Німецьке видання Die Welt у розпал дискусій про можливе застосування санкцій щодо Росії через події в Криму опублікувало інтерв’ю із Вільямом Броудером, який зі своєю компанією Hermitage Capital був одним із найбільших закордонних інвесторів в Росії. У 2007-му його фірму було ліквідовано, через два роки після того за нез’ясованих обставин помер його адвокат Сєрґєй Маґнітський.
З того часу народжений у США британець проводив кампанію проти Кремля. Він аналізував потоки капіталу російської еліти, а також збирав інформацію про рахунки підозрюваних осіб, причетних до смерті його адвоката.
На думку Броудера, у Заходу є три способи відреагувати на російську агресію в Криму. «Ми можемо дозволити собі зазстосувати санкції проти Путіна, або вдатися до військового втручання. Військовий конфлікт не бажаний. Ми не можемо собі дозволити нічого не робити. Якщо ви дасте Путіну відчути, що анексія Криму це нормально, він піде далі. Можливо, він тоді захоплюватиме далі аж до Балтії чи Молдови», – наголосив бізнесмен.
Читайте також: Острів Крим: хроніка неоголошеної війни
«Санкції завжди звучать однаково сильно. Ми завжди у таких випадках думаємо про такі ж самі великомасштабні торгові обмеження, як ті, що застосовуються до Ірану, або Сирії. Набагато ефективнішими є конкретні санкції», – вважає Броудер.
На думку Броудера, для дієвості санкції потрібно їх безпосередньо скерувати на російську еліту, чиї рахунки заморозити, а свободу пересування обмежити. «Багато хто із провідних трьох росіян збагатилося в останні десятиліття в країні. У той же час їхня недовіра до власної країни настільки велика, що вони вкладають свої гроші на Заході, наприклад, у Швейцарії чи Лондоні. Таким чином, на відміну від холодної війни сьогодні на еліту можна безпосередньо впливати. І якщо ви ще й забороните в'їзд на Сардинію або на Лазурний берег, то за два тижні країна буде у вас під ногами», – вважає він.
П’ять статей зі свого свіжого номеру британський тижневик The Economist присвятив Україні. У двох із них видання чітко наполягає на необхідності застосування до Росії економічних санкцій у зв’язку із ситуацією в Україні, однак відчувається невпевненість, що Захід буде спроможний вдатися до цього кроку.
Захід може покарати путінську Росію за її агресію щодо Україні, але тільки, якщо він буде готовий заплатити за це певну ціну, – вважає The Economist.
«Українські громадяни, які протестували на Майдані не для того прогнали доморощеного тирана, щоб потрапити у зобов'язання до наступного; багато хто з молодих людей на вулицях Донецька та Харкова, російськомовного сходу, прагнуть жити в суверенній Україні, як і їх співвітчизники в Києві та Львові», – пише видання.
«Крим здається схильний повернутися на схід, і якщо його народ проголосує за впорядковане відділення, він цілком може отримати підтримку з боку зовнішнього світу. Але референдум, який оголошено на 16-те березня проводитиметься під прицілом автомата Калашникова», – зазначає видання.
Багато країн і навіть Великобританія, Франція і США іноді порушували міжнародне право, але, як зазначає The Economist, Путін спотворює реальність для того, щоб вона означала те, що йому потрібно.
«Захід не збирається воювати за Україну, і він не повинен. У нього бракує поставлених на карту інтересів, щоб ризикувати ядерним конфліктом. Але окупація Криму має бути покараною, а Путіну потрібно відбити бажання від вторгнення куди-інде», – зазначає видання.
Читайте також: Ранній весняний призов: Київ охопила добровільна мобілізація
The Wall Street Journal нагадав про те, що Захід й далі намагається зменшити свою енергетичну залежність від Росії
«Західні чиновники роблять все можливе, щоб послабити енергетичний зашморг Росії на Україні, що є черговою ознакою зростання тиску на Москву, щоб покласти край кризі», – пише видання.
Можливі варіанти, які розглядають чиновники від Брюсселя до Вашингтона, як зазначає The Wall Street Journal, включають збільшення експорту природного газу американського виробництва, змінивши потік природного газу трубопроводами із Західної Європи назад до України, і прискорюючи плани по всій Європі закуповувати енергоносії від інших, ніж Росія країн.
The options being considered by officials from Brussels to Washington include larger exports of U.S.-made natural gas, reversing the flow of natural gas through pipelines from Western Europe back into Ukraine, and accelerating plans across Europe to buy more energy from countries other than Russia.
В той же час провідний міжнародний оглядач Financial Times, Ґідеон Рахман пише, що «Україна є випробуванням для американської влади».
Зараз весь світ спостерігає за ситуацією в Україні. «Це тому, що російське вторгнення в Україну широко розглядається як прямий виклик очолюваному США світовому порядку. Якщо Владіміру Путіну це зійде з рук, то інші уряди, такі як Китай та Іран, може вирішити, що ігноруванням позицією США стає менш ризикованим», – вважає Рахман.
Противники Барака Обами у Вашингтоні стверджують, що президент США показав свою слабкість у відносинах з Іраном і Китаєм. Проте, на думку оглядача, історія про слабкого Обаму не враховує один важливий фактор «Це не «холодна війна», де американські президенти мали показувати непохитну рішучість у глобальній боротьбі із непримиримим радянським ворогом. Навпаки, криза в Україні є життєво важливим випробуванням правил зовнішньої політики нової епохи – епохи глобалізації, коли найбільш небезпечними суперниками Заходу є його ключові торгові партнери», – вважає Рахман.
Читайте також: Війна. Ми на своїй землі
Єдиною спільною ознакою із «холодною війною», на думку оглядача, є те, що як і в Угорщині у 1956 році, в Україні у 2014 році, США знають, що не можуть використовувати силу. «Той факт, що Обама, схоже, виключає можливість військової відповіді є доказом не того, що він слабкий, а того, що він при здоровому розумі», – наголошує Рахман.
Проблемою ж, на його думку, є те, що, в той час як західні держави знають, що вони можуть зашкодити Росії в економічному плані, вони також знають, що цією шкодою вони також наносять багато супутнього збитку власним економікам. «То чи європейці і американці готові прийняти це?», – запитує Рахман.
Експерти міжнародного центру оборонних досліджень Томас Єрмалавічюс та Каарел Каас з Талліна у своїй статті для The EUоbserver наголошують, що Німеччина та Франція повинні припинити продаж зброї до Росії
ЄС стверджує, що його санкції проти Кремля у зв’язку із втручанням Росії в Україну можуть включати також призупинення деяких аспектів військового співробітництва
На думку експертів, двозначність національних позицій і обмеженість Західних важелів є одним із питань, які потрібно негайно виносити на обговорення. І саме до цих питань належить експорт військової техніки та передача військових технології, які відбуваються між деякими країнами ЄС та Росією.
Читайте також: З’явитися за чотири години
«Кілька років тому висловлення країнами Балтії протесту щодо французької угоди про продаж її передових універсальних десантних кораблів типу «Містраль» Москві вважалося "істерикою". Угоду було укладено незадовго після російської інтервенції до Грузії у 2008 році – конфлікту, який роздратував багатьох союзників НАТО», – зазначають експерти.
Проте не лише Франція, але й Німеччина збільшує свій військовий експорт до Росії.
Як зазначають експерти, Федеральна Рада Безпеки на чолі з канцлером взяла собі за звичку розкидатися дозволами на експорт військової техніки німецького виробництва країнам, які мають сумнівну репутацію у питаннях дотримання прав людини і які потенційно можуть зловживати цими матеріали для придушення внутрішнього інакомислення або розпалювання регіональних конфліктів.
Росія у списку цих країн, отримавши до 500 дозволів на експорт лише в 2011 році, відповідно до звіту щодо експорту військової техніки.
Для компанії Rheinmetall Defence, одного із найбільших німецьких виробників військового обладнання, замовлення коштувало €100 мільйонів.
«Проте чи Париж та Берлін взагалі розумують, що вони риють яму собі та своїм союзникам», – запитують експерти. Вплив теперішньої кризи на їхній експорт та співробітництво у сфері озброєння із Росією дасть, на їхню думку, відповідь на це запитання.