«Польща непокоїться через можливість ескалації «із застосуванням зброї», – пише французький щоденний економічний часопис Les Échos. – ЄС звинувачує Мінськ у «використанні мігрантів у політичних цілях. Газета цитує польського прем’єр-міністра Матеуша Моравецького, який застерігає в твітері: «Йдеться про стабільність та безпеку цілого Європейського Союзу». Речник польського уряду Пьотр Мюллер висловлює побоювання щодо можливого застосування зброї, коли наступного разу мігранти спробують прорвати кордон. Les Échos зазначає, що Німеччина “цілком можливо, що могла б швидко скерувати поліцейські загони, щоб допомогти Польщі, якщо такий запит буде сформульовано. Євросоюз вважає, що білоруський президент насправді обслуговує інтереси Росії. Аляксандр Лукашенка та Владімір Путін поспілкувалися телефоном у вівторок. Франція також звинуватила Білорусь у намірах «дестабілізувати ЄС шляхом підживлення незаконного ввезення мігрантів». Les Échos пише про доречність нових санкцій проти Білорусі, на додаток до тих, що вже існують з червня та стосуються «ключових галузей калійної, нафтової та тютюнової промисловості».
“Ситуація на польсько-білоруському кордоні загострюється, – розповідає радіо France Info. – Дехто з мігрантів намагається перерізати колючий дріт, аби потрапити на територію Польщі. «Ми хочемо жити в Німеччині! – вигукує чоловік на відео, що було продемонстроване по білоруському телебаченню… Польські медіа поширюють інтерв’ю, в яких мігранти розповідають, як білоруські силовики їх змушують рухатися до кордону… Від серпня, кількість шукачів притулку в Польщі значно збільшилася. Варшава намагається зупинити мігрантів, переважно з Близького Сходу, й скерувати їх назад, до Білорусі. «Польський кордон закрито, білоруська влада вам збрехала, повертайтесь до Мінська», – такі месиджі англійською надсилає на мобільні телефони мігрантів польська влада. Недержавні організації та преса не мають можливості потрапити до прикордонної зони… Польський сейм виділив 353 млн євро, щоб побудувати стіну значно вище тої, котра стоїть з 2015 року в Угорщині». France Info вдалось поспілкуватися з одним з мігрантів. «Я хотів повернутися назад, до Багдаду, – розповів французькій пресі Саад Ібрагім Аль-Аттар, 65-річний виходець з Іраку. – Солдат сказав мені, що це неможливо і що я мушу повернутись до кордону. Три дні поспіль я намагався їм довести, що можу вільно пересуватись територією, згідно з моєю візою, але вони не слухали. Білоруси самі перерізали колючий дріт та виштовхували нас до Польщі».
«Варшава звинувачує Владіміра Путіна, – повідомляє ТБ France 24. – Євросоюз, у свою чергу, оголосив про посилений нагляд за двадцятьма країнами, у тому числі Росією, підозрюваними в організації перевезення мігрантів до Мінська». У телесюжеті надається слово речниці французького дипломатичного відомства, Ан-Клер Лежандр. «Ми підтверджуємо нашу солідарність із Польщею, як і раніше – з Литвою та Латвією, перед обличчям цієї неприйнятної інструменталізації міграційних потоків білоруським режимом», – заявила вона.
Читайте також: Коли поруч палає
Правий французький загальнополітичний часопис Le Figaro зазначає: «Росія та Туреччина інструменталізують мігрантів, щоб дестабілізувати Європу». Часопис цитує Жан-Тома Лесьора, директора консервативно-ліберального аналітичного центру Інститут Томаса Мора: «Після величезної міграційної хвилі 2015 року, після концентрації понад 130 000 мігрантів на грецькому кордоні Туреччиною в березні 2020 року, після взяття під контроль цією ж Туреччиною міграційних маршрутів з Лівії навесні того ж року, Європа та європейці переживають новий епізод геополітичних протистоянь міграційного походження на кордоні Білорусі та Польщі з цього літа, але з особливою інтенсивністю – з 8 листопада. Я використовую це формулювання, щоб пояснити, що частину міжнародної міграції не слід розглядати ні через гуманітарні окуляри (що їх вбирають неурядові організації, особливо німецькі), ні через технократичні окуляри (їх носить «Управління міграцією» міжнародних агентств), але – через геополітичні окуляри. Ворожі та руйнівні сили використовують імміграцію як зброю дестабілізації та залякування європейців» Дослідник наголошує: «Ми бачимо натовп, яким керують, з якого іноді знущаються люди в балаклавах та в незрозумілій військовій формі (що наводить на очевидні паралелі з “зеленими чоловічками” в Криму кілька років тому). Ми їх бачимо також з інструментами в руках, з кліщами, якими можна перерізати колючий дріт… Додам, що литовські спецслужби попередили своїх партнерів про те, що серед мігрантів, які встигли цього літа перетнути кордон, вони виявили людей, що можуть мати терористичний профіль. Якщо ми при всьому цьому не розуміємо, що перед нами навмисна і спланована акція з ворожими цілями, ми нічого не розуміємо».
Вдаючись, як звично до агресії, авторитарний самопроголошений президент Білорусі Аляксандр Лукашенка посилив напади на Польщу та ЄС, «заохочуючи та, схоже, змушуючи потенційних мігрантів з Іраку, Сирії та інших країн Близького Сходу порушувати східний кордон ЄС», – пишуть експерти The Atlantic Council Даніел Фрід, Міхал Барановський та Бен Джуда у своїй статті для блогу BelarusAlert.
Лукашенка прагне створити локальний хаос та нав’язати побоювання щодо чергової хвилі неконтрольованої масової міграції до ЄС. Ця тема має потенціал до політичного розколу серед громадян ЄС, тож є для білоруського диктатора вельми корисною. «Стоворюючи міграційну кризу, Лукашенка прагне внутрішньо поляризувати Польщу та розколоти ЄС, що, по суті, є гібридною атакою. Він цілком може вірити, що це дасть йому важелі впливу, щоб змусити ЄС і Польщу відмовитися від підтримки білоруського демократичного руху в обмін на те, що вони позбавляться чергового внутрішнього стресу щодо міграції з Близького Сходу», – пишуть експерти The Atlantic Council.
Згідно з останніми повідомленнями, Лукашенка звозить до Білорусі все більше й більше мігрантів. Міністр закордонних справ РФ Сєрґєй Лавров вже заявив, що ЄС мав би фінансово допомогти Білорусі, як колись Туреччині, оскільки та бере на себе найбільший міграційний удар. Експерти пишуть, що окрім тролінгу розрахунок Кремля у цій ситуації може бути, аби використати міграційне питання для примусу ЄС полегшити свій тиск на Білорусь та стати джерелом фінансової стабілізації режиму. «Не можна виключати і гіршу інтерпретацію останніх подій. Кілька днів тому польський прикордонний патруль наткнувся на російськомовних і ймовірно білоруських «зелених чоловічків», які перевозили зброю на території Польщі. У той же час Росія знову збирає сили на кордоні з Україною», – відзначають експерти.
Даніел Фрід, Міхал Барановський та Бен Джуда пишуть, що у Москві та Мінську можуть відчувати певну вразливість Польщі саме в цей час через суперечки як з Брюсселем, так і з Вашингтоном щодо своєї внутрішньої політики, а також спротив Варшави сертифікації «Північного потоку – 2». «Європа та США мають довести, що Лукашенка помиляється у своїх цинічних розрахунках» та «проявити солідарність з Польщею і бути готовими продемонструвати такий же єдиний фронт щодо Литви та інших, якщо це необхідно».
Експерти вважають, що в разі, якщо ситуація погіршуватиметься, варто розглянути можливість застосуванні статті 4 Північноатлантичного договору, яка передбачає консультації, коли «територіальна цілісність, політична незалежність або безпека будь-якої зі сторін знаходяться під загрозою».
Читайте також: Die Die Welt: Де починається Лукашенків бізнес на біженцях
Міжнародний оглядач швейцарської газети Neue Zürcher Zeitung Петер Расоні у своїй колонці пише, що Польща заслуговує на подяку та солідарність Європи. На його думку, саме цинічний режим у Мінську несе виняткову відповідальність за надзвичайну гуманітарну ситуацію на білорусько-польському кордоні. Оглядач закликає не йти на поступки білоруському диктатору. Також «якщо Польща зараз просто відкриє кордон, це не вирішить проблеми. Бо лише дасть Лукашенку сигнал заповнити наступний літак до Мінська мігрантами з Близького Сходу. Дірка у польському кордоні стане постійними воротами до ЄС», вважає він.
На думку Петера Расоні, полегшити страждання мігрантів не в силах Заходу, тому що воно було створене в зоні контролю Лукашенка. «ЄС не має права доступу до Білорусі. Це реальні політичні факти, з якими потрібно змиритися», – вважає журналіст. Звинувачення на адресу Польщі в тому, що «вона відверто не взяла на себе відповідальність диктаторського режиму в Мінську, недоречні», – резюмує Расоні, – «Польща виконує свій обов’язок, захищаючи зовнішні кордони ЄС, а не просто пересилаючи тисячі нелегальних мігрантів до Німеччини. За це вона заслуговує не критики, а подяки та підтримки держав ЄС».
«Просто дозвольте їм зайти», – закликає журналіст Деніз Юджель у статті на першій шпальті газети Die Welt. Він погоджується з тим, що Лукашенка використовує біженців як важіль, але вважає, що «це було б неможливо, якби Європа так не боялася кількох тисяч мігрантів». Лукашенко, на його думку, не просто «бездіяльний спостерігач», а діє, ймовірно, «у координації з російським автократом Владіміром Путіним, як голова злочинного угруповання торговців людьми».
Юджель звертається до гуманістичного виміру ставлення до тих людей із Близького Сходу, що перебувають нині на східному кордоні з ЄС: «Сподіватися на краще життя у свободі, мирі та (скромному) процвітанні для себе та своєї сім’ї деінде – настільки ж законно, наскільки й зрозуміло». Ніхто не йтиме на ризик втечі із невизначеними наслідками, якщо не вважатиме умови життя у своїй рідній країні нестерпними. Тому на його думку, суперечка про правильний термін для цих людей (біженці чи мігранти) – недоречна. «Це люди в скруті», – пише Юджель.
Читайте також: "Наймасштабніша спроба силового проникнення до Польщі". Все, що відомо про події на кордоні країни ЄС та Білорусі
На думку журналіста, навіть якщо нинішня криза буде вирішена, «можливо, за допомогою суміші погроз і поступок на адресу Лукашенка», питання часу, коли комусь прийде в голову ідея організувати новий натиск на Європу з боку України, Росії, Марокко, Лівії, Алжиру, Єгипту, Тунісу, знову Туреччини чи Білорусі… «Поки рамкові умови не зміняться, можна лише міркувати, хто де і коли спробує той самий метод шантажу». Він вважає, що Європа мала б прийняти ці кілька тисяч мігрантів, щоб ці «негідні сцени» та Лукашенків шантаж завершилися нічим. Юджель наголошує, що Європа потребує регульованої імміграції – та відповідної інтеграційної політики і це мало б вирішити відповідні кризи на кордонах ЄС.
Викладач університету імені Яна Кохановського в Кельцях Вітольд Сокола на сторінках щоденного польського видання Dziennik Gazeta Prawna аналізує, наскільки криза на білорусько-польському кордоні може мати наслідки для дестабілізації ситуації в Україні. «Нинішня криза на польсько-білоруському кордоні є частиною більшої картини. Іншим викликом може бути перенаправлення хвилі мігрантів в Україну та потенційна дестабілізація цієї країни», – пише Сокола. На його думку, спровокована Лукашенком міграційна криза створює додаткову загрозу для України та додаткові шанси для реваншу Москви.