Однак, як пише Олександр Михельсон у статті «Російський урок для Табачника», реформи освіти у Росії супроводжуються палкими дискусіями.
Зокрема, проект нових стандартів навчання в старших класах у Росії спрямований на організацію навчання підлітків так, щоб забезпечити з боку останніх всебічну «готовність до захисту Батьківщини» та відсіч «фальсифікаціям історії Росії на шкоду її національним інтересам».
Нова концепція передбачає 16 предметів для старшокласників, при цьому обов’язковими мають бути лише три: напівмілітарні «Основи безпеки життєдіяльності», фізкультура та цілком ідеологічний предмет «Росія у світі». Ще одну дисципліну учень обирає собі як обов'язкову до поглибленого вивчення. Однак фахівці застерігають, що таким чином відсікаються ті предмети, які дають нормальний багаж знань про світ.
Крім того, всі дисципліни будуть об’єднані у шість блоків, із кожного з яких учень може обрати максимум два предмети. Тобто вивчати одночасно алгебру, геометрію та інформатику, або, скажімо, російську мову, історію та суспільствознавство не вийде, наголошує автор.
У той же час він наводить дані досліджень, які показують, що рівень знань російських школярів падає.
«І тут, начебто, саме час відповідним українським структурам та їхнім керівникам повчитися на чужих помилках. Але ми натомість чуємо, що і в нас «реформи» рухатимуться тим самим шляхом, що й у Росії», – пише автор і нагадує, як у вересні минулого року Табачник високо оцінив досягнення російських колег у реформі освіти.
Про це міністр заявив під час зустрічі з гендиректором видавництва «Просвещение» Алєксандром Кондаковим, який свого часу заявив: «Для будь-якої держави виховання громадянина і патріота своєї країни є головним завданням, воно важливіше за математику чи фізику. Фізику можна вивчити потім…».
Детальніше про освітню реформу читайте тут