Та й Бенксі з нами

Культура
25 Листопада 2022, 12:32

Певний час ходили чутки, що легендарний Бенксі зробив в Україні кілька графіті. І ось спочатку 11 листопада він виклав на своїй сторінці в інстаграмі один малюнок із Бородянки, а 17 листопада вже показав відео з усіма своїми працями, які, як виявилося, ще є в Горенці, Ірпіні, Гостомелі та Києві. Загалом їх 7, і три з них чомусь на спортивну тематику.

Зараз в Україні — наче медом намазано для всіх, хто хотів би попіаритися на нашій війні. І проблема в тому, що навіть ті, які приїжджають із метою справді допомогти (Анджеліна Джолі чи Шон Пенн, скажімо) усе одно сприймаються як охочі «хайпонути» на чужій біді (філософ Бернар-Анрі Леві, наприклад, тут ще з 2014 року вряди-годи вештається). Так, медійні постаті привертають додаткову увагу до української ситуації, але водночас це все працює і в зворотному напрямку, бо така вже сутність медійних персон. В ідеалі мають виграти всі, але питання «Хто кого використовує більше?» лишається відкритим

Якщо абстрагуватися від користі будь-якої появи України в медіапросторі, то загалом не до кінця зрозуміло те, чим саме нам допомагає Бенксі. Хоче, щоб ми зберегли руїни з його графіті? Хоче, щоб ми їх обережно вирізали й продали? Тоді б краще робив те в зручніших місцях. Хоче, щоб його аудиторія побачила руйнування в Україні? Тоді нащо робити графіті в Києві, де це вже акт вандалізму (хоч коли в Бристолі якось його малюнок зафарбували чорним, то вандалізмом визнали саме це «очорнення»). А ще, чи хтось би стільки говорив про ті графіті, якби Бенксі не визнав свого авторства? Сучасна творчість – все ж більше про автора, а не про твір, тому українські гастролі Бенксі — це радше його власна реклама, аніж створених графіті.

Читайте також: Бюджетна культура, або Телемарафон понад усе

Втім, Бенксі завжди любив похайпувати на актуальних подіях, яких для нього, антимілітариста й антикапіталіста, завжди вдосталь. Для графіті завжди важливий контекст, тому певна публіцистичність для нього неуникна, а зміна контексту на музей легко зруйнує всю цінність цього малюнку. Вуличне мистецтво частіше реагує на злободенне, аніж на вічне, і тому, напевно, Бенксі мав би розмалювати наші стіни ще в 2014-му, але тоді, імовірно, навіть він не помітив тієї війни (врешті-решт, як і весь світ). Зрештою, і зараз він запізнився на 9 місяців, але ж геній має подорожувати тільки будучи повністю переконаним у власній безпеці (іронія? – Ред). Та ще й графітист рівня Бенксі має дбайливо обирати те, на що відгукуватися, уважно виміряючи ступінь актуальності та спільної вигоди. Хоч відомо, що ще в березні Бенксі виставив свій малюнок «CND Soldiers», створений на початку війни в Іраці в 2003 році, на лондонському благодійному аукціоні, гроші від якого пішли на київський «Охматдит».

«CND Soldiers»

У опублікованому ним відео, у якому лунає «Червона рута» і є напис «На знак солідарності з українським народом», наприкінці міститься й невеличке інтерв’ю із жінкою з дитиною. Жінка каже, що там, де нині красується дорогоцінне англійське графіті (хлопчик-дзюдоїст кидає на мати чоловіка, схожого на Путіна), був дитячий садочок, а потім прилетіла бомба. Цікаво, що на слензі графітистів «забомбити» — це якраз швидко замалювати незначний шматок стіни. Отак мистецтво вкотре по-своєму трансформує життя, перетворюючи на мистецький об’єкт навіть руїни.

Ну і ще є питання, що тими витворами робити далі. На відео Бенксі насамкінець перехожий каже, що за подібні малюнки «Я б вибив усі зуби і поламав ноги». Можливо, тут бракує якогось контексту розмови, але голос народу — голос Божий. Оскільки вони намальовані на стінах зруйнованих будинків або на бетонних плитах, то щоб їх зберегти, треба буде провести дуже ретельний демонтаж тих поверхонь, але ж це має робити хтось досвідчений, тоді як нам, певна річ, трохи не до того. Та й поки цим займуться, імовірно, уже буде нічим займатися.

Читайте також:   На культурних фронтах  

Одне з графіті Бенксі на вул. Великій Житомирській (ракетний комплекс, підмальований під чоловічим статевим органом) вже покращили: підмалювали одного з трьох славетних українських козачків, який, попри незначну травму, міцно тримає те все графіті в презервативі. Отака от наша відповідь британцю: хай твої робити коштують багато тисяч, а для нас ти лише черговий хайпожер, місце якому в «гумовому виробі №2». Так, контекст – потужна сила.

Фото: Владислав Содель

Позначки:
102