За часів гетьманування Павла Скоропадського у формі одягу українських військ було запроваджено чимало символів, які у наші часи знайшли гідне місце на одностроях Збройних Сил України. У 1918 році проєкти цих символів розроблялися з урахуванням наших історичних традицій.
Авіаційний тризуб
Одним із найбільш масових символів доби Української Держави, який нині вживається у Збройних Силах України, став тризуб на нарукавних знаках військовослужбовців Повітряних Сил. Ці шеврони у вигляді трикутника одразу кидаються в очі, і не лише через особливу форму, а й завдяки незвичайному зображенню національного символу.
Нарукавний знак Повітряних Сил України
Історія цього тризуба досить цікава. Його зображення було виявлено ще у 1990-х роках у Центральному державному історичному архіві України серед невеличкої кількості дивом збережених документів командування авіації військ Центральної Ради та Української Держави. Малюнок тризуба знаходиться у справі з матеріалами 6-го Полтавського авіаційного дивізіону. До нього є красномовний супровід за підписом інспектора авіації Харківського району УНР (аналог сучасного командування «Схід» Повітряних Сил ЗСУ) полковника Гаусмана, датований 9 вересня 1918 року: «пересилаючи при цьому зразок опізнавальних знаків на площинах [крилах – Ред.] аеропланів авіаційних частин ввіреного мені району, наказую на нових аеропланах, які не мають опізнавальних знаків, накладати знак – зображення тризуба Української Держави чорним кольором…» На старих літаках тимчасово планувалось зберігати давнішні опізнавальні знаки – з російської армії.
Малюнок тризуба на площини (крила) української авіації у 1918-1919 рр. З фондів
Джерело: ЦДАВО. Публікується вперше.
Цей лист за підписом полковника Гаусмана є подвійно унікальним. По-перше, це перший офіційний наказ про зображення державних знаків на українській військовій техніці. По-друге, у ньому йдеться про «зображення тризуба Української Держави», водночас сам його малюнок – незвичний. Отже, можливо, в оточенні гетьмана Павла Скоропадського взагалі планували змінити форму тризуба, запровадженого Центральною Радою, а ми про це не знаємо? Але це питання – поле для нових досліджень істориків.
Читайте також: Як у 1918 році у Києві створювали пантеон українських героїв
6-й Полтавський авіаційний дивізіон, про який ідеться у документів, почав формуватись навесні 1918 року у Харкові, пізніше був переведний до Полтави. Коли наприкінці грудня 1918 року радянські війська почали наступати з Росії, кадри дивізіону з майном та частиною літаків були евакуйовані спочатку до Луцька, а потім до Кам’янця-Подільського. Тут вони влились до складу героїчного 1-го Запорізького авіаційного загону Армії Української Народної Республіки. Сотник Олександр Жаховський, який деякий час був командиром Полтавського дивізіону, пізніше очолював 1-й Запорізькій авіаційний загін Української Народної Республіки.
Відзнака начальника ХНУ Повітряних Сил Джерело: Facebook / Ukrainian Phaleristics
У наші дні міста Харків, Полтава та Луцьк вже неодмінно асоціюються з вітчизняною військовою авіацією. Тут знаходяться уславлені частини Повітряних Сил Збройних Сил України, які успішно громлять російських окупантів. І символічно, що навесні цього року було засновано відзнаку начальника Харківського національного університету Повітряних Сил, в основі якої – цей легендарний авіаційний тризуб та інша символіка, притаманна УНР.
Булави на погонах
Наказами 2017 та 2020 років у Збройних Силах України було запроваджено генеральські та офіцерські відзнаки, а також парадні погони, прототипом котрих стали аналогічні зразки, що існували в Українській Державі гетьмана Павла Скоропадського. Тепер їхня форма та візерунок плетення подібні до тих, які були в українських військових у 1918 році.
Малюнок до наказу про запровадження парадних погонів з ромбовидними відзнаками та булавами, затвердженого гетьманом Павлом Скоропадським. Джерело: ЦДАВО
Згідно зазначених наказів, з форми одягу українських військовослужбовців назавжди зникли п’ятикутні зірочки, які позначали військові звання та міцно асоціювались з російсько-радянським періодом. Їх замінили на чотирикутники, подібні до тих, які існували в армії Української Держави 1918 року. Щоправда, за часів Павла Скоропадського вони були більш ромбовидними, але зберігся загальний візерунок – «квіточка» посередині. Цікаво, що ця «квіточка» сягає своїми коріннями іншого періоду української історії – Гетьманщини ХVIII століття. У той час на Лівобережжі, серед старшини козацьких полків, був досить поширений квітковий орнамент на холодній зброї, а також предметах форми одягу.
Нарукавний знак Головнокомандувача ЗСУ
На погонах генералів Збройних Сил України з’явились булави: символи влади гетьманів та полковників у ХVІІ – ХVІІІ столітті, а також воєначальників армії Павла Скоропадського у 1918 році. Перехрещені булави на нарукавному знаку є також персональним символом Головнокомандувача Збройних Сил України.
Форма почесної варти
Іще одним цікавим нововведенням 2017 року стало запровадження церемоніальної історичної форми для батальйону почесної варти Окремої Президентської бригади імені гетьмана Богдана Хмельницького. В основних рисах вона копіює форму одягу Штабу та Конвою Ясновельможного Пана Гетьмана (офіційна назва того часу), запровадженої у 1918 році.
Малюнок до наказу про запровадження форми одягу Конвою Ясновельможного Пана
Гетьмана, 1918 рік. Джерело: ЦДАВО
Ця форма одягу фігурує на багатьох фото сподвижників Павла Скоропадського того часу. Відзнакою для ношення на погонах та мундирі батальйону почесної варти стала мистецькі намальована абревіатура «П.В.», виконана у такому ж стилі, як і вензель Власного Гетьмана Конвою у 1918 році.
Батальйон почесної варти на параді до Дня Незалежності України, 2017 рік. Джерело: mil.gov.ua
Тому, якщо ви на вулиці побачите військовослужбовців з трикутним шевроном, на якому зображений незвичний тризуб, у телеграм-каналі – фото сучасного українського воєначальника у погонах з булавами, або на відео параду – почесну варту у незвичній формі, знайте – це відлуння традицій Української Держави гетьмана Павла Скоропадського.
Автор висловлює подяку за допомогу у підготовці матеріалу начальнику відділу довідкового апарату ЦДАВО України Ользі Редько