Таємниці гучного банкрутства

ut.net.ua
7 Листопада 2008, 00:00

 

 

 
 
 
 
«Промінвестбанк» (ПІБ), одна з найбільших фінансових установ країни, став першою жертвою кризи. Ще наприкінці вересня Національний банк України заявив про надання для стабілізації ПІБ кредитної лінії на загальну суму 5 млрд грн. Згодом були озвучені наміри про націоналізацію «Промінвестбанку» шляхом передачі понад 80 % його акцій державному «Укрексімбанку». Та коли верстався цей номер, ситуація навколо ПІБ почала стрімко змінюватись. Водночас уже не таємниця, що крах ПІБ викликаний не проблемами в економіці, а радше вдалою комбінацією з його рахунками, підкріпленою потужною інформаційною кампанією.
 
ВЕРСІЇ
 
Досі активно обговорюють припущення, що справжньою причиною краху «Промінвестбанку» був конфлікт між його найбільшими акціонерами. Точніше, родинний конфлікт. Найбільший пакет акцій ПІБ, понад 38%, сукупно належить сім’ї голови правління банку Володимира Матвієнка.
 
У нього самого, екс-дружини Галини та двох дітей – міноритарні пакети майже по 10%. Решту розпорошено поміж тисячею дрібних акціонерів. Подейкують, що після сварки й розлучення з дружиною, пан Матвієнко вирішив вивести її зі складу співвласників фінустанови шляхом додаткової емісії акцій і, відповідно, зведення до мінімуму пакету колишньої родички. Вона, щоби помститися екс-чоловікові, залучила інші зацікавлені сторони, виник конфлікт, який привів банк до межі знищення.
 
Є версія дещо подібна до наведеної вище: причиною конфлікту став намір Володимира Матвієнка провести додаткову емісію акцій, аби збільшити родинний пакет, а потім продати його стратегічному інвесторові. Такі плани не збіглися з намірами інших гравців, які, вірогідно маючи свої види на банк, влаштували масштабну рейдерську атаку.
 
Згідно з іншою версією, рейдери мали за мету зменшити ліквідність «Промінвестбанку» й викликати паніку серед дрібних акціонерів, аби швидко скупити його акції за невисокою ціною. Навіть тепер, коли в установі введено тимчасову адміністрацію, ПІБ усе ж залишається ласим шматком. Він входить до десятки найпотужніших в Україні, його клієнтами є великі підприємства та 4,2 млн простих громадян. Чистий прибуток банку за три квартали склав 510 млн грн. Поки Нацбанк вирішував, як націоналізувати проблемну установу, на неї нібито знайшлися покупці.
 
Залишімо наразі за дужками, котра з версій найправдоподібніша. У кожному разі, вже відомо, як саме втаємничені рейдери атакували «Промінвестбанк».
 
БАНКІВСЬКІ ХИТРОСПЛЕТІННЯ
 
Валентин Наливайченко, в. о. голови СБУ, повідомив, що вже встановлено групу осіб, які, використовуючи рахунки донецького «Унікомбанку», знімали з рахунків ПІБ чималі кошти та виводили їх з України в офшорні зони. За його словами, ці гроші «Промінвестбанк» мав спрямувати від кінця вересня до 10 жовтня на вчасну виплату пенсій та зарплат шахтарям і металургам. Це призвело до паніки серед клієнтів фінустанови й підвело її до краю прірви.
 
У розмові з журналістами голова правління «Промінвестбанку» Володимир Матвієнко стверджував, що про версію СБУ дізнався з газет. За його словами, внутрішній аудит наразі не може визначити, хто й коли виводив гроші.
 
Водночас з уст Валентина Наливайченка прозвучало одне прізвище, яке викликало шквал політичних емоцій. Згаданий донецький банк він пов’язав із членом парламентського комітету з питань фінансів і банківської діяльності, депутатом від БЮТ Олександром Шепелєвим. Генеральний директор «Унікомбанку» Нелля Шаповалова заявила, що звинуваченням у махінаціях з боку СБУ вона здивувалася – жодних рахунків не було арештовано, банк працює в нормальному режимі, а Шепелєв ніколи не значився у власниках і засновниках цієї установи. Безпідставними назвав заяви спецслужби й сам Шепелєв. «Валентин Наливайченко говорить абсурдні речі та намагається приписати комусь володіння банком, яким володіє він сам», – іронізує депутат.
 
Ми не будемо з’ясовувати, кому насправді належить ця фінустанова – Олександрові Шепєлєву чи Валентину Наливайченку. За інформацією з наших джерел, ні той, ні інший серед співвласників ТОВ «Унікомбанку» офіційно не зазначений. Цікаво інше: ТОВ «Універсальний комерційний банк» (така його повна назва) до листопада 2006-го називався «Банк Перспектива». Перейменували його після того, як він став фігурантом розслідування Служби безпеки України щодо викачування валюти за кордон із використанням комерційних структур, зареєстрованих на загублені паспорти.
 
Начальник 1-го управління Департаменту контррозвідувального захисту економіки СБУ Микола Синятовський тоді заявив, що цей «банк використовували як інструмент, а посадові особи банківської установи, зловживаючи службовим становищем, приймали підроблені документи», без передбаченої правилами перевірки. За різними оцінками, таким чином було виведено до $1 млрд. Банк обвинувачення відкидав, підтверджуючи лише факт виведення валюти «групою осіб», які «виводили капітал красиво – за законом, у якому є пробої», як по-естетському оцінив фінансові махінації тодішній голова спостережної ради «Банку Перспектива» Сергій Гончаров. Приблизно у той самий час заступник генпрокурора Тетяна Корнякова заявила: «прокуратура Донецької області розслідує справу стосовно ТОВ «Банк Перспектива» – мова там іде саме про відмивання грошей. Через рахунки цієї установи за кордон виводилися мільйонні суми – під виглядом повернення неіснуючих іноземних інвестицій». Як бачимо, зараз через той же банк, але під іншою назвою, було прокручено схожу операцію.
 
СЛІДИ ВЕДУТЬ У НЕБО
 
У тій історії дворічної давності є одна цікава деталь. Фізичні та юридичні особи, котрі заснували «Банк Перспектива», що згодом перетворився на «Унікомбанк», більшість розрахункових рахунків тримають у «Європейському банку раціонального фінансування» (ЄБРФ). Під цією назвою фінансова установа працює з осені 2005 року, коли акціонери донецького банку «Донкредитінвест», заснованого у 1993 році, вирішили перенести свій головний офіс до Києва. Інтернет-видання Proua.com стверджує, що подружжю Шепєлєвих, Олександрові та Галині, належать (або, принаймні, належали) понад 40% акцій ЄБРФ. Щоправда, Тижню знайти офіційне підтвердження цієї інформації не вдалося.
 
«Донкредитінвест» свого часу заснував авіакомпанію «Челендж Аеро». Потім його частка перейшла фірмі Business Aviation Holding AG, зареєстрованій за адресою Скалетташтрассе, 102, м. Хур (Швейцарія). За цією же швейцарською адресою сидять засновники інвестиційнофінансової компанії «Європейські інвестиції», яка в Києві ділить офіс із уже згаданим ЄБРФ.
 
У Службі безпеки України стверджують, що «Челендж Аеро» у серпні обслуговувала громадянку Тимошенко Ю. В.
 
ДЕКІЛЬКА НЕВІДОМИХ
 
Минулого тижня очільник СБУ Валентин Наливайченко заявив: за атаками на «Промінвестбанк» стоять російські рейдери, що намагалися заволодіти кредитними портфелями державних підприємств. Зазначимо, що серед позичальників ПІБ – «Нафтогаз України». Наливайченко жодного імені не назвав, однак, як згадано вище, на «Промінвестбанк» націлилися відразу декілька російських фінансових монстрів. 3 листопада Нацбанк повідомив, що на контрольний пакет (68%) акцій ПІБ пред’явив права стратегічний інвестор. Офіційно його не називають, однаку пресі мусуються чутки, що мова йде про консорціум у складі Андрія і Сергія Клюєвих (члени Партії регіонів та власники групи «Укрпідшипник»), «Сбєрбанку Росії» та російського ж «Альфа-Банку». У контексті заяв чільника спецслужби така зміна власників виглядає дещо підозріло.
 
За інформацією СБУ, з «Промінвестбанку» в офшори виведено щонайменше 400 млн грн. Це майже вдвічі більше, ніж статутний капітал ПІБ. Досить дивно, що менеджмент банку не помічав підозрілого руху величезних коштів через свої рахунки. Доки не почалася паніка, не бачили підступу й правоохоронці. Хоча гроші з «Промінвестбанку» виводилися через «Унікомбанк», ту ж фінустанову, через яку два роки тому «відмили» майже $1 млрд. До речі, імен організаторів тієї оборудки також досі ніхто не назвав.