“Свинопад” на Банковій та арешт підозрюваного у теракті в Новій Зеландії. Головне за вихідні

"Свинопад" на Банковій

 

У Києві, 16 березня, активісти "Національного корпусу" закидали силовиків, які охороняли входи до Адміністрації президента м'якими іграшками у вигляді свиней. Так, по завершенню акції протесту "#Свинарчуків Порошенка за ґрати"  близько п'яти тисяч активістів рушили маршем з Хрещатика через Європейську площу до Адміністрації президента. Згодом активісти зайшли на Банкову та дістали з мішків кілька сотень м'яких іграшок у вигляді свиней і почали кидати ними правоохоронців.

 

 

Зокрема, акція планувалася з вимогою арешту фігурантів журналістського розслідування щодо розкрадання в Укроборонпромі. Мова йде про колишнього першого заступника секретаря Ради нацбезпеки та оборони Олега Гладковського та його сина Ігоря, Андрія Рогозу, Віталія Жукова та інших осіб, потенційно причетних до корупції в оборонній сфері. 

 

Крім того, схожа акція відбулася у Полтаві під час візиту президента Петра Порошенка.  Представники "Національного корпусу" і "Національних дружин" також кидали в поліцейських м'які іграшки у вигляді свиней.  Водночас  місцева поліція зазначила, що  "група молодих людей намагалася спровокувати конфлікт із працівниками поліції, які несли службу з охорони публічної безпеки й порядку на площі біля театру М.В. Гоголя". Так, унаслідок провокації постраждала одна цивільна людина.

 

 

Своєю чергою, видання "Полтавщина" зауважує, що унаслідок конфлікту поліція затримала близько десяти осіб. "За інформацією прес-служби поліції Полтавщини, група молодих людей кидала у правоохоронців іграшкових поросят. На зауваження правоохоронців вони не реагували. Після продовження агресивної поведінки затримали близько 10 осіб. Чоловіків опитують стосовно мети їх перебування та їхніх дій. З'ясовують обставини. Попередня кваліфікація їхніх дій — дрібне хуліганство", – йдеться у повідомленні.

 

Арешт підозрюваного у теракті в Новій Зеландії

 

У Новій Зеландії, 17 березня, арештували до 5 квітня Брентона Тарранта, головного підозрюваного у масовій стрілянині в двох мечетях у Крайстчарчі. Зал був закритий для громадськості, ім'я потерпілого було приховано владою, і суддя постановив, що фотографії підозрюваного в суді мають бути розмиті. Так, 28-річний Таррант зайшов до зали суду у наручниках та білому тюремному комбінезоні.

 

 

За даними поліції, кількість загиблих у результаті стрілянини зросла до 50. Як відомо, 15 березня в новозеландському місті Крайстчерч Таррант разом зі спільниками увійшов у дві місцеві мечеті та розстріляв десятки парафіян. Все, що відбувається, він знімав на GoPro. Прем'єр-міністр Нової Зеландії Джасінда Ардерн зазначила, що затримані дотримувалися екстремістських поглядів, але не потрапляли в поле зору поліції. Після нападу були затримані чотири людини — троє чоловіків і одна жінка. 

 

П'ята річниця анексії Криму. ЄС опублікував декларацію з вимогами до Росії

 

 

Верховний представник ЄС Федеріки Могеріні 17 березня опублікувала декларацію щодо п'ятої річниці незаконної анексії Криму з основними вимогами до Росії. Зокрема, Брюссель не визнає та продовжує засуджувати анексію Криму, яка є порушенням міжнародного права. "Це залишається прямим викликом міжнародній безпеці, що має серйозні наслідки для міжнародного правопорядку, який захищає територіальну цілісність, єдність та суверенітет усіх держав", – йдеться у заяві. 

 

Водночас ЄС залишається відданим повному дотриманню своєї політики невизнання анексії півосторова, зокрема через політику обмежувальних заходів. ЄС знову закликає країни-члени ООН розглянути застосування подібних дій щодо невизнання незаконної анексії відповідно до Резолюції Генеральної Асамблеї ООН 68/262. 

 

У документі наголошується, що порушення міжнародного права РФ призвело до небезпечного зростання напруги у Керченській протоці та Азовському морі. "Безпідставне застосування сили Росією проти України, яке сталося 25 листопада 2018 року, є нагадуванням про негативний вплив незаконної анексії Кримського півострова на регіональну стабільність. Євросоюз вкотре закликає Росію беззастережно та без подальших зволікань звільнити незаконно захоплених українських членів екіпажу, кораблі та обладнання. До їхнього звільнення Росія повинна шанувати їхнє право на судове представництво та доступ консульських представників, а також надати пораненим членам команди належну медичну допомогу", – йдется у декларації.

 

Крім того, у Союзі засуджують будівництво Керченського мосту без згоди України. "Це є подальшим порушенням суверенітету й територіальної цілісності України. ЄС очікує, що Росія забезпечить безперешкодний та вільний прохід усіх кораблів через Керченську протоку до та з Азовського моря відповідно до міжнародного права. Незаконні обмеження такого проходу мають негативні економічні наслідки для українських портів в Азовському морі та для всього регіону", – додається у заяві.

 

Своєю чергою, Брюссель не визнає та не визнаватиме проведення Росією "виборів" на Кримському півострові. Також посилення мілітаризації півострова продовжує чинити негативний вплив на безпекову ситуацію у регіоні Чорного моря. "Порушуючи міжнародне право, жителям Криму нав’язують російське громадянство та призов у збройні сили Російської Федерації", – стверджується у документі.

 

Між тим, права кримських татар також серйозно порушуються. "Це відбувається через закриття їхніх медіа, заборони діяльності Меджлісу, органу самоуправління кримських татар, та переслідування їхніх лідерів і членів спільноти. Євросоюз очікує, що Росія повністю відмовиться від цих рішень та припинить здійснювати тиск на кримськотатарську спільноту. Слід забезпечити кримським татарам, українцям та усім етнічним і релігійним спільнотам півострова можливість підтримувати та розвивати їхні культури, традиції культурного спадку, освіту та ідентичність", – йдеться у заяві.

 

Разом з тим, ЄС вкотре наголошує на своєму заклику негайно звільнити Олега Сенцова, Едема Бекірова, Олександра Кольченка, Миколу Семену, Володимира Балуха, Еміра-Усейна Куку та усіх, кого було затримано у Криму.