтернет-підключенням.
Мобільний додаток Сбербанку було видалено з Google Play та App Store – це означає, що росіяни не зможуть управляти через мобільний своїми банківськими рахунками. Блокування платежів, здійснених випущеними в росії картами UnionPay, які часто використовувались для обходу санкцій – ще один крок до цифрової блокади росіян. Ці карти випускались саме для платежів на іноземних сервісах, проте їх позбавили цього обхідного шляху.
Читайте також: Контент нового часу. Дилема українського шоубізнесу і ТБ
Іще два серйозні обмеження стали відомі цього тижня. По-перше, росіянам закрили доступ до популярних шрифтів компанії Monotype – через це вони легально не зможуть використовувати ці шрифти на своїх сайтах та програмах. А ось відміна підписок для користувачів сервісу Google One, який давав можливість збільшити об’єми доступного місця для даних сервісів Google зачепить не лише розробників, але й пересічних росіян. Google не лише не дозволяє продовжувати підписку на сервіс, але й відміняє ті, які були оплачені раніше. Це означає, що росіяни не зможуть збільшити свої онлайн-сховища і мусять користуватися лише безкоштовними 15 Гбайт. А ті, у кого ці сервіси були раніше оплачені, будуть позбавлені доступу до своїх даних.
Новий пакет санкцій містить і обмеження стосовно криптовалютних інструментів. Так росіянам заборонили тримати на криптовалютних гаманцях ЄС та Швейцарії суму, більшу за 10 тисяч євро. Це значно ускладнить саму можливість використання криптовалют для обходу санкцій.
Країни Балтії також стараються відмежуватися від росії в цифровому просторі. Минулого місяця деякі з них заборонити роботу сервісу «Яндекс.Таксі», а цього тижня уряд Латвії прийняв рішення заблокувати ряд популярних російських сайтів, серед яких – «Яндекс», Mail.Ru, «Рамблер», «Інтерфакс», «Ведомості», сайти думи, першого каналу та ряд інших.
Водночас самі росіяни сприяють побудові цифрової залізної завіси навколо своєї країни. Чого тільки варта ідея заблокувати в росії відеохостинг YouTube на 10 років.
Цифрова підтримка
В перші дні війни була запущена онлайн-гра playforukraine, за допомогою якої геймери могли організовувати DDoS-атаки на російські сайти. На даний момент в гру зіграло зіграло понад 500 тисяч людей з усього світу, а про неї написали провідні технологічні медіа світу.
Успішною платформою залучення коштів для ЗСУ став додаток «Дія». З початку війни на армію за допомогою додатку було зібрано і направлено у фонд «Повернись живим» понад 260 млн грн. Лише за останній тиждень ці пожертви перетворилися на більш як 3,5 тисячі технічних засобів та обладнання для наших захисників.
Понад $200 млн на гуманітарну допомогу Україні зібрали світові розробники ігор. Більше $144 млн надійшло від лідерів ринку, компаній Epic Games та Microsoft.
Хакери з угрупування Anonymous також продовжують підтримувати Україну у свій спосіб. Лише протягом останнього тижня вони зламали сайт «Газпрому», підрозділу РПЦ та виклали ці дані, а також розмістили у вільному доступі 200 тисяч електронних листів російського мінкульту.
Цифрова підтримка може виглядати і як заборона поширювати пропаганду в Мережі. Саме такий спосіб обрали в компанії Google, коли заборонили монетизацію контенту, що підтримує чи виправдовує війну в Україні та звинувачує українців чи ЗСУ у атаках на власних громадян. Це означає, що російська влада не зможе рекламувати свої маніпулятивні пропагандистські дописи на платформах Google.
Цифрові атаки
Сучасна війна проходить не лише на полі бою за допомогою традиційного озброєння. В другий місяць війни активізувались хакери, пов’язані з російським урядом. При цьому продовжилися розсилки фішингових листів, які спостерігались з перших днів вторгнення і додалися більш серйозні атаки, в тому числі – на об’єкти критичної інфраструктури.
Читайте також: Чи зможе Росія обходити санкції за допомоги криптовалют?
Така атака була відбита наприкінці минулого тижня, про що повідомили в команді CERT-UA. Її об’єктом стали українські енергосистеми, а мала вона призвести до відключення електрики у значної частини українських споживачів.
Загалом за півтори місяці війни українські об’єкти міненерго пережили більше 200 тисяч атак. Для порівняння варто відзначити, що за весь минулий рік число атак склало біля 900 тисяч.
Загальна кількість хакерських атак за півтора місяці війни зросла втричі – про це також розповіли фахівці CERT-UA – більше 360 в порівнянні з 122 атаками, зафіксованими за цей же період торік. Переважна більшість атак мала на меті або збір інформації, або розповсюдження шкідливого програмного коду. Основними цілями атак з початку війни стали органи влади, сектор безпеки та оборони, медіа.