США і Куба налагоджують відносини
Лідери США та Куби під час безпрецедентного одночасного відеозвернення припинили 50-річну дипломатичну та економічну ворожнечу. Зокрема, Барак Обама сказав, що нинішня політика США стосовно Куби застаріла, додавши, що подав до Конгресу пропозицію щодо скасування економічного ембарго проти Куби.
У зв’язку зі зміною зовнішньополітичного курсу США, Обама анонсував наступні зміни:
1. США відкриють на Кубі своє посольство;
2. У найближчі півроку держсекретар Джон Керрі повинен по-новому поглянути на факти і вирішити, чи слід, як раніше, вважати Кубу державою, що підтримує тероризм;
США проведуть з Кубою переговори з питань міграції, наркоторгівлі, охорони довкілля та торгівлі людьми;
3. Громадяни США зможуть з більшою легкістю подорожувати на Кубу. Однак повністю ця заборона може бути знята тільки Конгресом, тому говорити про вільний туризм поки передчасно;
4. Спеціальні дозволи видаватимуться для відвідування родичів, а також журналістам, ученим і професіоналам, зацікавленим у співпраці з Кубою;
5. Буде розширена торгівля. Приватні компанії на Кубі зможуть купувати будматеріали і сільськогосподарське обладнання в США;
6. Американці, які отримали офіційний дозвіл, зможуть привозити з поїздки на Кубу товари кубинського виробництва, в тому числі тютюн та алкоголь для особистого користування;
7. Американські банки зможуть відкривати відділення на Кубі;
8. Громадяни США зможуть відправляти грошові перекази на Кубу на суму до 2 тисяч доларів;
9. Буде дозволено експорт телекомунікаційного обладнання на Кубу.
В свою чергу кубинський лідер Рауль Кастро назвав зміни американської політики щодо Куби довгоочікуваними.
Загалом виступ Кастро багато в чому перегукувався зі словами американського президента і зводився до того, що в сучасному світі діалог і співпраця кращі за конфронтацію. Кастро також наголосив, що не відмовляється від революційних принципів.
"З першого дня мого обрання… я неодноразово повторював, що ми готові вести повний поваги діалог з урядом Сполучених Штатів на засадах суверенної рівноправності", – заявив Кастро. Під час його промови били церковні дзвони, а в школах призупинили заняття.
Згадане оголошення президентів США та Куби стало результатом понад року секретних переговорів у Канаді та Ватикані, безпосередню участь у яких брав нинішній Папа Франциск.
Крім того, відповідно до угоди між Гаваною та Вашингтоном з кубинської в'язниці звільнили громадянина США Алана Гроса, якого раніше засудили до 15 років ув'язнення. До звільнення він провів у в’язниці п’ять років. Куба заявила, що його звільнення відбулося "з гуманітарних причин". Грос покинув Кубу на урядовому літаку США. У відповідь з в’язниці у Флориді звільнили трьох кубинців, заарештованих за шпигунство.
Згодом Кастро закликав США скасувати економічне ембарго, яке, за його словами, завдало країні великих збитків. Утім, торгові обмеження, які діють вже півстоліття, можна зняти лише після схвалення Конгресу США. Республіканці, які контролюють парламент, виступають проти цього, вважаючи комуністичну владу Куби репресивною.
Трагедія у Пакистані
В результаті нападу групи бойовиків на військову школу у пакистанському місті Пешавар загинула щонайменше 141 людина, 132 з них – діти. Ще 120 торимали поранення.
За повідомленням влади Пакистану, операція зі звільнення школи тривала 8 годин, дев’ятьох бойовиків знищили.
Відповідальність за теракт взяло на себе угруповання «Техрік-е-Талібан». Бойовики заявляють що теракт у Пешаварі – це помста за військову операцію в Північному Вазиристані, розпочату владою у травні цього року.
Світова спільнота засудила атаку терористів на школу і висловила підтримку владі країни у боротьбі з ісламістами. Прем’єр-міністр Пакистану Наваз Шариф запевнив, що наступальна операція проти «Талібану» триватиме.
Як відомо, операція у Північному Вазиристані спрямована проти місцевих та іноземних бойовиків, яких звинувачують в організації низки терактів у Пакистані та Афганістані. За повідомленням пакистанських військових, за час операції знищили понад 1100 бойовиків. Втрати серед пакистанських військових становлять десятки.
Регіони Північний і Південний Вазиристан розташовані на північному заході Пакистану. Вони входять до так званої «зони племен», яка розташована вздовж кордону з Афганістаном. За оцінками оглядачів, наразі там сконцентровано багато бойовиків-ісламістів з «Аль-Каїди» і «Талібану».
«Зона племен» («Територія племен федерального управління») – це територія, де не діють пакистанські закони і на яку не поширюються повноваження поліції. Тут особлива форма управління, закладена ще британською колоніальною владою, згідно з якою пуштуни племінного поясу на кордоні з Афганістаном живуть за своїми «законами».
Суд ЄС змінив рішення щодо ХАМАСУ
Суд ЄС скасував рішення про визнання терористичною організацією палестинського руху ХАМАС. Судді дійшли висновку, що попереднє рішення прийняли на підставі інтерпретації даних, отриманих з публікацій в пресі та інтернеті. Суд постановив, що його вердикт має технічний характер і не є переосмисленням класифікації ХАМАС як терористичної організації.
У постанові зазначається також, що заборона на фінансування угруповання наразі зберігає силу.
Як відомо, у статуті ХАМАС є заклик до знищення держави Ізраїль. Минулого літа його збройні формування брали участь в боях із ізраїльською армією у секторі Гази.Ізраїль, США і кілька інших країн вважають ХАМАС терористичною організацією через його небажання відмовитися від збройної боротьби проти єврейської держави і тривалої історії протистояння з Ізраїлем.
У грудні 2001 року Рада ЄС ухвалила заяву про єдину позицію щодо тероризму, яка містить список організацій та осіб, фінансові активи яких були заморожені. У початковій редакції до цього списку включили військове крило руху ХАМАС – організацію "Бригади Кассама", а два роки потому до неї додали політичне крило руху. ХАМАС звертався до судових інстанцій ЄС з вимогою перегляду цього рішення.
Драма у Сіднеї
Вранці 15 грудня в австралійському Сіднеї невідомий захопив у заручники кілька десятків людей – відвідувачів і персонал кафе Lindt. П'ятьом із заручників вдалося втекти.
Екстремістом виявився іранський іммігрант 49-річний Мен Харон Моніс, якого звинувачували у сексуальних домаганнях та самозванстві.
Як повідомляється, під час штурму загинули троє осіб, включаючи самого терориста. Інші двоє – менеджер закладу Торі Джонсон і адвокат Катріна Доусон. Щонайменше чотири заручники зазнали поранень.
Поліція Австралії розпочала розслідування у згаданій справі. Крім того, з’явилася інформація про те, що екстреміст був психічно нездоровий.
"Бойовик був добре відомий владі. З ним пов'язана одна історія екстремізму, і він є психічно неврівноваженим", – зробив заяву в ході брифінгу чільник австралійського уряду Тоні Еббот.
Обама зволікає
Ввечері 17 грудня Держдепартамент США повідомив, що президент Барак Обама досі не підписав ухваленого Конгресом закону про нові санкції проти Росії і збільшення підтримки України, відомого як «Акт на підтримку свободи в Україні – 2014».
До цього деякі ЗМІ, посилаючись на представника Держдепу Джен Псакі, повідомили, що документ був підписаний Обамою ще у вівторок, 16 грудня. Вочевидь, речниця мала на увазі інший закон – бюджетний, що його президент США дійсно підписав, і який теж передбачає й певну військову підтримку України і санкції щодо Росії. У цьому документі є, зокрема, пункт про надання Україні значних позикових гарантій. Зокрема, 175 мільйонів доларів мають піти до програми Ініціативи запевнення Європи, що дасть можливість США надати допомогу Україні і трьом країнам Балтії на розвиток їхніх збройних сил.
Сам «Акт на підтримку свободи в Україні – 2014» повинен був надати Україні, а також Грузії та Молдові, особливий статус партнера США поза блоком НАТО (згодом цей пункт виключили). Документ дозволяє президенту Обамі надавати військову допомогу Україні, але не зобов'язує його це робити.
Крім того, і представники Білого дому, і сам Барак Обама багато разів наголошували, що запроваджувати нові санкції США проти Росії односторонньо, без узгодження з Європейським союзом, неприпустимо, бо це зруйнувало б наявну коаліцію США і ЄС у цьому питанні і стало б перемогою для президента Росії Володимира Путіна, який намагається розколоти трансатлантичну єдність.
У Москві закон "На підтримку свободи в Україні" назвали відверто конфронтаційним.