Світ за тиждень: напади ісламістів, дипломатичні колізії та невгамовний Ассанж

3 Липня 2015, 17:20

США

США та Куба домовилися відкрити свої посольства у Вашингтоні та Гавані 20 липня. Таким чином, дипломатичні відносини між обома країнами відновлять після розриву у 1961 році.

«Ми не повинні бути в’язнями минулого. Американці і кубинці готові рухатися вперед», – заявив президент США Барак Обама у своєму зверненні, яке наживо транслювало кубинське телебачення.

Разом з тим лідер більшості в Сенаті Мітч Макконнелл заявив, що республіканська більшість вагається із затвердженням посла Сполучених Штатів до Куби. За словами політика, кубинська влада не демонструє намірів реально змінити відносини зі США. У своєму виступі Макконнелл назвав Кубу «розбійним режимом», «притулком для злочинців»,  які уникають судового переслідування в Сполучених Штатах.

Читайте також: США виключили Кубу зі списку країн-спонсорів тероризму 

Низка нападів на церкви, що належать афроамериканським общинам, сколихнула Сполучені Штати. Загалом в період з 22 по 30 червня в країні нарахували щонайменше 7 інцидентів.

Пастор баптистської церкви Glover Grove Боббі Джонс після пожежі у храмі, Уорренвілл, Південна Кароліна, 26 червня 

Зокрема, відбулися підпали у церквах в південних штатах Флорида, Теннессі, Північна Кароліна та Південна Кароліна.

Пожежа в Африканській методистській єпископальній церкві Гори Сіон в Грілівіллі, штат Південна Кароліна, 30 червня

Як повідомляється, федеральні слідчі намагаються визначити, чи є підґрунтям згаданих злочинів расова нетерпимість, але наразі правоохоронці не знайшли доказів того, що випадки пов’язані між собою.

ЄС

29 червня у Брюсселі розпочався саміт ЄС-Китай, присвячений 40-ій річниці дипломатичних взаємин між обома сторонами.

У ньому взяли участь глава Європейської комісії Жан-Клод Юнкер, глава Європейської ради Дональд Туск та прем’єр Китайської Народної Республіки Лі Кецян.

Як повідомляється, учасники зустрічі обговорили проблеми міграції, зміни клімату, питання інвестицій в Європі, події  в Україні та Південно-Східній Азії. 

Читайте також: Китай добудував розкритиковану США злітну смугу на штучному острові

Франція

Президент Франції Франсуа Олланд відхилив прохання про надання притулку засновнику Wikileaks Джуліану Ассанжу. Про це повідомило видання EUobserver.

Як повідомляється, своє прохання про політичний притулок у Франції Ассанж висловив у відкритому листі на сторінках видання Le Monde.

Засновник Wikileaks Джуліан Ассанж

«Сьогодні моє життя в небезпеці», – йшлося у зверненні засновника Wikileaks, який нещодавно оприлюднив інформацію про шпигунство спецслужб США за вищими посадовцями Франції .

«Його (Ассанжа – Ред.) становище не становить безпосередньої небезпеки», – зазначив у відповідь президент Франції.

Читайте також: The Economist про шпигунський скандал між Францією та США: Політичні лідери не повинні дивуватися, що їх прослуховують

Французька прокуратура висунула обвинувачення в тероризмі 35-річному Ясину Салхі, підозрюваному в теракті 26 червня на заводі Air Products неподалік Ліона. Стало відомо, що Салхі був одним із працівників підприємства. Як повідомляється, йому інкримінують вбивство роботодавця та спробу підриву хімічного підприємства.

Раніше підозрюваний заперечив, що мотивом до скоєння злочину були його зв’язки з джихадистами. За словами Салхі, напад він здійснив через особисті проблеми із керівником підприємства та дружиною.

Ерве Корнара, загиблий під час теракту 26 червня управлінець заводу Air Products

Разом з тим прокурори стверджують, що докази, зібрані за чотири дні після затримання Салхі, дозволяють винести останньому обвинувачення за підозрою в тероризмі.

Швейцарія

1 липня Сполучені Штати Америки попросили швейцарське Федеральне бюро юстиції (FOJ) про екстрадицію семи високопосадовців ФІФА, раніше заарештованих за підозрою у корупції.

За даними FOJ, у Цюриху відбудуться слухання щодо екстрадиції чиновників ФІФА. Зокрема, затримані та їх адвокати мають 14 днів, щоб відповісти на запит, який за достатніх підстав можуть подовжити. Після цього, впродовж кількох тижнів швейцарські правоохоронці прийматимуть рішення щодо екстрадиції, яке, однак, може бути оскаржене у Федеральному кримінальному і Федеральному Верховному судах.

Читайте також: Корупція у ФІФА: історія скандалів

Вірменія

Після тривалих акцій протесту у Вірменії, викликаних підвищенням цін на енергоносії, президент країни Серж Саргсян наказав провести незалежний аудит в компанії Електромережі Вірменії, що підконтрольна російській Інтер РАО, головою якої є Ігорь Сєчін – близький друг Владіміра Путіна. Крім того, Саргсян відтермінував підвищення тарифів доти, доки не оприлюднять результати аудиту.

Генпрокуратура Вірменії попросила Спеціальну слідчу службу перевірити законність застосування поліцією сили під час розгону учасників протесту.

Крім того, російська влада погодилася передати до вірменського суду справу російського солдата, підозрюваного у вбивстві вірменської родини в Гюмрі взимку 2015 року. Також

Москва пообіцяла надати Єревану позику на закупівлю російської зброї зі знижкою Кредит з терміном погашення 13 років має трирічний пільговий період і річну відсоткову ставку у 3%. Гроші витратять у 2015-2017 роках.

Незважаючи на поступки з боку вірменської влади та Москви, протестувальники продовжують акції вже другий тиждень поспіль. Деякі з них оголосили голодування.

Читайте також: Криза у Вірменії покладе край лідерству Росії на пострадянському просторі – експерти

Єгипет

В понеділок, 29 червня у Каїрі бойовики ІДІЛу здійснили замах на генерального прокурора Єгипту Хішама Бараката. На шляху кортежу чиновника вибухнула бомба, від отриманих поранень прокурор помер.

1 липня міжнародні ЗМІ повідомили, що на півночі Сінайського півострова внаслідок атаки угруповання ісламістів загинули щонайменше 50 єгипетських військових.

Крім того, щонайменше 43 єгипетських солдати отримали поранення. Відповідні дані надали джерела в силових відомства країни.

За повідомленням речника Міноборони Єгипту, десятеро військових загинули або були поранені після нападів на блокпости. Крім того, військові повідомляють, що під час сутичок їм вдалося знищити близько 39 бойовиків.

Іран

Учасники переговорів у Відні відтермінували кінцеву дату узгодження угоди щодо ядерної програми Ірану до 7 липня.

В обмін на звільнення від міжнародних санкцій, Іран повинен погодитися з жорсткими обмеженнями програми принаймні на найближчі десять років. Разом з тим західні дипломати стверджують, що верховний лідер Ірану Аятолла Алі Хаменей є набагато більш безпосереднім перешкодою, адже він окреслив сім основних умов, на які протилежній стороні перемовин буде важко дати згоду.

Читайте також: The Economist розповів про неприйнятні вимоги Ірану на ядерних перемовинах

Індонезія

У вівторок, 30 червня, військовий літак, на борту якого перебували 122 людини, впав на житловий район міста Медан на Суматрі.

За даними індонезійської влади, усі пасажири літака загинули, є жертви і серед мешканців житлового району.

За останніми даними військового відомства, кількість загиблих сягає 140.

Читайте також: Влада Індонезії вирішила припинити пошуки на місці аварії військового літака

Гонконг

1 липня у Гонконгу відзначили 18-ту річницю приєднання до Китаю. Тисячі людей вийшли на вулиці з гаслами про відставку місцевого голови виконавчої влади, якого призначають у Пекіні.

Раніше влада Гонконгу заблокувала, запропоновану центром виборчу реформу. Згідно з текстом декларації, Гонконг мав би зберігати свої закони й автономію протягом 50 років після передачі. Однак, на думку місцевих, Пекін нав'язує своїх кандидатів на посаду очільника Гонконгу, фактично позбавляючи демократичного вибору.

Як повідомляється, липнева акція була не надто масштабною, порівняно з протестами наприкінці 2014 року, коли в демонстраціях взяли участь близько півмільйона людей.