До того ж як, з якими шоу-ефектами – з «Альфою», виламуванням дверей та багатою здобиччю у вигляді сотень тисяч доларів готівкою, 3 млн. грн., власне, хабара та діамантів, вилучених у злочинців у мундирах. Щоправда, потім, в найкращих традиціях українського «правосуддя», суд призначив заставу цим двом діячам у 3 млн. грн., що втричі менше за ті гроші, що знайшли тільки в їх службових кабінетах при першому ж обшуку. Та за останній тиждень було затримано й ще декілька прокурорських працівників. Може, це й справді боротьба з корупцією – «йокнуло» серце в багатьох українців?
Взагалі, вся ця справа виглядає поки що дуже обнадійливо. Нарешті, грузинський реформатор Давід Сакварелідзе почав діяти. Й, не спитавши дозволу у найвищого керівника Шокіна (!), який через стан здоров’я, подейкують, взагалі на роботі не з’являється, «накрив» доволі крупну рибу у своєму власному відомстві. Вперше чітка, слід віддати йому належне, позиція президента Порошенка не дала можливість людині, яка, фактично, нині й править ГПУ, першому заступнику Генпрокурора Гузирю покласти справу під сукно. Та ще й відкрити кримінальну справу проти не в міру активного експата. Ну, щоб, як це заведено в силових структурах, «підвісити» його й постійно тримати на контролі. Але ж ні – поки все ніби йде чудово.
Хіба, окрім згаданого рішення суду та впертих чуток, що цих двох прокурорів випустять по стандартній схемі під заставу, а далі вони втечуть до кращих часів. Й ось цей фактор перекриває весь позитив. Бо чітко піднімає питання про ступінь керованості системи й того, хто й ким насправді керує: президент нею чи вона президентом. Чи навіть так – реальних причин цього красивого затримання, яке таке не перше – згадайте лишень затримання керівників служби з надзвичайних ситуацій Бочковського та Стоєцького прямо на засіданні уряду. І де вони? Давно на волі. Є вирок суду? Та суд навіть не приступив до розгляду.
То в чому ж тоді справа? А в тому, що пан Порошенко – таки найбільш розумний президент з усіх, які були в Україні. В першу чергу, в плані вміння вибудовувати свою вертикаль влади в супернесприятливих для цього умовах. Які стають ще гіршими кожного дня – економіка дихає на ладан, суспільство вимагає крові та люстрації, війна обходиться все дорожче. А як зробити люстрацію, якщо єдині кадри, на які ти вмієш робити ставку – це саме ті, кого й треба люструвати в першу чергу? От борешся ти, наприклад, з тим-таки Коломойським і береш в союзника колишнього мера Дніпропетровська, регіонала-кучміста Івана Куличенка, що вміє домовлятися з усіма владами – і що, його люструвати? А хто ж допоможе проти бунтівливого брата-олігарха?
Читайте також: Збирання посад
От таким чином й починаються комбінації, типу тої, яку країна побачила в неділю в ГПУ. Петро Олексійович прекрасно відчуває настрої в суспільстві і розуміє, що треба пожертвувати пішаком задля виграшу партії. Виграш партії в його версії – це максимальна концентрація владних повноважень в його руках при збереженні в цілому нинішньої, вертикальної системи управління державою. Він не проти робити косметичні зміни, він навіть дає певний кредит довіри експатам – але все це не більш ніж прикриття та відання данини тиску громадського суспільства та західних кредиторів. Які також вимагають хоч якогось конкретного, чіткого результату, який можна помацати й відчути на смак.
Президенту терміново потрібні гучні та красиві історії успіху. Саме таку зараз намагається творити в Одесі Міхеїл Саакашвілі, саме на проведення такої зараз дане добро в ГПУ Сакварелідзе. Тим більше, що, подейкують, восени саме пан Давід може замінити на посту Віктора Шокіна.
Фактично, зараз Петро Порошенко таки змушений піти на певну перебудову системи. Ось тільки варто розуміти, на яких принципах. Якби він та Арсеній Яценюк хотіли провести миттєві радикальні реформи, то для цього бути всі можливості, не дивлячись ні на яку війну. Але вони цього не зробили й не зроблять, бо існувати в іншій системи координат, окрім нинішньої, просто не вміють. Тому систему трошки підрихтують під обставини. Вона має стати трохи більш ефективною, менш корупційною, вже зовсім на показ, як це сталося підчас каденції Януковича. Але підвалини її – вертикальна структура, кумівство, корупційна складова на рівні базису, залишаться такими само, бо інакше про яку владу для нинішніх керманичів може йтися? Тому зараз публічно відбувається процес такої собі перезмінки, коли міняється не сама система влади, а лише обличчя та гвинтики у ній.
Читайте також: "Ями" в конвертах. Обіг тіньових грошей зростає
Відповідно, нинішній красивий арешт прокурорських посадовців означає кілька дуже простих меседжів, який спускаються згори всім виконавцям. В обрамленні правильного театрального ефекту – для більшої ясності. По-перше, в домі є господар, ніякої вольниці нема, хай би там що собі не думав за цей рік. Будь-яка нелояльність призведе до звільнення – Наливайченко у приклад, якщо хтось цього не зрозумів. Працювати будемо як і раніше, просто на люди буде трохи більше позірної свободи та демократії.
По-друге, кради розумно. Ніхто не забороняє вміло заробляти на державній службі – для чого іншого, власне, на неї йдуть в Україні? Але якщо ти ідіот, який взагалі не думає головою і тримає в службовому кабінеті сотні тисяч доларів – вибачай, станеш здобиччю для Сакварелідзе й тебе показово затримають й відберуть чимало грошей.
Й по-третє: попадешся – ніхто виручати й прикривати твою дупу не буде, й так проблем вище даху. Звичайно, «відмазуватися» теж ніхто не буде заважати, але то вже буде питання твоїх особистих зв’язків, статків та вміння виплутуватися з лайна. Випливеш – молодець, не випливеш – ну що ж, життя – це біль.
Читайте також: Хабарники на камеру. В чому небезпека надміру публічної боротьби з корупцією
Найгірше в цій ситуації те, що затіяна президентом й прем’єром перезмінка, які, здається, останнім часом перестали сваритися й навпаки шукають один в одному союзника у все більш густішій атмосфері, не має шансів на успіх. Бо Україна дійшла до точки неповернення, коли стара система перестала взагалі виконувати ефективно свої функції. А для запуску нової нема не те що волі – навіть просто такої постановки питання.