Ранок неділі 27 вересня розпочався із відновлення бойових дій між Вірменією та Азербайджаном за території Нагірного Карабаху. Це вже друге загострення з початку року, востаннє нетривалі бої точилися в липні і припинилися після кількох днів перестрілок. Цього разу бої ведуться з більшою інтенсивністю, застосовується важка артилерія та авіація. Більше і кількість жертв, як серед військових так і серед мирного населення. Лідери Вірменії та Азербайджану встигли оголосити воєнний стан і загальну мобілізацію в своїх країнах.
Вже традиційно, всі сторони конфлікту заперечують свою провину в ескалації, применшуючи власні втрати і перебільшуючи втрати противника. Через відсутність об’єктивної інформації оцінювати перебіг чергового загострення поки що складно.
Незважаючи на таку невизначеність, вже кілька країн встигли виловити свою позицію. Так, Державний департамент США опублікував заяву, в якій «рішуче засуджує» ескалацію насильства. Заступник держсекретаря Стівен Біган провів термінові телефонні перемовини з представниками зовнішньополітичних відомств Вірменії та Азербайджану, закликавши обидві сторони до припинення вогню і дотримання наявних домовленостей. Крім того, США наголосили, що будь-яке зовнішнє втручання інших країн лише нашкодить мирному процесу і буде «надзвичайно безрезультатним».
Читайте також: Перемир'я: спокуса тишею
Втім, ця заява мало чим відрізняється від аналогічного пресрелізу, присвяченому попередньому загостренню в липні. Хоча Сполучені Штати є співголовою переговорної групи щодо врегулювання конфлікту, враховуючи внутрішньополітичну ситуацію в Америці, очікувати на якісь суттєві дії не варто.
Відреагували на ескалацію і в ООН. Глава організації Антоніу Ґутерреш закликав країни негайно припинити бойові дії і відновити мирні переговори. Підкреслювалося, що генеральний секретар «вкрай стурбований» відновленням бойових дій і має намір найближчим часом провести переговори з президентами Вірменії та Азербайджану.
Читайте також: Die Welt: Ердоганова подвійна гра з Ізраїлем
Протилежної думки дотримуються в Анкарі. Так, за повідомленнями турецьких ЗМІ президент Реджеп Тайїп Ердоган в телефонній розмові із своїм азербайджанським колегою Ільхамом Алієвим заявив про готовність допомогти своєму союзнику, в тому числі й військовим шляхом. За його словами, Туреччина «стоятиме пліч-о-пліч зі своїми азербайджанськими братами». Крім того Ердоган зауважив, що вважає Вірменію «головною загрозою» миру в регіоні.
Деякі ознаки цієї «братської» підтримки вже є. За непідтвердженими даними турецькі розвідувальні літаки та ударні БПЛА долучилися до бойових дій в Нагірному Карабасі на боці Азербайджану. Крім того, в соцмережах повідомляють про перехід через турецько-азербайджанський кордон чисельних груп різноманітних «добровольців», втім офіційного підтвердження цієї інформації поки що немає.
Російська Федерація, яка є союзником іншої сторони, Вірменії, також встигла відреагувати. В офіційній заяві МСЗ РФ закликали до «негайного припинення вогню і повернення до переговорів». Крім того в телефонних розмовах із міністрами закордонних справ Вірменії та Азербайджану Сєргєй Лавров наголосив, що Росія продовжить свої посередницькі зусилля для стабілізації ситуації. На практиці ці зусилля виглядають як різке збільшення кількості рейсів військово-транспортної авіації ВКС ЗС РФ з Ростову до Гюмрі, де розташована 102-га російська військова база. Зі свого боку, за даними з соцмережі, міністр оборони Вірменії 27 вересня літав до Москви.
Читайте також: Криза за розкладом
У свою чергу Президент Європейської Ради Шарль Мішель у своєму Твіттері написав, що повідомлення про жертв конфлікту викликають «дуже серйозне занепокоєння». Політик закликав припинити бойові дії для попередження подальшої ескалації. Він також наголосив, що лише «негайне повернення до переговорів» є єдиним шляхом вперед.
Схожими словами відповіли на ескалацію і в зовнішньополітичному відомстві Франції, яка теж є співголовою групи ОБСЄ з врегулювання конфлікту. Париж «глибоко стурбований», вимагає припинення бойових дій і висловив свою прихильність переговорам і врегулюванню протистояння у відповідності до норм міжнародного права. Про необхідність перемир’я і переговорів заявив і голова німецького МЗС Гайко Маас. На тому, що конфлікт не має воєнного вирішення наголосив і генсек НАТО Єнс Столтенберг. Велика Британія поки що не визначилася із своєю позицією щодо нинішнього конфлікту, але раніше уряд країни вже відмовлявся визнавати легітимними вибори, які відбулися на початку року в НКР.
Свою готовність допомогти висловила у врегулюванні конфлікту висловило й МЗС сусідньої Грузії. Також офіційний Тбілісі звернувся до країн-співголів мінської групи з проханням «забезпечити конструктивний діалог» між сторонами.