Перші акції громадянської непокори у Гонконзі сталися 22 вересня, коли на вулиці вийшли студенти місцевих вишів та шкіл. Згідно з повідомленнями кореспондентів із місця подій, «тисячі студентів університетів оголосили тижневий страйк».
Причиною незадоволення місцевої молоді стало невиконання центральною владою Китаю норм так званого «Основного закону» (Basic Law), який зафіксував умови передачі суверенітету Гонконгу від Великобританії до Китаю у 1997 році. Згідно з домовленостями між владою КНР та ВБ, Гонконг мав «рухатися до всебічного розвитку демократичних інститутів».
У 2017 році вибори Голови Адміністрації Гонконгу вперше повинні були відбутися згідно принципу всезагального виборчого права, зокрема центральна влада не могла втручатися у процес висування кандидатів на виборах.
Однак 31 серпня влада КНР відступила від раніше взятих на себе зобов’язань та презентувала план виборів, який передбачає ефективне вето КНР на висунення опозиційних кандидатів.
«Президент КНР Сі Цзіньпін дав ясно зрозуміти, що він не дозволить нічого, що нагадує повну версію західної демократії в межах кордонів Китаю», – написали про подію журналісти західних видань.
Адміністрація Гонконгу у відповідь на протести заявила про готовність до консультацій стосовно виборчої реформи, проте вибори 2017 року – не обговорюються.
Після цього, у ніч на 27 вересня протестувальники ухвалили рішення влаштувати сидячий пікет у ділових кварталах Гонконга, і таким чином паралізувати економічну діяльність міста. Поліція відповіла силовими діями та застосувала сльозогінний газ проти активістів. Тієї ночі, внаслідок сутичок з правоохоронцями, 30 осіб постраждали, а 60 заарештували. Серед затриманих був 17-річний Джошуа Ван, очільник громади учнів старших шкіл Гонконга, якого у ЗМІ називають лідером протестів.
Джошуа Ван на фото у центрі
Поліція застосовує сльозогінний газ
Водночас, протестувальники заявили, що це лише початок акцій громадянської непокори.
До студентів приєдналися учасники ініціативи Occupy Central, яка є частиною міжнародного руху проти зловживань у фінансовій системі та триває вже кілька років. Акцію «Occupy Central with Love and Peace», яку раніше призначили на 1 жовтня (день заснування КНР та національне свято Китаю), терміново перенесли на 28 вересня після сутичок студентів з поліцією.
28 вересня гонконзькі протести поновилися. Десятки тисяч демонстрантів «окупували Централ». У цей час нинішній Голова адміністрації Гонконгу Леун Чун-Ін дав прес-конференцію, під час якої вчергове закликав кандидатів на майбутніх виборах пройти перевірку спеціального комітету, складеного з прихильників Компартії Китаю. За інформацією у ЗМІ, Леун отримав прізвисько «689» після того як сам пройшов через таку процедуру та зібрав 689 голосів підтримки членів комітету.
Незважаючи на це, маніфестанти почали зводити перші барикади у місті та погрожують урядові блокуванням та захопленням адміністративних будівель. Окрім того, активісти тепер вимагають відставки складу Адміністрації Гонконгу.
Демонтстрант тримає парасольку під час атак поліції…
… згодом парасоля стала одним із символів протесту (колаж BBC)
Конфлікт у провінції вже вийшов на міжнародний рівень, хоча відкрито ніхто не засудив дії влади КНР. Держсекретар США Джон Керрі заявив про надію, "що адміністрація Гонконгу виявить стриманість та поважатиме прагнення протестувальників виражати власні погляди". Міністр фінансів Великобританії Джордж Осборн закликав Китай "зберігати мир" та забезпечити процвітання колишньої британської колонії «на принципах свободи".
У той же час, міністр закордонних справ КНР Ван І заявив, що «справи Гонконгу – це внутрішні справи КНР. Країни повинні поважати незалежність Китаю та утриматися від втручання у внутрішні справи держави».