Алексісові Ципрасу, який 20 вересня з великим відривом виграв уже другі всенародні вибори, лише 41 рік. Він один із наймолодших прем’єр-міністрів єврозони. Хоча два десятиліття був професійним політиком лівого крила. Коли його партія СІРІЗА ниділа в опозиції, Ципрас тішився роллю головного протестувальника проти режиму суворої економії, засуджуючи реформи соціалістичного та правоцентристського урядів і наполягаючи на тому, що лише економіка, керована державою, може створити робочі місця й відновити щедрі соціальні виплати. Проте вже на початку другого прем’єрства йому доведеться відкласти свої ідеологічні переконання куди подалі.
Ципрас отримав новий мандат, щоб зберегти місце Греції в єврозоні. Для цього новостворений уряд має негайно підвищити податки, урізати пенсії і пришвидшити приватизацію державних підприємств, тобто провести реформи, яким Ципрас запекло опирався під час першого прем’єрства. Це було ще до того, як загроза примусового «грексіту» змусила його погодитися на новий пакет фінансового порятунку обсягом €86 млрд ($95 млрд) від кредиторів Афін і пристати на їхні умови. Як і його попередники у проблемні часи, Ципрас виконав ідеологічну «колотумбу», тобто сальто. Питання тепер у тому, чи зможе повторити трюк решта його партії.
У вечір після виборів Ципрас говорив прагматичніше, ніж після своєї першої перемоги в січні. Він сказав натовпу з прапорами, що попереду важкі часи, але «наполегливість» (а не, скажімо, «опір») допоможе їх пережити. В оновленому кабміні є міністр фінансів Евклідіс Цакалотос, економіст із оксфордським дипломом, який вів перемовини про фінансовий порятунок. Заступник міністра фінансів Йоргос Хуліаракіс очолював на перемовинах групу, що проводила фінансові розрахунки.
Читайте також: Життя під капітальним контролем
Цакалотос, який є марксистом мало не з дитинства, дуже вагався перед тим, як прийняти запропоновану посаду. Утім, в угоді про фінансовий порятунок є місце для маневру, щоб пом’якшити біль від швидких ринкових реформ. Тим часом Цакалотос очолює Групу 53 — нині найбільш ультраліве внутрішнє угруповання блоку СІРІЗА після виходу екстремістської «Лівої платформи» з коаліції, що й викликало необхідність нових виборів. Група 53 щосили намагатиметься врятувати хоч якусь частину розгубленого Ципрасом ідеалізму.
СІРІЗА дещо охолола до ультралівої риторики, те саме можна сказати і про грецьких виборців. Партія «Народна єдність», заснована «Лівою платформою» після виходу з коаліції, не змогла набрати достатньо голосів, щоб потрапити до парламенту.
Але прем’єр-міністр і його команда зовсім не збираються випробувати себе в ролі соціал-демократів. Замість формувати коаліцію з поміркованою проєвропейською лівицею Греції, невеликими фракціями ПАСОК (Загальногрецький соціалістичний рух) і «Потамі» («Ріка»), Ципрас звернувся до коаліційних партнерів свого першого прем’єрського терміну — «Незалежних греків» (ультраправої націоналістичної партії, яка в усьому бачить змови й хоче заборонити сирійським біженцям навіть тимчасовий притулок у країні).
Читайте також: Порятунок виборами
Президент Європейського парламенту Мартін Шульц назвав «ексцентричним» те, що Ципрас вирішив і надалі підтримувати відносини із «цією дивною ультраправою партією».
Крім того, у новому кабміні залишаються деякі найзапекліші критики капіталізму з блоку СІРІЗА. Панос Скурлетіс залишився на посаді міністра енергетики й екології, давши цим зрозуміти, що новий уряд із СІРІЗА на чолі не збирається йти на поступки приватному сектору. Очільник відомства назвав екологічні підстави для відкликання дозволів, наданих канадській золоторудній компанії за інвестиції обсягом €1 млрд (це найбільші вкладення в країні за два десятки років), попри те що їх виписано за згодою найвищого юридичного органу Греції. Він відмовився повторно розглянути це питання, незважаючи на протести сотень гірників, які відчайдушно намагалися врятувати свої робочі місця.
Кредиторам Греції кортить побачити, чи виконає Ципрас свої обіцянки щодо боротьби з корупцією та ухилянням від податків на високому рівні серед колишньої політичної еліти, яка зайняла в його риториці місце Німеччини та Міжнародного валютного фонду. Перед державним прокурором досі не постав жоден грецький олігарх. Політики з блоку СІРІЗА заявляють: уряд попередників був настільки захоплений боротьбою за те, щоб залишитися в єврозоні, що на інші великі питання часу не мав.
Відхід Ципраса від ортодоксальних лівих поглядів проявивсь і в його приватному житті. Він провів літо на приморській віллі одного грецького судновласника, а на роботу літав гелікоптером. Цього місяця він оформив свого семирічного сина в одну з найдорожчих приватних шкіл країни. Дехто з політиків у СІРІЗА висловив несхвалення. Але відрив, із яким Ципрас переміг на виборах (партія втратила менш ніж один відсотковий пункт порівняно із січнем), свідчить, що виборці цим не переймаються.
© 2011 The Economist Newspaper Limited. All rights reserved
Переклад з оригіналу здійснено «Українським тижнем», оригінал статті опубліковано на www.economist.com