Американське видання The New York Times пише, що референдум і, зокрема, небажання підтримати пропозицію єврокредиторів може дорого обійтися грекам попри те, що грецький прем’єр Алексіс Ципрас вважає результати народного волевиявлення своєю перемогою.
«В той час як голосування різко зміцнило популярність Ципраса, все може швидко змінитися, якщо він заведе країну глибше у банкрутство та фінансовий хаос, створюючи новий виток нестабільності з наслідками для Греції і в більш широкому європейському проекті», – йдеться у публікації.
У статті зазначають, що Ципрас поставив себе у безвихідне становище, адже йому необхідно або готувати країну до виходу з зони євро, або ініціювати подальші переговори з кредиторами, погоджуватися на їхні умови, хоча сам він збудував собі імідж на позиції твердого «ні».
Читайте також: Референдум у Греції спричинив падіння акцій європейських банків – The Guardian
«Деякі європейські чиновники визнали в неділю (5 липня – Ред.), що з їхнього боку тепер може знадобитись більша гнучкість. Так само, як референдум розділив Грецію, він вказав на лінії розлому між європейськими країнами, серед яких одні готові на компроміси, щоб залишити Грецію в єврозоні, а інші, включно з Німеччиною і Нідерландами, допускають, що єврозоні буде краще без Афін», – пише NYT.
Автор публікації додає, що Франція та Італія закликають європейських лідерів якнайшвидше повернутися за стіл переговорів з грецьким урядом, в той час як лідер німецьких соціал-демократів Зігмар Габріель, партнер правлячої коаліції канцлера Ангели Меркель заявив, що «грецька влада веде свій народ вниз на шлях гірких жертв та безнадії».
Лідер партії «Незалежні греки» Панос Каменос, прем'єр-міністр Алексіс Ципрас, президент Греції Прокопіс Павлопуло, чинний лідер консервативної партії «Нова демократія» Вангеліс Меймаракіс та лідер лівоцентристської партії «Потамі» Ставрос Теодоракіс на зустрічі лідерів політичних партій у президентському палаці в Афінах 6 липня
Видання The Wall Street Journal пише про те, що Ципрас пообіцяв грекам домовитися про нову програму з порятунку Греції впродовж 48 годин.
«За словами європейських чиновників, це малоймовірно. На їхню думку, для Ципраса буде надскладним завданням досягти угоди взагалі. Кредитори попередили, що будь-яка подальша допомога Греції можлива за умови ще більш жорстких обмежень – а це повна протилежність того, що Ципрас обіцяв грекам», – йдеться у публікації.
Автор статті наголошує, що найбільшою проблемою для Ципраса буде недовіра європейських лідерів. Зокрема, вони не зможуть бути впевненими, що грецький уряд дійсно впроваджуватиме жорсткі заходи, навіть якщо Афіни погодяться з вимогами кредиторів та угода буде підписана.
Видання The Washington Post пише про те, що 20 липня Греція повинна погасити 3,5 млрд євро боргу перед кредиторами, однак навряд чи країна, якій бракує коштів, зможе здійснити виплату.
«Ще більш актуальною проблемою є небезпечний стан (грецьких – Ред.) банків. У ніч на неділю вони відчайдушно потребували нових фінансових вливань Європейського центрального банку. Залишалося незрозумілим, чи буде надана додаткова допомога», – зазначають у статті.
Читайте також: The Economist: Грецька криза змінила Європу назавжди
Британське видання The Guardian пише про те, що одне з вирішальних рішень цієї доби повинен зробити Європейський Центробанк (ЄЦБ – Ред.) – зокрема, чи продовжить він підтримувати ліквідність грецьких банків.
«Якщо ні, вони намагатимуться знову відкритися у вівторок (7 липня – Ред.), як і обіцяли грецькі політики (зокрема, Яніс Варуфакіс, який оголосив про відставку)», – йдеться у публікації.
The Guardian також цитує Майкла Хьюсона – головного ринкового аналітика CMC Markets UK, який заявив, що «м’яч тепер перебуває чітко на боці ЄЦБ, адже ймовірність того, що в грецьких банків гроші закінчаться в найближчі години, зростає з перспективою того, що ЄЦБ відріже грецькі банки, і це викличе крах грецької банківської системи».
«У правильному валютному союзі було б немислимо, щоб США, як остання інстанція, відрізали Флориду, або щоб уряд Великобританії відрізав Шотландію від кредитоування, але якщо ЄЦБ припинить програму з екстреної підтримки ліквідності, то саме це спіткає Грецію або вже сьогодні, або наприкінці цього тижня», – зазначив аналітик.
Посилаючись на «джерела, знайомі з політикою ЄЦБ», Reuters повідомляє про те, що банк відхилить пропозицію уряду Греції щодо підвищення кредитного ліміту в межах програми надзвичайної підтримки ліквідності.
У статті зазначають, що таким чином ЄЦБ «повільно затягує петлю, але дає грецьким банкам повітря на декілька днів», а грецький уряд, в свою чергу, повинен буде продовжити термін обмежень бюджетних виплат.
Видання The Telegraph опублікувало статтю Найджела Фараджа – лідера правої Партії незалежності Сполученого Королівства (UKIP), який стверджує, що результати грецького референдуму віщують крах проекту ЄС. Автор публікації стверджує, що 5 липня голосували не лише невдоволені пенсіонери, а й молоді греки, які показали, що не хочуть «роздутого ЄС».
«Яким шляхом далі піде Греція?.. Більш процвітаюча Греція, керована греками, а не Євросоюзом, повинна, безумовно, змиритися з реальністю, що вихід з зони євро є неминучим і необхідним для того, щоб у довгостроковій перспективі відновлення економіки розпочалося по-справжньому», – пише євроскептик Фарадж.
Німецьке видання Frankfurter Allgemeine Zeitung пише про те, що результати референдуму не відповідають довгостроковим інтересам Греції, а європейські лідери давно втратили будь-які ілюзії щодо уряду в Афінах.
«Греки повинні змиритися з фактом, що в найближчому майбутньому їх становище не поліпшиться. Вони побачать, що немає навіть найменшого променя надії. Коли усвідомлення цього пошириться, то ми побачимо, чи надовго урядовим партіям вистачить відчуття тріумфу, яке домінувало в неділю», – йдеться у публікації.
Видання Sueddeutsche Zeitung зазначає, що напередодні референдуму агресивна кампанія Ципраса, протягом якої кредиторів звинувачували в тероризмі, прикро вразила партнерів Греції по ЄС і поглибила розкол у грецькому суспільстві.
«Звертаючись до національних емоцій, гідность і духу опору, Ципрас і його коаліція переконала людей голосувати «ні» щодо Європи. Цей факт кидає тінь на майбутні переговори», – стверджує автор статті.
Видання Die Welt пише про те, що рішення Греції свідчить про програш Європи та, зокрема, канцлера Німеччини Ангели Меркель. Автор статті зазначає, що імідж Меркель заснований на переконанні, що вона є ефективним менеджером, здатним впоратися з міжнародними кризами.
Канцлер Німеччини Ангела Меркель біля будівлі власної канцелярії вранці 6 липня
«У випадку з Ципрасом рішення знайти не вдалося», – наголосили в статті, додавши, що до такої ситуації призвела не лише нераціональна поведінка грецької влади.
«Під впливом Німеччини кредитори нав’язали Греції політику економії, а не структурних реформ. Канцлер боялася звинувачень, в тому, що німецькі гроші направляють в Афіни без жодних умов», – йдеться у публікації.
Читайте також: Меркель та Олланд сьогодні зустрінуться для обговорення ситуації в Греції
Російська інформагенція ТАСС повідомила, що на тлі результатів грецького референдуму курс долара США сягнув 57 рублів.
Крім того, ТАСС цитує речника лідера РФ Владіміра Путіна Дмітрія Пєскова, який заявив, що якщо Греції необхідна допомога, вона повинна сама попросити про це Росію, однак наразі таких звернень від Афін не надходило.
«РФ поважає підсумки референдуму в Греції і бажає якнайшвидшого компромісу межу Афінами і кредиторами», – додав Пєсков.
Російське видання Meduza пише про те, що одним з найактуальніших питань, пов’язаних з грецькою кризою, залишається подальша доля європейської валюти. У публікації зазначають, що прогнози щодо цього робити складно, адже до цього часу жодна країна не виходила із зони євро.
«Незважаючи на те, що про можливий відхід Греції говорять вже багато років, а серед економістів навіть проводили спеціальні конкурси на кращий «сценарій виходу», ніякого реального механізму досі не запропонували. В умовах невизначеності інвестори воліють не вкладати кошти в ризиковий актив – і його ціна падає. Ослаблення євро щодо долара впродовж останніх місяців тільки підтверджує цю тезу: наприкінці червня 2014 року європейська валюта коштувала майже $ 1,37, зараз – близько $1,1 долара», – йдеться у публікації
У статті зазначають, що в ЄС є ще декілька претендентів на вихід з єврозони – зокрема, Кіпр та Португалія. Якщо Афінам вдасться відносно швидко впоратися із наслідками кризи, чутки про перспективи подальшого скорочення єврозони впливатимуть на ринок і євро дешевшатиме.
З іншого боку, зазначає Meduza, «ампутація» хворого органу «іноді призводить до оздоровлення всього організму». Якщо ж Ципраса спіткає провал у Греції, популістські партії на зразок СІРІЗИ втратять популярність у Європі загалом.
«Прихід до влади більш відповідальних політиків може призвести до зміцнення євро», – резюмують у публікації.
Читайте також: Грецький референдум. Євро подешевшало, на європейські акції чекає обвал – WSJ