«Своєму» прощається

Херсон, вечір, переповнена маршрутка. На лобовому склі прапорець «Янукович наш президент». Молодий водій пояснює по телефону: «Я йду за 39-м, ти йдеш за мною. О, знову хтось викосив усіх. Я сьогодні цілий день пустий ходжу, й зараз пустий іду, вічно хтось перес..ре». Було ще кілька професійних жаргонізмів, які навіть важко переказати. За СРСР існував такий термін, як «чєловєкодні», – це вимір відпрацьованих усіма, а не однією людиною, трудоднів. Тепер же в маршруточників свій підхід: напакувати «дров», і щоб без писку – треба ж устигнути піпл «докосити». І що цікаво, справді ніхто й не писне: попереду ж індульгенція від Лідера майорить, а «своєму» піпл простить.