Автори доповіді зосередились у першу чергу на Болгарії, Чехії, Естонії, Угорщині, Литві, Латвії, Польщі, Словенії та Словаччині.
Світовий банк серед іншого з’ясував, що тіньова економіка в Болгарії в 2007 році склала 33% від ВВП. А у 2012 році Європейська комісія оцінила обсяги тіньової економіки Болгарії у 32% від ВВП. Високою частка прихованої економіки була і в Румунії (29%), Литві (28,5%) та Естонії (28,2%). Австрія ж знаходиться на іншому кінці шкали, з одним з найменших чорних ринків – 7,6% від ВВП.
Світовий банк рекомендує державам альтернативні методи нейтралізації тіньової економіки. Йдеться в першу чергу про поєднання дружньої податкової системи з життєздатною схемою соціально-трудового захисту.
«Ключовим чинником у переконанні громадян сплачувати податки є зміцнення довіри до уряду», – йдеться в доповіді. На думку авторів дослідження, для того, щоб побудувати кращі відносини з платниками податків податкові чиновники повинні застосовувати до них принцип «презумпції хорошого громадянина».
Між тим, за словами провідного економіста Світового банку Трумена Пекарда, тіньова економіка створює проблеми на трьох рівнях. По-перше, на побутовому рівні – працівники та їх сім`ї не в змозі належним чином управляти ризиками, пов’язаними зі своїми доходами, тому що вони не мають офіційного доступу до соціального забезпечення. По-друге, підприємства, які працюють за межами регулювання також не мають доступу до кредитного захисту прав на власність.
«На рівні суспільства, великий неформальний сектор підриває фінансування суспільних благ і послуг, тим самим перешкоджаючи здатності уряду забезпечити належну освіту і послуги охорони здоров'я і добре функціонування інфраструктури», – зазначив Пекард.