“Прикро констатувати, що у 2021 році, на 30-му році незалежності, стабільно високою залишається кількість звернень громадян щодо порушення мовного законодавства посадовими особами органів державної влади та місцевого самоврядування”, – каже Тарас Кремінь.
Десята частина від усіх скарг пов'язані з ігноруванням державної мови чиновниками різних рівнів. “Неприпустимо, коли в умовах війни на Сході України деякі посадовці ігнорують державну мову й розмовляють на сесіях мовою агресора”, – зазначив мовний омбудсмен.
Однак Тарас Кремінь апелює до історичного контексту і вважає, що постійні утиски та обмеження є цілком логічним поясненням мовної ситуації сьогодні. Приклад успішної мовної політики – Литва та Латвія, каже експерт: “Мовне законодавство в цих країнах з’явилося не у 2019 році, як в Україні, а ще в 1990-х, одразу після проголошення незалежності. Хоча й у цих країнах були непрості мовні баталії в 1990-х та у 2000-х. Але це не завадило їм надати найкращі можливості для розвитку й функціонування своїх мов”.
Читайте також: Мова освіти — ключовий фактор єдності та безпеки держави
У цих країнах для влаштування на роботу до пакету документів треба додавати й сертифікат про знання державної мови. Це не залишає вибору тим, хто хоче отримати роботу. “Ми лише підходимо до цього етапу — з 16 липня, на 30-му році незалежності, – зазначив Кремінь, – в Україні нарешті має розпочатися екзаменування на рівень володіння державною мовою для майбутніх держслужбовців та осіб, які претендують на громадянство”.