Якщо розглядати культуру як конденсатор, то заряду, накопиченого братствами та їхніми школами й академіями за часів гетьмана Сагайдачного, вистачило на вибух Хмельниччини — на 6 років. Якихось півдесятка козацьких літописів і мазепинського бароко по ній — на формування козацького міфу і накопичення заряду впродовж всього ХІХ століття і як результат — нові визвольні змагання 1917-1921, тобто на чотири роки.
Парадоксальним чином, власну державність інтелігенція розміняла на українське шкільництво й мистецтво. Власне, й Радянський Союз з його ідеологією інтернаціоналізму (показною, але) був вимушеним кроком імперії, інакше Україна вже не ставала в стійло. Знадобилася ритуальна автономія аж до представництва в ООН.
Розстріляне відродження тривало неповних 10 років, але я наполягаю, що саме його вітальна енергія вистрілила у 1991-му. А шкільництво так-сяк трималося аж до того ж часу. В нас ніколи не було стільки грамотних українською людей, усі попередники писали для 30 українських сімей з вулиці Руської у Львові чи вулиці Жилянської у Києві.
Читайте також: Чому імперія Путіна приречена
І ще — в нас ніколи не було 30 спокійних років. Те, що за цей час написано, знято, зіграно, ще лише належить осмислити, але коли спеціалісти по Розстріляному відродженню порівнювали той період з культурним бумом 2016-2019 років, вони погоджувалися, що сучасний значно потужніший за те, що дали нам наші 1920-ті, його просто ні з чим порівняти. Просто тому, що всі вже грамотні. Наші військові письменники написали за 7 років вже більше книжок, ніж ветерани “ВОВ” за 70. Просто тому що свобода і нема цензури. А в СРСР усю "лейтенантську прозу" писали 5-6 перевірених авторів. Все життя про одне і те ж. А на мемуари мав право не кожен полковник. Мемуари рядового? Ви смієтесь. І так, до речі, в них досі.
І таке ж буяння вітальності особисто мені було помітне, скажімо, в фантастиці чи в перекладах, а зараз геть несподівано для кризи – в наукпопі.
Найбільша кількість надрукованих українською книжок за всю історію – і за назвами і за сукупним накладом. Найбільша кількість знятих українських фільмів. Найбільша кількість українських пісень. Вікіпедія за кількістю статей наймелодійніша в світі, тощо.
Всього три роки сприяння і 27 років невтручання своєї держави.
Читайте також: У ОРДіЛО мобілізували навіть вчителів української мови
Просто уявіть собі, що такого заряду цей конденсатор не накопичував ще ніколи. Не влізай, уб’є. Якби хто попробував влізти.
Воно, звісно, по-різному може піти, аж до окупації, але з Божою поміччю ми вже запалили таку свічку, яку, я вірю, їм не загасити ніколи.
Ми будемо битися на пляжах.