Літо ставить перед батьками одвічну проблему – влаштувати дітям гарний відпочинок. При цьому бажано, щоб вони й оздоровилися, й покупалися в морі або річці, й підтягли знання з проблемних шкільних дисциплін. Важливі також безпека і цікава програма перебування. І звісно, щоб це було не дорого й не дуже далеко, адже чадо обов’язково захочеться провідати. До того ж, уявлення про відпочинок батьки мають десяти- або двадцятирічної давності – з часів власного дитинства.
.jpg)
ЛІТО ПО-АНГЛІЙСЬКИ
«У першому семестрі в мене було не дуже добре з англійською, – зізнається харківський шестикласник Єгор Задніпровський. – Тому коли мама побачила рекламу цього табору, сказала: поїдеш і удосконалюватимеш мову». Британський мовний літній табір ABC-camp утворився на базі колишнього радянського табору «Буревісник» під Новими Санжарами на Полтавщині.
На вкритій травою галявині пірсинговані британки намагаються залучити до гри два десятки українських школярів у помаранчевих футболках. Це лише другий день заїзду, тож більшість дітей розуміють англійські команди не одразу. Окрім британських викладачів, які проводять із дітьми уроки англійської, до Нових Санжар приїхали ще й так звані аніматори – британці, котрі влаштовують спортивні ігри. Проте школярі називають їх по-старому – вожатими.
«Ми говоримо лише англійською, тому діти намагаються говорити англійською до нас, – каже директорка табору Дорін Гріффітс. – Ми звикли розумітися жестами й емоціями, адже довго працювали в різних країнах. Важливо, що ми розмовляємо з кожною дитиною. Їхня англійська після цієї практики буде значно кращою».
На дошці в навчальному кабінеті, який називається Dickens, намальовано контури Британії. Один із учнів позначає на ній Лондон.
– Я з Оксфорда, – каже викладач Стю і пропонує знайти його на карті.
– Ви вчилися в Оксфорді? – перепитують у класі.
– Ні, але прожив там 25 років свого життя. Це дуже гарне місто.
Окрім занять із англійської у класах, у півгодинних перервах між уроками діти грають у спортивні ігри на подвір’ї, організовані з аніматорами або самостійно.
12-річний Денис Малинко ходить до школи в Петропавловську-Камчатському, але на канікули приїхав до бабці у Київ. Підкорегувати англійську й поспілкуватися з носіями мови погодився без зайвих умовлянь. І навіть те, що вчитися треба влітку, Дениса не засмучує. Каже, що для байдиків попереду ціле літо. «Торік я був у звичайному дитячому таборі – там нічого не вчать, лише відпочинок. Тут кваліфікованіші працівники, чистіша територія й більше вільного часу для спілкування. А там графік – цілий день розписаний», – каже Денис.
Денис і Артем показують свою кімнату на двох. Щойно дістаю фотоапарат, хлопці кидаються прибирати розкидані речі й застеляти ліжко.
.jpg)
РАДЯНСЬКІ КАНІКУЛИ
Табір «Світанок», що на 17-му кілометрі Житомирської траси під Києвом, відрізняється від британського відпочинкового закладу насамперед концепційно. В таборі повністю збереглися традиції радянських часів: сурма, барабан, стрій, лінійка, трудовий десант, багаття, сантрійка… Лишилися навіть галстуки – щоправда, салатового кольору, з емблемою «Світанку». Табір радянський не лише за змістом, а й за формою. Будівлі старі, але відремонтовані й чисті – табір перебуває на балансі Державного управління справами при президенті України. Путівка в одну з чотирьох змін коштує 1935 грн за 20 днів.
На першу зміну до «Світанку» прибули 102 дитини, які мешкають у кімнатах на 10 ліжок. Діти власноруч прибирають свої кімнати й територію табору, отримуючи за це оцінки, котрі виставляє сантрійка: лікар, черговий вожатий і троє чергових дітей. «Вони змусили мене сьогодні пояснити, чому четвірка, а не п’ять? – каже таборовий лікар Антоніна Міллер. – Я стояла й пояснювала, але діти все-таки схилили мене до п’ятірки».
Малюнки на асфальті, конкурси, КВК, мистецькі гуртки і басейн – усе для того, щоб відпочити від школи. Між заняттями в гуртках – обов’язковий пообідній сон і детально розписаний розпорядок дня: п’ятихвилинне спізнення вважають порушенням режиму.
«Діти зараз комп’ютеризовані й домашні, не знають, що таке повітря, віник і ганчірка. А тут вони про це дізнаються: чергують і в їдальні, й у кімнатах. Тут відпочивають багато дітей моїх друзів, але я нікого не виділяю – дітям, особливо балуваним, корисно опинитися в такій обстановці», – каже старший вожатий і бізнесмен Едуард Дмитренко. З партнерами по бізнесу Едуард домовився, що літо він проводить у дитячому таборі, – це робота для душі.
Плаврук чистить сіткою блакитний басейн від листя, що нападало за ніч. Йому допомагає 11-річний командир другого загону киянин Ігор Смерницький. Ігоря на відкритті табору навіть посвятили в піонери. В які піонери? Піонери «Світанку».
– Піонере, до кращого відпочинку в «Світанку» будь готовий! – скандує старший вожатий.
– Завжди готовий! – чеканить Ігор, котрий відпочиває у «Світанку» вже всьоме.
.jpg)
ЦІНА ПИТАННЯ
Попри кризу й чималу вартість – $325–500 за тиждень залежно від сезону – до табору АВС-camp набрали 90 осіб. Щоб відправити дитину на мовні курси за кордон, потрібно викласти удвічі більшу суму.
«Закордонні мовні курси, наприклад, у Британії, коштуватимуть від 14 тис. грн», –говорить Юлія Верезумська, керівник відділу освіти за кордоном київського тренінг-центру «Епоха інтернаціональної освіти». – Це ціна за два тижні, адже британські школи на менший термін дітей не приймають. Школи, як і програми, бувають різні – зважаючи на рівень школи й інтенсивність програми. Є також різні варіанти проживання – на квартирі, в сім’ї або на території школи. Дехто перебуває в містах або курортних центрах».
У той час, як табори навколо Києва зникають або перетворюються на приватні котеджі, путівки до тих таборів, що залишилися, викуповують ще навесні. Тетяна Ісаєва, мати 11-річної Олі, обрала для дочки табір «Енергія», путівку до якого придбала ще у квітні: «Ціни досить високі – на три тижні це 3,5–4 тис. грн за відпочинок під Києвом. Якщо шукати через агенцію, накрутка до тисячі гривень. Я придбала путівку за 2,5 тис. грн через знайомих». Знайти пристойний табір для дитини дуже важко, вважає Тетяна: «Минулого року ми мали негативний досвід – віддали дитину в табір у Ворзелі, але за деякий час забрали – не сподобалося. Ціна була не маленька, але діти там були надані самі собі. Хочеться, щоб за такі гроші й вожаті були компетентні». Відпочинок у таборі на Чорному або Азовському морях обійдеться батькам, як відпочинок під Києвом – від 2,5 тис. грн, плюс витрати на дорогу.
Економваріант для міської дитини – шкільний табір, де діти за символічну плату підтягуватимуть свої знання, а окрім того, ходитимуть до зоопарку і в музеї. Такі табори можуть стати порятунком для батьків, які не мають можливості приділяти дітям достатньо уваги, проте канікули, проведені в школі, – це вже не зовсім канікули. Прилаштувати дитину до шкільного табору можна лише за 49 грн, проте працюватимуть вони до 25 червня.
Діють в Україні й молодіжні трудові загони – виховання працею в найкращих радянських традиціях. Минулоріч в таких таборах побували майже 20 тис. юнаків та дівчат. На сезонних роботах зі збирання фруктів у Криму молодь може заробити від 50 до 100 грн за неповний робочий день. Залучають старшокласників і до відновлення історичних пам’яток – Батурина, замків Львівщини або ж варти на Говерлі.
Не вимагають значних фінансових витрат і вишкольні табори. Наприклад, за участь у липневому пластунському таборі в Переяславі-Хмельницькому треба заплатити
150 грн. Якщо ж дитина не має таких грошей, її візьмуть і безкоштовно, запевняють у «Пласті». Інша річ, що пластуном потрібно бути не лише на час канікул – це й життєва філософія, і вишкіл, який потребує фізичної підготовки. У світі скаутський рух охоплює не більше 3% дітей.
150 грн. Якщо ж дитина не має таких грошей, її візьмуть і безкоштовно, запевняють у «Пласті». Інша річ, що пластуном потрібно бути не лише на час канікул – це й життєва філософія, і вишкіл, який потребує фізичної підготовки. У світі скаутський рух охоплює не більше 3% дітей.
.jpg)
ДИСЦИПЛІНА ЧИ СВОБОДА?
«Дисципліна – це скаутські принципи, – вважає дитячий психолог Вадим Колесников, – атака на колективну свідомість. Найліпший вік для табору – це 12–13 років. У цьому віці дуже важливо відчувати себе в зграї, тобто спрацьовують колективні механізми й інструменти, все ж не дарма ці місця називають саме «таборами». Що стосується більшої свободи, самостійності й індивідуалізму, то вони вимагають від педагогів творчого підходу. Такий педагог повинен бути надзвичайно цікавим, бо якщо ми не можемо дитині заборонити, маємо її чимось зацікавити. Зрештою, в гарному таборі все ж таки поєднується і одне, й друге».
На що безумовно впливає різниця між підходами до організації дитячого відпочинку, так це на поведінку. В радянському таборі діти слухаються, а в британському – не охоче. Що обрати для своєї дитини і як її виховувати – прерогатива батьків.
[1368][1369]
ОФІЦІЙНО
Юрій Павленко
Міністр у справах сім’ї, молоді та спорту
.jpg)
До 2009 року законодавства в галузі дитячого оздоровлення фактично не було. До того ж, більшість таборів не мали актів на землю – саме через це їх за всі ці роки приватизовували, перекуповували та перепрофільовували, незважаючи на численні заборони. Важливо, що закон «Про оздоровлення та відпочинок дітей», який набрав чинності цьогоріч, забороняє закривати і перепрофільовувати дитячі оздоровчі заклади. Їх внесуть до єдиного реєстру й акредитують. Кожен табір зобов’язаний дотримуватися чітко визначених стандартів, які базуються на безпеці дитини та якості наданих послуг
Таборів меншає
Минулого літа в Україні працювали 18 672 дитячі оздоровчі заклади, з них: заміських – 686, санаторного типу – 60, з денним перебуванням – 17 195, профільних – 453, праці та відпочинку – 58, інших – 179, відпочинку старшокласників та учнівської молоді – 41. Цьогоріч, за поточною інформацією в регіонах, діє 17 371 дитячий заклад оздоровлення та відпочинку