«Було весело»
Американець Робін Белл — художник-мультимедійник і публіцист уже не вперше протестує проти адміністрації Дональда Трампа за допомогою світлових проекцій. У травні цьогоріч він звинувачував президента в схильності до хабарництва: йдеться про інсталяцію на фасаді готелю у Вашингтоні (саме в цьому місті народився та живе Белл). Цього тижня світлову проекцію побачили нью-йоркці: на фасаді готею Trump Soho з’явився портрет президента Росії Владіміра Путіна та слова «Радий допомогти, братан» (Happy to help, bro) й «Прямуй за грошима» (Follow the money), а також напис російською «Тримайся, братан». Унизу перед будівлею стояли п’ятеро учасників акції, вдягнені у військову форму, і розмахували російськими прапорами.
Готуючись до попередніх акцій, Белл добре вивчив юридичний бік питання: як виявилося, формально такі акції не поза законом; єдине, чого не можна робити, — це створювати перешкоди для руху пішоходів чи авто. У коментарі виданню ARTNEWS художник пояснює, що хотів, аби «у фокусі опинилися адміністрація Трампа та люди з його оточення, які порушують закони». «Учора було справді весело, ми використали мобільний проектор, який я змайстрував спеціально для таких цілей, і він спрацював дуже добре, тож нам вдалося швидко все згорнути», — додав художник.
Trump Soho Projections #followthemoney pic.twitter.com/iS0bzzBhan
— robin bell (@bellvisuals) 8 серпня 2017 р.
Белл привіз потрібне для проекції обладнання в спеціальному фургончику. Написи на фасаді будівлі можна було спостерігати впродовж лишень 10–15 хвилин, але завдяки аудиторії, яка тут-таки викладала фото в соцмережі, світлова інсталяція Белла миттєво стала ледь не топ-новиною ЗМІ по всьому світу. Журналісти пов’язують художню акцію з новим етапом розслідування можливого втручання Кремля в хід президентських виборів у США у 2016 році: минулого тижня з’явилися новини про те, що сформовано список так званого «великого журі» — присяжних, які вирішують, чи передавати звинувачення до суду, чи ні. З мистецького погляду важливо інше: художник Робін Белл демонструє свіжу сміливу тенденцію й очевидний намір не зупинятися на досягнутому.
Цифрові успіхи The Met
Не зупинятиметься й The Met — Нью-Йоркський Музей мистецтв Метрополітен. Цього тижня виповнилося півроку ініціативі, безпрецедентній для такого потужного музею: 7 лютого 2017 року музей опублікував звернення, у якому заявив про викладення у відкритий доступ 375 тис. зображень об’єктів зі своїх колекцій. Відтоді їх можна використовувати як у приватних, так і в комерційних цілях.
Ініціатива, яку назвали Open Access («Відкритий доступ»), стала серйозним кроком до діджиталізації даних у сучасному арт-світі. Півроку потому музей підбиває проміжні підсумки й називає їх вражаючими. Згідно з цифрами, які називає у своєму блозі цифровий директор Музею Метрополітен Loic Tallon, трафік сайта www.metmuseum.org з моменту запуску проекту зріс на 17%, кількість завантажень — на 64%. Крім цього, користувачі проводять на сайті в п’ять разів довше часу та відкривають у п’ять разів більше сторінок.
Найактивнішим «користувачем» проекту стала Wikimedia: за півроку на Wikimedia Commons було завантажено близько 90% зображень, наданих музеєм; кількість статей Wikipedia, ілюстрованих фотографіями від The Met, зросла на 500%, їхня кількість зараз становить 6598.
Музей надихається цими успіхами й 7 серпня оголосив про новий проект — The Met починає співпрацю з хмарною базою даних Google BigQuery. Останню вважають одним з найзатребуваніших сьогодні інструментів зберігання та швидкої обробки великих масивів даних. Метрополітен надає BigQuery більше 200 тис. об’єктів, кожен з яких міститиме метадані про витвір мистецтва та його фотографію.
Вибачення прийняте
До відкритості та сучасності тяжіє й лондонський Музей Вікторії й Альберта (пізнаваний музейний «бренд» — V&A). Це найстаріший і найбільший у світі музей декоративного мистецтва й дизайну, але солідні вік і репутація не заважають йому демонструвати гнучкість і динамізм. Днями цей музей і собі опинився у стрічках новин.
Одна з відвідувачок поскаржилася у соціальній мережі Twitter, що співробітник музею попросив її прикритися, коли вона годувала дитину грудьми. У своєму аккаунті @vaguechera вона розмістила кілька іронічних фото, наголошуючи на тому, що в музеї доволі багато «оголених» жіночих фігур, і додала: «На мить, на наносекунду показала груди під час годування у внутрішньому дворику V&A, — і от мене вже просять прикритися. Я збентежена…».
Flashed a nanosecond of nipple while #breastfeeding and was asked to cover up in @V_and_A courtyard. Am perplexed…. pic.twitter.com/T6VIRQbgrC
— Vaguechera (@vaguechera) 5 серпня 2017 р.
У наступних твітах жінка пише: «Сором від вигодовування — ось одна з найрозповсюдженіших причин, через які жінки кидають [годувати]… Ото вже дякую за підтримку! Я так сильно здивована, тому що це перший раз, коли щось таке зі мною сталося за всі 3,5 роки годування грудьми».
І що ж далі? У той самий день жінка отримала відповідь від директора музею, Трістрама Ханта. Він написав: «[Нам] дуже шкода. Наша політика прозора: жінки можуть годувати грудьми де захочуть і коли їм це видаватиметься комфортним, ніхто не має їх турбувати».
.@vaguechera V sorry. Our policy is clear: women may breastfeed wherever they like, wherever they feel comfortable & shld not be disturbed.
— Tristram Hunt (@TristramHuntVA) 5 серпня 2017 р.
Знову Шуц
Резонансна історія Дани Шуц дістала продовження. Утім, тепер маятник хильнувся в інший бік. Із відкритим листом на підтримку молодої художниці виступили 80 членів американської Національної академії мистецтв, серед них Марина Абрамович.
Нагадаємо, картина білошкірої художниці «Відкрита труна», присвячена загибелі чорношкірого підлітка Емета Тіла, на Бієнале Вітні у березні цьогоріч образила певне коло митців, які заявили, що Шуц у своїй творчості експлуатує «страждання чорношкірих», «чорну травму». Згодом, уже в липні, представники бостонської арт-спільноти написали відкритого листа на ім’я організаторів персональної виставки Шуц у бостонському Інституті сучасного мистецтва, яка відкрилася там 26 липня, із закликом скасувати відкриття заходу й загальною критикою творчого доробку художниці.
Читайте також: Знову митці проти Дани Шуц
Оскільки цього разу йшлося не лише про тиск на конкретну культурну інституцію, а й про заклики до абстрактного цензурування, члени Національної академії не стали мовчати у відповідь. Ось що читаємо в їхньому листі:
«Ми повністю підтримуємо інституції, які, за прикладом бостонського Інституту сучасного мистецтва, відмовляються підкорятися тим чи тим силам на користь цензури чи нівелювання конфлікту […] Украй важливо, щоб ми, митці, не застосовували один до одного ту ж таки нетерпимість і тиранію, котрі критикуємо з боку інших».
Експозиція «Дана Шуц» відкрилася в Бостоні 26 липня й триватиме до 26 листопада.