"Нова перспектива" Ірану
На тлі стрімкого зльоту джихадистського угруповання "Ісламська держава" та агресії Росії в Україні, лідери Заходу все менше згадують, що свого часу долучили Іран до «осі зла».
Вперше за понад три десятиріччя президент Ірану зустрівся з більшістю лідерів країн Заходу. Майданчиком для контактів послужив саміт ООН, який проходив у Нью-Йорку та зібрав понад сто світових лідерів.
24 та 25 вересня Рухані зустрівся з президентом Швейцарії Дідьє Буркхальтером, міністром закордонних справ Німеччини Франком-Вальтером Штайнмайєром та прем’єр-міністром Великобританії Девізом Кемероном.
«Перша зустріч між головами ВБ та Ірану за 35 років: година конструктивного та прагматичного діалогу, нова перспектива», – написав Рухані на сторінці у мережі Twitter за підсумками зустрічі 24 вересня.
Кемерон та Рухані
Під час виступу з трибуни на засіданні Генасамблеї ООН 25 вересня політичний лідер Ірану все ж поклав на Захід відповідальність за «стратегічні помилки» у Передній та Середній Азії, які спричини насильство та популярність екстремістських угруповань. Однак, за інформацією Associated Press, санкції проти Ірану можуть пом’якшити вже у листопаді, якщо країни домовляться щодо змін у іранській ядерній програмі.
Також нагадаємо, що 20 вересня в Азербайджані розпочали будівництво «Південного газового коридору» (ПГК), яким планують доставляти каспійський газ до Європи в обхід РФ. Іран висловив зацікавленість у цьому проекті, але наразі через обмеження Європа не імпортує паливо з Ісламської республіки.
Удари по Сирії
24 вересня Сполучені Штати нанесли перші авіаудари по базах джихадистів з "Ісламської держави" (ІД) на території Сирії. Президенту Бараку Обамі таки вдалося зібрати коаліцію держав проти терористів. «Тепер це не тільки американська битва», – сказав лідер США, принагідно охарактеризувавши ІД як «мережу смерті».
До коаліції приєдналося не 10 арабських держав, як анонсували раніше, а тільки п’ять. Водночас, несподівано авіаудари підтримав навіть офіційний сирійський уряд. «Ми боремося проти одного ворога», – заявив речник уряду Сирії Бассам Абу Абдалла.
Від участі у коаліції вже постраждала Франція. У суботу 20 вересня в Алжирі бойовики організації «Солдати Халіфату», які раніше оголосили про розрив з Аль-Каїдою та приєднання до ІД, викрали громадянина Франції Ерве Ґурделя. Від президента Франції Франсуа Олланда вимагали відмовитися від ударів по Сирії в обмін на життя заручника. Після того як влада Франції відмовилася від офіційних перемовин з терористами, вони виконали погрозу та вбили Ґурделя, що підтвердили офіційно 24 вересня.
Серед інших подій у Середній Азії варто зазначити, що в Афганістані близька до завершення політична криза. Після 50-денного перерахунку голосів на виборах президента країни переможцем оголосили Аграфа Гані Ахмадзая, а 27 вересня він зміг домовитися зі своїм опонентом Абдалла Абдаллою, який обійме посаду прем’єр-міністра.
Кліматичний саміт
Генсек ООН Пан Гі Мун неодноразово наголошував на важливості саміту ООН щодо кліматичних змін та підкреслював, що до Нью-Йорка прибудуть понад 100 лідерів країн світу.
Саміт відкрився 23 вересня, а за день до того Пан Гі Мун приєднався до 400-тисячного мітингу, учасники якого вимагали зменшення парникових викидів у атмосферу.
Головною метою події стало створення нової угоди щодо обмеження викидів парникових газів та координації дій у багатих та бідних країнах на цьому шляху. Положення угоди планують запровадити у дію в 2020 році.
Вперше про реальні дії зі зниження парникових викидів заявив Китай, який раніше не приєднався до Кіотського протоколу. За словами віце-прем’єр-міністра країни Чжана Ґаблі, Китай до 2020 року знизить викиди парникових газів «на одиницю ВВП» на 45%, що порівняно з рівнем викидів у 2005 році.
Окрім політиків, питанням кліматичних змін на саміті опікувалися також зірки шоу-бізнесу та деякі вчені. Зокрема, послом миру ООН з питань клімату став голлівудський актор Леонардо Ді Капріо.
Посол ООН Ді Капріо вірить, що колись людство згадуватиме про "клматичні зміни як фантастику"
Космічний крок Індії
Індійська космічна станція «Монґольян» дісталася орбіти Марса та успішно надіслала перші фотографії червоної планети на Землю.
Індія першою у світі країна змогла вивести орбітальний міжпланетний зонд із першої спроби. Окрім того, індійська станція коштувала лише $74 млн. Для порівняння, запуск американського зонду «Мейвен» коштував $671 млн, а російський «Фобос-грунт», який розбився, навіть не вилетівши за межі атмосфери Землі, близько $150 млн.
Центр управління польотами в індійському Банґалорі