У першій трійці лідерів -американські вузи: Каліфорнійський технологічний університет (1 місце), Гарвардський університет (2 місце), Стенфордський університет (3 місце).
Європейський вуз вперше у рейтингу з’являється лише на четвертій сходинці -Оксфордський університет. Прінстонський університет (США) -5-й, на шостому місці -Кембриджський університет.
Нагадаємо, потрапляння цього року українських вузів до престижного рейтингу світу за версією Times Higher Education було позначене скандалом. Так, міністр освіти Дмитро Табачник 31 серпня заявляв, що українські вузи цього року в рейтингу таки будуть.
"Мені сьогодні дзвонив директор найпрестижнішого лондонського "таймсівського" рейтингу… І вчора ухвалене рішення, що Київський національний університет імені Тараса Шевченка ввійшов до складу світового рейтингу за всіма показниками", – заявив тоді Табачник.
Однак у відповідь на звернення представників Центру дослідження суспільства, головний редактор рейтингу Times Higher Education Філ Бейті повідомив:
"Я можу підтвердити, що цей університет не було включено до рейтингу Times Higher Education World University Rankings. Рейтинг на 2012-2013 роки буде опубліковано 3 жовтня 2012 року".
Рейтинг складається, виходячи з 13 показників, кожен з яких вносить свій внесок в остаточну оцінку:
Сума в розрахунку на одного працівника університету, яку сторонні компанії вкладають в дослідну діяльність університету (2,5%)
Відношення кількості зарубіжних співробітників до кількості місцевих (3%)
Відношення кількості іноземних студентів до кількості місцевих (2%)
Загальна репутація (наукова діяльність і якість освіти) університету за даними опитування 13 388 вчених, проведеного Thomson Reuters (15%)
Відношення кількості співробітників до кількості студентів (4,5%)
Співвідношення захищених дисертацій (Ph.D) до кількості бакалаврів, що йдуть на звання магістра (вклад 2,25%)
Співвідношення захищених дисертацій (Ph.D) до кількості співробітників (6%)
Середня зарплата співробітника (2,25%)
Середня цитованість публікацій, нормалізована щодо різних областей досліджень. Готується на підставі аналізу даних 12 тисяч журналів за 5-річний термін (32,5%)
Наукова репутація за результатами опитування вчених (про якеговорилося вище) в конкретних областях (19,5%)
Середня кількість грошей, що виділяється на дослідження з розрахунку на одного співробітника. Ця величина нормалізується за паритетом купівельної спроможності, виходячи з економіки конкретної країни (5,25%)
Середня кількість опублікованих статей у розрахунку на одного співробітника інституту. Журнали беруться ті, що вже згадувалися вище (4,5%)
Співвідношення державних грошей до всього дослідногобюджету університету (0,75%).