Автор відзначає, що відповідно до Податкового кодексу зменшення бази оподаткування застосовується лише до одного об’єкта нерухомості.
«Це породжує соціальну несправедливість у ставленні до платників податків, оскільки власник апартаментів, скажімо, у Києві площею до 120 м2 не сплачує його (син прем’єр-міністра Азарова Олексій має квартиру площею 104 м2, а відтак звільнений від оподаткування), а пенсіонер, який має у власності хрущовку метражем 33 м2 і успадкований будиночок у селі (який не є дачним чи садовим), мусить це робити», – зауважує автор. При цьому підкреслює, що ринкова вартість нерухомості господаря апартаментів і пенсіонера різниться на порядок, а то й більше.
«Квартири, житлова площа яких не перевищує 240 м2, та житлові будинки до 500 м2 мають максимальну річну ставку податку в розмірі 1% мінімальної заробітної плати за 1 м2 (наразі це 11,47 грн). Відтак власник елітної нерухомості житловою (!) площею до 240 м2 сплачуватиме не більше ніж 1376 грн на рік, а кількаповерхового палацу житловою площею до 500 м2 – до 2867,5 грн, або $350. Натомість маленький українець – пенсіонер чи бюджетник, який має хрущовку житловою площею 18–30 м2 і сільський будинок, мусить викласти щонайменше 206–344 грн. Причому незалежно від того, де він проживає: у столиці чи обласному або районному центрі, де рівень доходів і витрат суттєво різниться. При цьому податком на нерухоме майно не обкладатиметься комерційна нерухомість», – йдеться у статті.
Більше про це читайте у матеріалі «Податок для галочки» у № 4 «Українського тижня».