Табачник вважає, що «русскій мір» духовно відроджує українців

14 Вересня 2011, 16:49

На думку Табачника, «спільний гуманітарний простір – духовний, історичний і культурний – сприяє одночасно і самоідентифікації, і зближенню народів».

«Нашу спільну історію, мені здається, безумовно, потрібно починати від Володимира Хрестителя, від Ярослава Мудрого, від Олександра Невського. І навіть той факт, що ще у XIX і XX століттях православне населення габсбурзької монархії називало себе не українцями, а росіянами і русинами – найкрасномовніше тому підтвердження», – вважає Табачник.

Він нагадує, що історичне і культурне коріння і України, і Росії «колосальне за багатством персонажів, за палітрою політичних і військових діячів, за різноманіттям думок».

«Нашими спільними пращурами була створена гігантська і, напевно, наймогутніша в X-XI столітті держава на європейському континенті. У Росії глибоко почитався святий великий князь Михайло Чернігівський – хіба потрібно його за територіальною ознакою вписувати тільки у формування український самоідентичності? Він великий подвижник, що прийняв мученицьку смерть і, мені здається, однаково шанований на теренах Росії, України і Білорусії», – констатує Табачник.

Разом з тим він пояснює, що у назві «Малоросія» з початку закладені «ніжність і шанування до батьківщини історичної Русі», а не свідоме приниження України.

«У тому, як намагаються сьогодні викривити цю позицію, видавши Україну за щось принижене і незначне – брехня політиків і велика трагедія нашого нерозуміння», – підкреслив Табачник.

«Мала Русь – це синонім Русі первісної. Адже в усіх слов`янських мовах є аналог, що демонструє, що слово «мала» у даному випадку не є приниженням. Поляки саме так називають серце своєї країни, звідки пішла їх державність – Малопольська. У Празі центральна, основна і найдавніша частина міста називається «Мала Країна», – пояснив міністр освіти.

Як повідомлялось, попри постійні скандали, що виникають навколо Дмитра Табачника через його неоднозначну діяльність на посаді міністра освіти, і постійні вимоги його відставки, міністр залишається у своєму кріслі. Цьому є достатньо просте пояснення: його вважають квотою Кремля.

Читайте також: «Ліца» антипатріотизму*