Які результати нещодавнього візиту делегації НАТО до України?
— Насамперед я вважаю, що візит генерального секретаря та послів країн — членів НАТО треба розглядати в контексті його політичної важливості. Він доносить дуже чіткий меседж про те, що союзники дбають про Україну. Вони висловили однозначну підтримку суверенітету й територіальної цілісності країни в межах її кордонів, визнаних на міжнародному рівні. Крім того, представники делегації подякували за гарну співпрацю, яку Альянс має з Україною. Ваша країна є цінним партнером Північноатлантичного блоку й робить вагомий внесок у спільну безпеку багатьма способами. Ми всі знаємо про вашу участь у місії «Рішуча підтримка» в Афганістані, ви залучені до операції сил KFOR у Косово та місії НАТО в Іраку.
Що стосується складних безпекових обставин, у яких сьогодні перебуває Україна, то ми всі, як союзники, засуджуємо агресивні дії Російської Федерації. 2014 рік став переломним для європейської безпеки, адже відбулася нелегальна та незаконна анексія Криму. Під час згаданого візиту всі посли НАТО разом із генеральним секретарем організації висловили невизнання незаконної анексії півострова, закликали Росію повернути Україні контроль над ним і розрядити ситуацію. НАТО підтримує різні механізми мирного врегулювання, як-от «нормандський формат» та мінський процес, додатково до того, що робить Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ. Ми всі хотіли б бачити, що Росія припинила підтримку сепаратистів на Донбасі та відвела все важке озброєння, щоб відкрити шлях до мирного врегулювання.
Читайте також: Війна – 2036. Погляд НАТО
Візит Північноатлантичної ради є важливим сигналом політичної та практичної підтримки України. А ще маємо звернення генерального секретаря НАТО до Верховної Ради (при чому вже друге) з меседжами, якими він передав ставлення всіх 29 країн-членів. Той факт, що генсек НАТО й посли відвідали Одесу, зокрема, для того, щоб подивитися на морські сили Альянсу, які прибули туди, і зустрілися з представниками одеської Військової академії та Інституту Військово-Морських сил, також має важливе символічне значення. Адже це показує, що питання безпеки Чорноморського регіону є ключовим у дискусії послів. У квітні цього року міністри закордонних справ країн-союзниць погодилися вжити додаткових заходів для посилення присутності та участі Альянсу в безпеці Чорного моря.
Ви згадали про настрої країн — членів НАТО. Чи можете описати позицію Угорщини?
— Треба зрозуміти, що певні питання, як-от права меншин, є чутливими для багатьох націй. Звичайно, Угорщина, як і інші держави, зацікавлена в тому, щоб до меншин в Україні, зокрема й угорської, ставилися відповідно до норм міжнародного законодавства. Я знаю, що у вересні 2017 року український парламент ухвалив закон про освіту. Союзники по Альянсу мали можливість зібратися у форматі комісії Україна — НАТО під час візиту Північноатлантичної ради, і в заяві, яка з’явилася за результатами зустрічі, є чітка згадка про цей закон. У ній українську владу закликали взяти до уваги рекомендації та висновки Венеціанської комісії під час імплементації цього документа. Серед союзників є чітке розуміння, що Україна повинна це виконати. Водночас українська влада усвідомлює свої зобов’язання щодо цього.
Якщо ми говоримо про перспективи відносин між Україною та НАТО, то чи можете ви описати поточну ситуацію довкола Плану дій щодо членства (ПДЧ)?
— Уже не раз повторювалося, що Альянс дотримується свого рішення, ухваленого 2008-го під час Бухарестського саміту, що дві країни (Україна та Грузія. — Ред.) стануть членами організації. Я був присутній на тій зустрічі. Ми мали важливу можливість обговорити прагнення обох країн.
Читайте також: Адаптація НАТО
Тепер слід зрозуміти й оцінити той факт, що це процес. З боку України потрібне дотримання вимог плану реформування, щоб зробити її готовою приєднатися до Альянсу. План реформування повинен бути виконаний таким чином, щоб посилити демократичні інституції, підвищити ефективність правосуддя, а оборонні структури та спроможності привести у відповідність до стандартів НАТО. Країни — члени Альянсу цінують те, що останніми роками Україна взялася за проведення таких реформ. Однак, як нам відомо з досвіду багатьох інших держав, на це потрібен час.
Для України нині надважливо не відхилятися від курсу реформ: боротися з корупцією, посилювати правосуддя та верховенство права, використовувати переваги різних інструментів, що надаються в межах Річної національної програми або Комплексного пакета допомоги, які НАТО має для України. Ми всі згодні, що коли ви все це виконаєте, то відповідатимете вимогам приєднання до євроатлантичних інституцій і НАТО як фундаментального союзу в цьому сенсі. Отже, дотримання плану реформ допоможе перейти від прагнення до реалізації. Водночас, що важливіше, це відповідатиме очікуванням українців. Тому ви так чи інакше маєте робити це для власного народу.
Читайте також: НАТО та Україна у 2019 році
Перейдімо до питання ПДЧ. Ваші прагнення відомі союзникам. Ви внесли свій курс до Конституції і формально повідомили про це Альянс. Я хотів би наголосити на тому, що, можливо, замість надмірного акценту на технічних бюрократичних вимогах варто сфокусуватися на подальшій реалізації плану реформ. Це критично важливо й про це раніше вже казав генеральний секретар. Не можна відкладати ПДЧ для будь-якої країни, тому, щоб відбулося потенційне приєднання, має бути зустріч і діалог віч-на-віч про ПДЧ. Нам також слід розуміти, що ПДЧ потребує одностайного політичного рішення всіх країн — членів Альянсу. Чи має Україна відновити свою заявку, коли почнеться процес, як він перебігатиме і коли закінчиться — це не ті питання, на яких треба сьогодні зосереджувати всю увагу. Важливіше сфокусуватися на реформах і використанні всіх доступних інструментів, які я згадав раніше.
Є достатньо варіантів і засобів для розширення нашої співпраці, посилення спроможностей та стійкості України в питаннях протидії гібридним загрозам. Наприклад, ми маємо Платформу Україна — НАТО з вивчення досвіду протидії гібридній війні. Усі ці засоби, якщо їх правильно застосувати, зроблять Україну готовою вступити до НАТО. Коли це трапиться? Ми не можемо вказувати конкретні терміни. Ви маєте проявити терпіння та наполегливість у виконанні всіх потрібних кроків, не ухиляючись від заданого курсу. Це те, що всі ми цінуємо.
————-
Таджан Ілдем. Народився в 1956 році. Випускник факультету політичних наук Університету Анкари, спеціалізується на міжнародних відносинах. Ілдем почав свою дипломатичну кар’єру 1978-го. Із 2000 по 2003 роки був старшим радником президента Туреччини із закордонних справ. Із 2003-го по 2006-й — надзвичайний та повноважний посол Туреччини в Королівстві Нідерланди. Пізніше, із 2006 по 2009 рік, був постійним представником Туреччини в НАТО. Після цього обіймав посаду генерального директора з питань міжнародної безпеки при Міністерстві закордонних справ Туреччини (2009–2011). Служив постійним представником Туреччини в ОБСЄ з 2011 по 2016 рік, у березні 2016-го його призначено помічником генерального секретаря НАТО з питань громадської дипломатії.