Табачник пояснив, що наявність в українських вишах програм насамперед російською мовою сприяє збільшенню іноземних студентів, які "платять до казни університету, забезпечуючи розвиток матеріальної бази, купівлю обладнання".
"У нас вже третій рік поспіль йде дуже велике зростання (кількості) іноземних студентів. Звичайно, ми орієнтуємо політехнічні та класичні університети, щоб вони переходили на магістратуру англійською мовою. Але з 55 тисяч студентів-іноземців зі 130 країн, які навчаються в Україні, переважна більшість – більше 50 тисяч – отримують вищу освіту російською мовою ", – сказав Табачник.
Він додав, що виші Західної України, які раніше категорично відмовилися від викладання російською, практично позбулися іноземних студентів. Міністр також зазначив, що в цілому новий закон про мови ніяк не обмежує становище української мови.
"Не можна робити ставку, що цей закон антиукраїнський або проросійський. Цей закон демократичний, ліберальний, цивілізаційно дуже важливий", – сказав Табачник, додавши, що Міносвіти України готове його реалізовувати.
Глава Міносвіти України навів приклад із закарпатським містом Берегове, де на початку вересня статус регіональної мови отримала угорська.
Нагадаємо, закон був прийнятий парламентською більшістю 3 липня й підписаний президентом Віктором Януковичем 8 серпня.
Голова парламенту Володимир Литвин спершу відмовлявся підписати цей закон, однак, зрештою, зробив це й передав його на підпис президенту.
Закон "Про засади державної мовної політики" набув чинності 10 серпня цього року.
Читайте також Небезпечні ілюзії: регіонали не збираються вдосконалювати мовне законодавство