«Вважаю за необхідне заявити, що зміст і тон цієї витриманої у лакейському стилі петиції до царя-батюшки мені чужі і суперечать моїм моральним принципам», – заявив він.
«Я згодний з тим, що боротьбу з корупцією в Україні слід провадити найактивніше (згадаймо нереалізоване Чорноволове «Бандитам – тюрми!»), але не на словах і обіцянках-цяцянках, а реально», – наголосив Танюк.
«Стосовно ж конкретного листа, то мого підпису під ним нема і не могло бути. Мені зателефонували і спитали, чи не взяв би я участь у підписанні групового листа на захист Сергія Квіта та Ольги Богомолець», – повідомив Танюк.
«Я, який завжди підписував правозахисні листи до Брежнєва, Косигіна, Щербицького, Горбачова та в найвищі міжнародні організації на захист демократії й оборону репресованих, – відповів згодою, але сказав, що мені потрібен текст листа. Більше до мене ніхто не телефонував», – зазначив він.
Танюк обурений появою його прізвища під текстом, який, «компрометує будь-яку порядну людину, людину честі».
Нагадаємо, у ЗМІ виник ажіотаж з приводу листа української інтелігенції до Віктора Януковича з підтримкою в боротьбі з корупційною системою.
Президент Національного університету «Києво-Могилянська академія» Сергій Квіт, який також значився підписантом під документом, заявив Тижню, що йому не надали повну версію цього листа.
Під час телефонної розмови з лікарем Ольгою Богомолець кореспонденту Тижня не вдалося з’ясувати, чи була вона ініціатором листа від імені української інтелігенції.
Пізніше Богомолець надіслала Тижню листи, адресовані президенту Віктору Януковичу. Втім, у них йшлося про проблему незаконної забудови Олександрівської лікарні, а також розбійний напад на Музей домашньої ікони в м. Радомишль (Житомирська область).