У суботу, 20 квітня, Палата представників американського Конгресу після півроку зволікань врешті проголосувала за законопроєкт про іноземну допомогу для України. Вже відомо, що Сенат (верхня палата американського Конгресу) голосуватиме за законопроєкт у вівтрок, 23 квітня, після чого його підпише президент Джо Байден. Тиждень зібрав думки світових медіа щодо цього вкрай важливого для України голосування.
«Допомога США — це рятівне коло для України у боротьбі за відвернення поразки», — таку назву має стаття в американському виданні The Wall Street Journal. Українські військові отримають боєприпаси та зброю «буквально в найкоротші терміни» після схвалення законопроєкту про фінансування, пише видання, утім застерігає: «З огляду на жахливе становище України на полі бою і успіхи, яких московські війська досягли за останні місяці, протягом яких вони укріпилися приблизно на 20% української території, нова допомога навряд чи радикально змінить становище Києва». Американська допомога у кращому випадку може «допомогти Україні послабити безперервні атаки Росії і утримати територію, потенційно дозволивши Києву притиснути російські війська до того часу, поки європейські союзники не зможуть надати більше допомоги наступного року».
The WSJ також зазначає, що надання допомоги Києву Вашингтоном може пришвидшити надання Києву озброєння іншими країнами НАТО, які все ще вагаються. «Після того, як фінансування боротьби в Україні стало політичною битвою у Вашингтоні минулого року, перешкоджаючи новим поставкам, багато союзників США не наважилися зробити рейд на свої арсенали для Києва, побоюючись ослаблення американської рішучості», — пише видання із посиланням на свої джерела серед дипломатів НАТО.
«Трампісти гамірні, але реалістів більше. Більшість американських представників усвідомлюють небезпеку, яку несе Путін. Трамп також повинен буде мати справу з ними як президент», — пише у своїй статті «Захід ще живий, Україна може мати надію» для німецької газети Frankfurter Allgemeine Zeitung журналіст Андреас Росс.
Під час одного із найскладніших етапів російської війни, Україна все ще може черпати надію з таких подій — «Америка все ще на сцені», пише Росс. Він зазначає, що якщо Сенат схвалить законопроєкт, а Джо Байден підпише, то перші артилерійські снаряди та зброя, ймовірно, прибудуть на поле бою вже за кілька днів. «Це контрастує з багатьма обіцянками Європи, які, через те, що оборонне виробництво не нарощується активніше, здебільшого залишаються лише обіцянками на небезпечно далеке майбутнє», — пише журналіст. Він зазначає, що американська допомога буде відчутною на полі бою, але це також важливий сигнал Києву та європейським партнерам про те, що «Захід не паралізований чи геть мертвий, а Дональд Трамп (поки що) не користується правом вето на політику США щодо союзників».
Читайте також: «За межею»: українська дипломатія воєнного часу
Утім німецьке видання наголошує, як і колеги з The WSJ, що цього пакета допомоги буде недостатньо, щоб переломити хід війни. «Не варто фантазувати про перелом у війні. Лише чверть з приблизно $60 млрд, які американські платники податків знову платять за безпеку Європи, спрямовується безпосередньо на постачання зброї в Україну. Цього, напевно, зовсім недостатньо для звільнення завойованих Росією територій, особливо з огляду на те, що Україні бракує не лише матеріальних засобів, але й солдатів. Тому найважливішим питанням залишається те, наскільки Україна може продовжувати покладатися на підтримку Америки в майбутньому».
«Палата представників Конгресу США має для України найкращі новини за цей рік», — пише британське видання The Economist. «Ще тиждень тому надія виглядала примарною», але 20 квітня під керівництвом спершу недосвідченого лідера Палати представників Майка Джонсона «шляхом надзвичайного парламентського маневрування з великою двопартійною більшістю всупереч ізоляціоністській фракції Республіканської партії» законопроєкт, який включає в себе пакет на $61 млрд для допомоги Україні, вдалося проголосувати.
Британське видання також розмірковує про причини такої сміливості республіканського спікера Джонсона, адже протягом шести місяців він боявся йти проти найрадикальнішого крила власної партії, яке виступає проти надання цієї допомоги Україні. По-перше, на думку The Economist, Джонсона почали «переслідувати» брифінги, які він отримує як один з лідерів Конгресу в так званій «Групі восьми», що має право отримувати надсекретну розвідувальну інформацію. «Я дійсно вірю розвідданим і брифінгам, які ми отримуємо… Я вірю, що Сі [Цзіньпін], Владімір Путін та Іран дійсно є віссю зла», — цитує його нещодавній коментар пресі The Economist.
По-друге, як припускає видання, Джонсон, схоже, зрозумів, що його перебування при владі буде коротким, незалежно від його дій. «Марджорі Тейлор Грін, нестримно ізоляціоністська конгресвумен-республіканка, яка, здається, вважає, що Путін воює на боці християнства проти України, подала «клопотання про відставку» (або звільнення) Джонсона після того, як він прийняв законопроєкт про збереження роботи федерального уряду за допомогою голосів демократів. Спікер міг би працювати в страху перед такою загрозою або, як він сміливо зробив, укласти угоду з демократами, щоб ті підтримали його в обмін на винесення на розгляд законопроєкту про іноземну допомогу», — пише The Economist. «По-третє, Джонсон, можливо, спритно заручився мовчазним благословенням Дональда Трампа, здійснивши улесливий візит до Мар-а-Лаго [резиденції Дональда Трампа — Ред.] на минулих вихідних. Не завадило й те, що одна з ідей Трампа — назвати економічну допомогу українському уряду позикою, а не ґрантом була інкорпорована», — зазначає британське видання.
Палата представників була останньою значною перешкодою для ухвалення цього законопроєкту. «Чак Шумер, лідер демократичної більшості в Сенаті, очікує, що голосування щодо об’єднаного пакету відбудеться у вівторок. Оскільки Сенат переважною більшістю голосів ухвалив дуже схожий пакет допомоги наприкінці лютого, він повинен зробити це знову. Байден, безсумнівно, підпише його як закон», — підсумовує The Economist.
Читайте також: Вероніка Вельч: «Американці чесно кажуть, що ми не цінуємо воїнів»
Єнджей Бєлецький, у минулому спеціальний кореспондент польської газети Rzeczpospolita в Брюсселі та Вашингтоні припускає у своїй колонці, що розблокування американської підтримки врешті-решт настало завдяки рішенню Дональда Трампа. «У п’ятницю він пояснив у соціальних мережах, що порятунок України важливіший для Європи, ніж для Америки, але для Америки це також важливо. Є багато ознак того, що колишній президент дійшов висновку, що подальший обструкціонізм є дуже ризикованим для нього самого», — пише Бєлецький у колонці для Rzeczpospolita. Якби, без швидкої американської підтримки, фронт упав напередодні листопадових виборів у США, як про це попереджали в ЦРУ, Трампа могли б звинуватити у причетності до цього через блокування законопроєкту. «Це було б важко узгодити з образом сильного лідера, який намагається створювати мільярдер. Також не дуже зрозуміло, як за таких умов він зміг би переконати виборців-центристів, без яких йому не виграти Білий дім», — пише польський журналіст.