Російсько-грузинська війна в Донбасі
Автор: Олександр Міщенко, Донецьк
Донеччина, як завжди, відзначилася. І мова навіть не про традиційні порушення прав самих виборців та численні фальсифікації, зафіксовані політичними опонентами Віктора Януковича. Чи не головною темою перегонів стала присутність на дільницях Донеччини представників Грузії, що вже призвело до міжнародного скандалу. В день виборів голова Донецької облради Анатолій Близнюк, відомий своїми неординарними висловлюваннями, привселюдно заявив, що не збирається «жувати краватку» перед грузинськими «бєспрєдєльщиками та бойовиками», яким поставлено за мету «зірвати вибори в Донецькій області» та «внести дестабілізацію в регіоні». Йшлося про спостерігачів, направлених на Донеччину з Грузії. Схожі заяви зробили й чільники донецької мерії.
Ці висловлювання пролунали майже одразу після заяви голови комітету російської Держдуми зі справ СНД і зв’язків зі співвітчизниками Олексія Островського. Посилаючись на «колег зі складу місії Міжпарламентської асамблеї СНД, що перебуває в Донецьку», він проголосив: у місті, мовляв, зафіксовані спроби «дестабілізувати виборчий процес громадянами Грузії», які «намагаються реалізувати різноманітні провокації, не маючи офіційного статусу спостерігачів». Подібність висловлювань росіян і представників місцевої влади Донеччини невипадкові. Наприклад, директор Донецького інституту соціальних досліджень та політичного аналізу Володимир Кипень проводить паралель із подіями серпня 2008 року, коли офіційні представники регіонального бомонду засудили «агресію грузинської вояччини стосовно народів Південної Осетії» та збирали останнім «потяги гуманітарної допомоги». За всім цим донецький політолог вбачає «руку Москви», що впроваджувала і впроваджує російську політику через підконтрольну Партію регіонів, чиїми представниками є керівники донецького самоврядування. Кипень вважає, що до «російсько-грузинських розборок» тепер уже на території Донеччини долучилася і центральна українська влада. На його думку, цю політичну пожежу роздмухав Центрвиборчком, який не надав офіційного статусу спостерігачів близько тисячі візитерів із Грузії.
Інцидент виник за кілька днів до виборів, коли в інтернет вкинули нібито телефонну розмову між прем’єр-міністром України Юлією Тимошенко та президентом Грузії Міхаілом Саакашвілі, в якій український прем’єр просила чільника дружньої держави про допомогу у вигляді відправлення у важкий для неї регіон кавказьких спостерігачів.
Наслідком цієї історії став міжнародний конфлікт. Грузини дуже образилися на випади регіоналів. Деякі джерела вже повідомили, що в апараті президента Грузії за підтримки дипломатичних каналів низки країн, зокрема й США, готується екстрена вимога до керівництва Євросоюзу і тих самих Сполучених Штатів щодо заборони в’їзду на їхні території верхівки Партії регіонів на чолі з Віктором Януковичем. Якщо так станеться, то можливого майбутнього президента України може спіткати доля «невиїзного» глави Білорусі Аляксандра Лукашенка.
Руйнування монополії
Автор: Костянтин Скоркін, Луганськ
Інтерес до президентських виборів на Луганщині був великим – явка становила 71%. У 2004-му поразку тутешнього фаворита Віктора Януковича болісно переживали і місцева еліта, і пересічні громадяни. Але на відміну від виборів-2004, коли підтримка іншого, не Януковича, кандидата вважалася майже зрадою малої батьківщини, цього року великі шанси завоювати симпатії луганчан мали і нинішній прем’єр Юлія Тимошенко, і позапартійний кандидат Сергій Тігіпко. «Чи не вперше жоден кандидат не має монопольної переваги, тому боротьба за електорат буде особливо напруженою», – напередодні виборів зазначив в. о. директора луганської Академії регіонального розвитку та співробітництва Сергій Іванов.
Проте консерватизм виборців таки зруйнував сподівання штабу Юлії Тимошенко. Її передвиборча кампанія, яку очолювала молода й амбітна депутатка Верховної Ради Наталія Королевська, вирізнялася своєю небувалою для Луганщини інформаційною активністю, далеко випереджаючи за кількістю та якістю агітаційної продукції традиційних господарів становища – регіоналів. На всіх телеканалах цілодобово транслювалися телевізійні ролики, у яких відомі та поважні луганські персони – підприємці, директори шахт, діячі культури – висловлювалися на підтримку Тимошенко, зі шпальт усіх газет усміхалися прем’єрка та її луганська соратниця. Однак виставленого (за неофіційними даними) плану в 10% голосів луганським бютівцям виконати все ж не вдалося.
Невдоволенням Януковичем та його соратниками, що накопичилося на Луганщині, сповна скористався Сергій Тігіпко, який за кількістю отриманих голосів луганчан посів друге місце.
Власне процес волевиявлення був відносно спокійним, хоча впродовж дня з’являлась інформація про суттєві порушення. Так, спостерігачі від ПР спіймали на гарячому студентку одного з луганських вишів, яка нібито фотографувала бюлетень із проставленим хрестиком для звітності перед замовниками. А голова штабу Тимошенко Королевська виступила із заявою, що Луганщина буде лідером за кількістю порушень виборчого законодавства з боку представників Януковича. Комітет виборців також зафіксував численні порушення. «Заяви про голосування вдома приймали без будь-яких підтверджувальних документів, – зазначає юрист Луганського відділення Комітету виборців Богдан Бондаренко. – Також більшість комісій не проводила повноцінної перевірки наданих заяв про голосування вдома, як того вимагає постанова ЦВК».
Та серйозних провокацій не було – анонсований регіоналами «грузинський десант» на луганських дільницях так і не з’явився, хоча певний «луганський слід» лишив: затримані у Донецьку спостерігачі від Грузії козиряли корочками знаної на Луганщині газети «Мологвардієць», що входить до сфери впливу депутата від БЮТ Анатолія Ягоферова. Натомість у центрі міста було затримано активістів однієї з опозиційних до обласної влади громадських організацій, які розповсюджували агітматеріали проти Януковича та луганських керманичів ПР. Це теж певна ознака нових для Луганщини часів – у минулому такий «бєспредел» могли дозволити собі лише самі регіонали та підконтрольні їм структури. Власне, під час цих виборів провокації з боку правлячої у регіоні партії мали якийсь дивний характер. Так, напередодні виборів майже одночасно в Луганську та Стаханові затримали хуліганів, які паплюжили білборди з агітацією за Тимошенко, – в обох випадках ними виявилися депутати міських рад від Партії регіонів. Деякі експерти називали ці абсурдні вчинки ледве не саботажем кампанії лідера ПР. А ось редактор місцевого впливового тижневика «Реальна газета» Андрій Діхтяренко побачив у цих подіях суто регіональний вимір: «У «пейнтболісти» йдуть ті депутати-провінціали, хто пролітає повз виборчі списки регіоналів під травневі вибори до місцевих рад. Тому їхній єдиний шанс потрапити до ради нового скликання – здійснити «подвиг» (у певному сенсі) та прославитися».
Битва гаманців
Автор: Віталій Глагола, Ужгород
Основною особливістю виборців Закарпатської області є абсолютна байдужість до програм кандидатів у президенти. Головною складовою їхнього вибору завжди були особистість претендента, його харизма, матеріальний і фінансовий потенціал. Стосовно кандидатів – вихідців із Закарпаття важливий також родовід. Адже в області кумівство-сватання часто є основним аргументом у вирішенні всіх наболілих питань, зокрема й кадрових. В умовах безробіття закарпатці на виборах часто пропонують себе кандидатові, а не навпаки, адже вдало прислужившись тій чи іншій політичній силі, можна суттєво поліпшити сімейний бюджет.
Джерело в Закарпатському обласному офісі ПР повідомило, що їхнє керівництво домовилося з лідером партії «Єдиний центр» Віктором Балогою про співпрацю в процесі президентської кампанії.
Передвиборче об’єднання Вікторів на Закарпатті значно підвищило шанси Януковича. З одного боку, популярність Віктора Балоги в регіоні зовсім не знизилася після його відставки з посади голови Секретаріату президента. З іншого – обертів набрала в краї і політична сила, яку очолює пан Балога. Слід урахувати і той інформаційний потенціал, яким він володіє: регіональний телевізійний канал і кілька друкованих ЗМІ. Фактично всі голови райдержадміністрацій призначені на посади за квотою «Нашої України» не без особистої участі Балоги – як вони поводилися в новій політичній ситуації, неважко здогадатися.
Вагомий внесок у виборчу скриньку зробили й угорці, які компактно проживають у трьох районах області й традиційно голосують за Віктора Януковича та його партію.
Спробу Юлії Тимошенко нейтралізувати конкурента шляхом фактичного призначення своїм технічним кандидатом ужгородського міського голови Сергія Ратушняка, який прагне після президентських виборів обійняти крісло закарпатського губернатора, місцеві політологи вважають не зовсім вдалою. Утім, певну групу підтримки Ратушняк усе-таки мав – це чимало громадян ромської (циганської) національності, які за вказівкою своїх баронів, наближених до мера Ужгорода, завжди голосують за Ратушняка (за результатами голосування по області він посів сьоме місце).
Ще одна особливість закарпатців – їхня виборча пасивність. Якщо є вибір – піти на шашлики чи віддати свій голос задля п’яти років власного майбутнього, люди віддають перевагу шашликам. Зрозуміло, чому явка виборців на Закарпатті була найменшою в Україні й становила лише 56,74%.За великим рахунком, з огляду на ментальні особливості закарпатців на успіх в перегонах могли розраховувати тільки ті кандидати, штаби яких потужно фінансуються. У певному сенсі вибори-2010 на Закарпатті стали битвою гаманців.
На дільницю, як на свято
Автор: Тетяна Турчина, Львів
Попри численні заяви політиків про можливі провокації, вибори на Львівщині пройшли доволі спокійно. Львівщина знову голосувала не так «за», як «проти». Сама думка про те, що лідером держави може стати Віктор Янукович, більшість львів’ян заганяє в депресію.
«Я голосував за Тимошенко, хоча вона мені не дуже подобається… Але ж і вибирати особливо немає з кого. Зрозуміло, що в другому турі будуть Тимошенко і Янукович, то краще підтримати її, ніж дати пройти Януковичу і зробити крок назад», – поділився враженнями після голосування львів’янин Роман.
17 січня в регіоні перетворилося майже на свято. Надто в селах, де розваг мало, а через снігові замети люди не часто виходять із дому. Вибори стали приводом і по 50 грамів під дільницею випити, і поколядувати, й обговорити останні політичні плітки, ще й сусідці кістки перемити. Тому деякі спостерігачі навіть фіксували як порушення небажання виборців покидати дільниці після голосування.
А ось на Бродівщині люди, навпаки, не йшли голосувати, бо поміж членів дільничного виборчкому виявився хворий на відкриту форму туберкульозу. Багато людей не змогли знайти себе у списках. Наприклад, у селі Ямельниця Сколівського району в списках чомусь не знайшлося місця 25 сельчанам, серед яких були і четверо… членів ДВК.
Порушення фіксували також і в обласній спеціалізованій психіатричній лікарні у Львові. Як засвідчили спостерігачі, у кабінки для голосування заходили по двоє – пацієнт у супроводі лікаря, мотивуючи це тим, що пацієнт недобачає.
Майже типовим порушенням були й спроби фотографувати бюлетені на мобільні телефони. Схоплені за руку пояснювали, що фотографували «на пам’ять». У Комітеті виборців України, звісно, підозрюють «фотографів» у продажу голосів.
Не обійшлося і без ноу-хау. Виборча комісія №87, розташована у виборчому окрузі № 120 Львова, відкрила в інтернеті власний відеоблог. За словами голови цієї комісії Степана Гринчишина, блог створено для обміну досвідом між учасниками виборчого процесу – членами дільничних виборчкомів. Однак колеги з інших дільниць нагодою поспілкуватись у мережі знехтували.
Домашня заготовка
Автор: Віталій Тараненко, Хмельницький
Перемога Юлії Тимошенко у Хмельницькій області була очікуваною, але не з таким вражаючим відривом (25%) від найближчих переслідувачів. «Фішка» цього західного регіону в тому, що він має сталий електорат. І хоч би які «гастролери» під час виборів сюди заїжджали і наговорювали сім мішків гречаної вовни, виборець віддасть свій голос за перевіреного кандидата.
Були інші несподіванки. Окружна виборча комісія 190-го територіального виборчого округу після новорічних свят недорахувалася 150 тис. грн. Гроші, призначені на вибори, безслідно зникли. Окружкому таки вдалося дізнатися, куди вони поділися: виявилося, що їх повернули у державний бюджет як невикористаний бюджетний ресурс минулого року. Врешті-решт ситуацію врегулювали, і 14 січня окружна комісія отримала від ЦВК 1,7 млн грн.
У Кам’янці-Подільському не змогли проголосувати 100 працівників місцевого цементного заводу. «Ці робітники приїхали на завод із Харкова. Щоб проголосувати, їм потрібно було мати рішення суду. Без цього документа вони не допускаються на виборчі дільниці», – повідомив голова ОВК № 193 Віктор Степаненко.
На окремих виборчих дільницях люди намагалися пошкодити власні бюлетені, й декому це вдалося. 61-річний виборець намагався незаконно винести бюлетень.
Проте найбільше мороки було із внесенням людей під час голосування до реєстру виборців. За словами заступника голови хмельницького обласного осередку Комітету виборців України Тетяни Зеленко, у Нетішині на виборчих дільницях № 3, 6, 14 члени комісій масово включали до реєстру виборців людей без судових рішень. «Згідно з процедурою обов’язково має бути судова ухвала. На протести наших представників члени дільничних комісій не реагували», – наголосила вона.
У Старокостянтинівському районі члени виборчої комісії № 85 ТВО № 196 відмовилися підписувати контрольні талони для голосування 23 виборців удома. «Це означає, що 23 бюлетені треба вважати недійсними», – зазначила пані Зеленко. Вона додала, що спостерігачі КВУ зафіксували велику кількість заяв для голосування за місцем перебування виборців. Зокрема, у Дунаєвецькому виборчому окрузі № 194 на ДВК № 164 кількість заяв про бажання проголосувати вдома перевищила 5% зареєстрованих виборців, на ДВК № 65 – майже 12%, ДВК № 182 – майже 11%, ДВК № 79 – 18%.
Одеський феномен
Автор: Іван Шевчук, Одеса
Одеським сюрпризом виявилося те, що у ролі президента чимало одеситів захотіли побачити Сергія Тігіпка. В Одесі Тігіпко набрав ледь не 30% голосів і посів другу позицію, суттєво випередивши Юлію Тимошенко. Симпатики пана Тігіпка пояснили цей феномен економічною грамотністю одеського люду: мовляв, повелися на потужний економічний блок програми кандидата. Нейтральні оглядачі схильні шукати пояснення у вдалих виборчих технологіях. Керівник виборчого штабу Сергія Тігіпка в Одесі Світлана Фабрикант і не приховує, що чимало голосів її кандидатові додала його участь у порятунку українських моряків із захопленого сомалійськими піратами судна «Аріана». Цю обставину пані Світлана вважає «золотою гирькою» Тігіпка, що лягла на шальку виборчих терезів в Одесі.
Мертві душі
Автор: Влад Осипов, Севастополь
Рівно о 8-й у Севастополі відкрилися всі 187 дільниць. Хоча днем раніше вибори в одному з двох округів міста були під загрозою зриву: звільнилася бухгалтер, і нікому було видавати зарплату членам дільничних виборчкомів. Та все обійшлося.
Розподіл сил у місті виявився таким: Віктор Янукович – 56,09%, Сергій Тігіпко – 15,12%, Петро Симоненко – 9,82% (найвищий його результат по регіонах), Юлія Тимошенко – 6,52% (її штаб результатами по Севастополю задоволений), Віктор Ющенко – 0,74% (нижче тільки в Донецьку та Луганську).
Депутат міськради і член «Батьківщини» Олена Василенко вважає, що порушення на виборах були, просто їх ніхто не фіксував. Тому самому штабу Тимошенко варто було не тільки поставити спостерігачів на кожній дільниці, а ще й навчити їх фіксувати порушення. «Уже під’їжджаючи до однієї з ділянок, можна було побачити автобуси з конкретними номерами – людей підвозили, «карусель» була». Дуже багато порушень у зв’язку з голосуванням на дому», – розповідає Олена Василенко.
З Оленою Василенко погоджується і голова Севастопольського відділення Комітету виборців України Тимофій Нікітюк. До основних порушень він зарахував внесення дільничними комісіями виборців до списків у день виборів. «Це масове явище практично на всіх дільницях», – упевнений Тимофій. Він також вважає порушенням те, що вранці бюлетені видавалися членам комісій без обліку. «Тобто якщо якісь бюлетені зникнуть, то не буде зрозуміло, який саме член комісії в цьому винен. Це неправильно, бюлетені мають видаватися під розпис. Це могло сприяти запуску такої фальсифікації, як «карусель», – каже експерт. Розмовляли ми з ним якраз на порозі 60-ї дільниці, за годину до закінчення виборів. «Ну ось ходімо покажу – тут померлі люди у списках для голосування на дому», – поманив нас Тимофій. Секретар виборчкому показала копії свідоцтв про смерть двох виборців, які мали голосувати вдома. На запитання, чи є заяви від цих громадян, дівчина почала щось шукати у стосі паперів. Тимофій поцікавився, яким чином до списку потрапили люди, які померли два роки тому. В цей момент у розмову втрутився чоловік, який представився депутатом Ленінської райради, почавши звинувачувати нашого співрозмовника у брехні та спробі провокації.
Пригадую, як місяць тому керівники 224-го і 225-го окружкомів в один голос скаржилися на ігнорування виборів міською адміністрацією (у Севастополі немає міського голови, виконавчу владу очолює голова адміністрації Сергій Куніцин, призначений на посаду президентом Віктором Ющенком). Зате заголовки новин на сайті Севастопольської міської держадміністрації 17 січня сповіщали: «Вибори в Севастополі проходять спокійно та організовано»…
Острів Регіонів
Автор: Жанна Попович, Тернопіль
Тернополяни втомилися голосувати: вибори другий рік поспіль. Однак продемонстрували чи не найвищу (75%) в Україні активність. Електорат на Галичині специфічний: зранку йдуть до церкви, а потім на вибори. Символічно, що першими на вибори в селі Плотича Тернопільського району прийшли учасники церковного хору. Актори-аматори поколядували, навіть кабінки засіяли пшеницею та побажали краянам зробити правильний вибір. Водночас прикрий інцидент стався на 42-й дільниці. Спостерігач від Партії регіонів прийшов чергувати помітно напідпитку, згодом влаштував сварку та перевернув стіл. Горе-спостерігача ледве заспокоїли та вмовили піти додому.
Натомість легким переляком та довідкою від лікаря відбулася Надія Стиран, член дільничної комісії села Застінка Тернопільського району від кандидата у президенти Олега Тягнибока. 17 січня приблизно о третій ночі жінка вибила двері сільського будинку культури, де була виборча дільниця, і молотком розтрощила скриньки для голосування вдома. Почувши галас, на дільницю прибули опергрупа та голова комісії. Жінку взяли під домашній арешт. Лікар діагностував у Надії істерику внаслідок перевтоми, тож карної справи не порушили.
У райцентрі Збараж запрошення проголосувати надійшло померлому 1979 року чоловікові. Обурена вдова наголосила, що за 30 років після смерті чоловіка це трапилося вперше.
Уже під час підрахунку голосів незалежні спостерігачі зауважили, що виборці, які голосували за Януковича, навпроти прізвища кандидата в бюлетенях ставили нетипові позначки: знаки «більше» чи «менше», «паралельно», просто крапки. А на одному бюлетені навпроти прізвища Василя Противсіха виборець вивів слово з трьох літер на букву «х».
Основна несподіванка виборів на Тернопільщині: неочікувано низький результат Олега Тягнибока (менш як 5%) після сенсаційної перемоги його «Свободи» у березні на виборах до облради (майже 35%) і високий результат Віктора Януковича порівняно з минулими президентськими виборами (у першому турі 2004 року за Януковича проголосувало 5,51% тернополян, цього разу – 9,82%). Експерти пояснюють зростання рейтингу лідера ПР, зокрема, політичними технологіями, запущеними в області ще в жовтні 2009-го: Партія регіонів, мовляв, не так залучає прихильників ідеологічно, як застосовує так звану виборчу піраміду – поетапне втілення схеми мережевого маркетингу. Не можна не зважати й на історично-географічні особливості краю: північ Тернопільщини давно була парафією Московського патріархату, відданість якому продемонстрував під час візиту в Україну патріарха Кирила лідер Партії регіонів. Крім того, Януковичу підіграли місцеві керівники, які здебільшого представляли владу. «Свобода» ж майже за рік перебування при владі нічим себе не проявила. Можливо, тому й низький результат її лідера.
Аналізуючи результати виборів на Тернопільщині, політичний експерт Ярослав Чорнозуб зауважив: «Недарма Віктор Андрійович «окучував» Тернопільську, Львівську, Івано-Франківську області. Група людей, яка стоїть за ним, бачить себе в політиці. Електорат висловив ставлення до його політики, проте робота, проведена «Нашою Україною», знизила рейтинги і «Свободи», і Тимошенко».
«Домашню» схему застосовували члени звичайної виборчої дільниці № 114 ТВО № 103. Вони приходили зі скринькою навіть до тих, хто не подавав заяви з проханням проголосувати вдома. Понад те, як стверджують деякі пенсіонери, члени виборчої комісії пропонували поставити галочку… олівцем. На цій самій дільниці до списків було внесено громадян, які заздалегідь поінформували виборчу комісію про голосування на іншій дільниці – за місцем нової реєстрації. Тож не виключено, що на дільниці № 114 також застосовували схему «Мертві душі»
(див. Тиждень, №1–2/2010).