У вівторок, 2 квітня, Дональд Трамп оголосив про нові мита на імпорт товарів до США. З 5 квітня для усіх діятиме базова митна ставка у 10 %, однак для країн, з якими обсяги торгівлі вищі, ця ставка також буде вищою з 9 квітня. Окрім того, деякі автомобілі іноземного виробництва будуть оподатковуватись податками на імпорт у розмірі 25 %.
Для кого мита будуть найвищими?
Вищі мита накладаються на ті країни, з якими США мають особливо високий торговий дефіцит. Так, для ЄС ставка зростає до 20 %, для Японії — до 24 %, для Швейцарії — 31 % і для Китаю до 34 %.
Водночас, як пише Bloomberg, для Китаю мита сягнуть безпрецедентних 65 %, якщо враховувати вже ті тарифи, що були накладені раніше. «Згідно з даними банків, зокрема Morgan Stanley, завдяки цьому кроку Трампа середні мита США для Китаю становлять щонайменше 65 %, якщо врахувати вже існуючі мита», — пише видання. Все це принесе скорочення китайського імпорту до США на 80 %, згідно з даними Bloomberg Economics.
Одними із найвищих мит також США обкладатимуть імпорт із країн Південно-Східної Азії. Так, для Камбоджі вони складуть 49 %, для Лаосу — 48 %, Вʼєтнаму — 46 %, Мʼянми — 45 %. Цей регіон нещодавно надзвичайно постраждав від руйнівного землетрусу, тож таке рішення виглядає вкрай цинічним. Водночас, як пояснюють деякі експерти, таким чином Трамп вдарив по країнах, що отримали найбільші інвестиції від Китаю. «Раніше китайські виробники переїжджали до таких країн, як В’єтнам і Камбоджа, не лише через зниження експлуатаційних витрат, а й щоб уникнути мит», — пише The Guardian.
Якими можуть бути наслідки для світової економіки?
«Вплив цих тарифів на світову економіку буде величезним», — пише економічний редактор BBC Файсал Іслам. Їх можна вимірювати по-різному: через стрибок доходів США від тарифів до рівня не баченого з часів протекціонізму 1930-х чи падінні акцій на азійських ринках, але «справжнім мірилом цих змін стануть значні зміни в давніх глобальних шляхах торгівлі», — вважає Іслам. Одна з причин — мита, що накладаються на країни Азії. «Вони зламають бізнес-моделі тисяч компаній, заводів і, можливо, цілих країн. Деякі з ланцюгів поставок, створених найбільшими світовими компаніями, будуть розірвані миттєво. Неминучим наслідком цього, безсумнівно, буде підштовхування їх до Китаю», — пише оглядач.
Видання The Economist пише, що Трамп своїм рішення про мита повертає торговельну політику Америки в XIX століття. Для американського президента — це крок, аби покарати тих країн, які «обкрадали» Америку і покласти край ері вільної торгівлі. Однак, як зазначає видання, «він зручно ігнорує той подвійний факт, що глобалізація принесла Америці безпрецедентне процвітання і що країна була головним архітектором правил, що лежать в основі міжнародної торгівлі. Тепер, якщо пан Трамп доб’ється свого, економічний порядок, який повільно і неухильно будувався після Другої світової війни, буде мертвий і похований. Натомість пан Трамп вихваляє процвітання Америки наприкінці XIX століття, коли країна була набагато біднішою, ніж сьогодні».
Як реагують в ЄС?
Як пише Financial Times, ЄС дав собі чотири тижні часу, щоб переконати Дональда Трампа скасувати мита. До кінця квітня заходи у відповідь виключені. «Брюссель підготує заходи у відповідь, але поки що вичікує, сподіваючись, що вдасться домовитися про рішення», повідомили виданню чиновники ЄС.
Особливого удару нові мита завдадуть по економіці Німеччини, оскільки США є найбільшим торговельним партнером країни. Як пише Die Welt, минулого року німецький експорт до США склав понад 161 мільярд євро, досягнувши рекордного рівня. Загалом на експорт до США припадає близько 10 % німецького експорту.
«Позитивне сальдо експорту за останні дванадцять місяців склало близько 70 мільярдів євро, що також є історичним максимумом. При обсязі виробництва в 4300 мільярдів євро цей профіцит відповідає економічному зростанню в 1,6 %.
Економісти попереджають про значні наслідки для німецької економіки, оскільки кожне скорочення торговельного профіциту впливає на зростання. Дослідження показують, що експорт до США, ймовірно, впаде приблизно на п’яту частину», пише німецьке видання. Die Welt також цитує дані мюнхенського Інституту Ifo, згідно з якими тарифи можуть означати постійне падіння валового внутрішнього продукту Німеччини на 0,3 %. Деякі ключові сектори, такі як фармацевтика, автомобілебудування та машинобудування, ймовірно, постраждають сильніше.