Мінус понад $3 трлн на світовому фондовому ринку. Вартість акцій великих американських компаній, як-от Apple, впала за день на $250 млрд. Фондовий ринок США зазнав найбільшого падіння за останні роки, оскільки тарифи на імпорт досягли найвищого рівня з 1930-х. Підірвано довіру до долара. Торгові партнери Америки розлючені і готують жорсткі заходи у відповідь. Світ шокований, не розуміючи, чому президент Трамп пішов на такий радикальний крок без жодної видимої причини. «День визволення», як він назвав свій указ від 2 квітня, поневолив світову економіку.
На тлі раптової світової кризи Велика Британія постала перед дилемою. Чи вжити заходів у відповідь, чи виробити тверезий підхід і домовитися з Вашингтоном? Попри те, що Британія відбулася загальним 10 % тарифом на експорт до США (найнижчим серед усіх американських союзників і торговельних партнерів), наслідки будуть катастрофічними, особливо для автомобільної промисловості. Слабка британська економіка майже не зростає, а уряд щойно оголосив про плани скоротити витрати й урізати соціальну допомогу у спробі збалансувати бюджет. Нові тарифи, завдаючи шкоди значній торгівлі Британії з Америкою й щорічному експорту обсягом $60 млн, ураз знищать останні надії на відновлення економіки і можуть підштовхнути Британію до рецесії.
Багато хто закликає прем’єр-міністра сера Кіра Стармера до жорсткої позиції. Чому б йому, подібно до інших європейців, не пригрозити у відповідь негайним запровадженням тарифів на американський імпорт? Натомість він вирішив бути примирливим, публічно висловивши жаль з приводу нових тарифів, а зараз намагається домовитися про двосторонню торговельну угоду зі США. Стармер сподівається компенсувати вартість тарифів і відкрити американські ринки для британських товарів.
Загалом, стратегія терпіння і дружелюбності, схоже, спрацювала. Більшість представників адміністрації Трампа зневажають європейців як слабких «нахлібників», які користалися з американської щедрості. Але Трамп має особисту слабкість до Британії — почасти тому, що його мати народилася на шотландському острові, а почасти тому, що він любить церемонні державні візити до Британії. Він захоплюється королівською родиною і незабаром буде гостем короля Чарльза і королеви Камілли. Усього за кілька місяців його запросили на другий державний візит.
Але британський уряд знає, що не може залежати від Америки так само, як упродовж останніх 70 років. Дві країни дуже тісно співпрацюють у сфері розвідки й оборонної політики. Британія залежить від американських ракет Trident для підтримки свого ядерного стримування. Лондон зазвичай дізнається американські політичні рішення й розвідницькі таємниці раніше за будь-яких інших союзників у НАТО. Однак усе змінюється. Ніхто в Лондоні не знав про наміри США бомбити хуситів у Ємені, анексувати Канаду й Гренландію, а також про масштаби Трампових тарифів. Якби Британія почала відмежовуватися від Вашингтона або долучилася до європейців у запровадженні контр-тарифів, так званим «особливим відносинам» настав би кінець.
Британці побоюються, що Америка більше не буде для них близьким союзником або партнером, навіть після адміністрації Трампа, і особливо, якщо його наступником стане Джей Ді Венс — чинний віцепрезидент, налаштований вкрай вороже до Європи.
Як Британія має готуватися до нової ролі країни, більш ізольованої від союзників? Вона вже не входить до складу Європейського Союзу, і у Вашингтоні її не сприймають серйозно. Її членство у Співдружності націй за участі понад 50 країн, що колись належали Британській імперії, не відіграє великої політичної чи економічної ролі. Британія лишається членом Ради безпеки ООН, але не має особливого впливу в Організації Об’єднаних Націй і майже ніколи не оскаржує голосування Сполучених Штатів.
Утім, досі Стармер був проникливим у своїх відносинах із Трампом. Але незабаром йому, можливо, доведеться вибирати між близькістю з Вашингтоном і пошуком шляхів реінтеграції з європейськими колегами. Британія намагалася відігравати вагомішу роль у Європі, рішуче підтримуючи НАТО і виступаючи лідером солідарної допомоги Україні. Але зараз більш нагальним питанням вважається тісніша економічна співпраця з ЄС. Brexit завдав значної шкоди британській економіці, а ЄС залишається найбільшим експортним ринком Британії. Лейбористи не хочуть поновлювати суперечки в Британії про відносини з Європою. Але нещодавні дії Трампа і його спроби зблизитися з Путіним шокували багатьох британців. Європейські партнери видаються тепер надійнішими і відповідальнішими.
Лейбористи також намагаються зменшити військову залежність Британії від Америки. Запропонували посилити спільне використання оборонних сил і спільну закупівлю озброєнь європейськими країнами. Наразі результатів немає, оскільки Франція наполягає, що купуватиме зброю лише у власних виробників. Але багато європейців зараз серйозно замислюються над створенням окремої групи НАТО, не залежної від американської зброї і грошей.
Для багатьох людей пропозиції Трампа — не лише згубні й потенційно можуть спричинити раптову глобальну економічну рецесію, а й трохи смішні. Зокрема, тарифи для деяких крихітних віддалених островів видаються абсурдними. На Фолклендські острови, які є британською заморською територією поблизу Аргентини із населенням не більше трьох тисяч осіб, чекають тарифи обсягом 40% — удесятеро більші, ніж для Великої Британії. Те саме стосується Шпіцбергену — норвезького архіпелагу, розташованого дуже близько до Північного полюсу, де білих ведмедів більше, ніж людей. На Шпіцберген теж накладено високі тарифи, попри мінімальний експорт до США. Високих тарифів зазнають навіть деякі острови, де взагалі немає людей, як-от австралійські антарктичні території.
Небезпека для всіх полягає в тому, що раптовий обвал фондових ринків по всьому світу і негайна жорстока відповідь Китаю, який оголосив про запровадження тарифу 34 % на весь імпорт США, розв’яже глобальну торговельну війну. Повернеться щось подібне до 1930-х років, коли економічне сповільнення у багатьох європейських країнах привело до влади нацистів і ультраправі сили. Праві знову перемагають на виборах по всій Європі, і глобальна рецесія лише посилить їхню популярність.
Стармер усвідомлює небезпеку стрімкого погіршення політичної й безпекової ситуації, адже раптові зміни відбуваються протягом перших 70 днів президентства Трампа. Прем’єр намагається зберігати спокій і сподівається, що Трамп тепер може змінити свою думку або розпочати переговори з країнами, що постраждали від його нововведень. Він також сподівається, що гостра реакція ринку в Америці змусить Трампа скасувати чимало нових тарифів, особливо якщо вони призведуть до зростання цін у США і почнуть дратувати політиків-республіканців і виборців, які голосували за Трампа. Але сподіватися, що Британія зможе пережити наступні чотири роки до нових виборів у США, ризиковано, особливо якщо Трамп не втратить популярності, а наступник-республіканець продовжить його політику.
Тому Британія розробила плани більш жорсткого реагування, зокрема нові тарифи на американський імпорт: алкогольні напої, газ і нафта, комп’ютери і високотехнологічне обладнання. Проблема для Британії і всіх країн, які планують нові тарифи, полягає в тому, що ці заходи насправді не зашкодять Америці, та можуть загострити торговельну війну, завдаючи шкоди економіці Британії й інших країн. Цієї кризи мало хто очікував, і ніхто не знає, як давати раду.