Ще до того, як президент Порошенко оголосив про відновлення АТО, у західній пресі з’являлися публікації про те, що миру дотримуються лише з одного боку, що призводить до серйозних втрат для української армії.
«Сепаратисти продовжують нападати на урядові війська в той час, як європейські лідери наполягають на продовженні припинення вогню», писала The Wall Street Journal. Видання писало про недільний протест перед адміністрацією президента та розчарування «перемир’ям» серед населення.
Вже після того, як було оголошено відновлення АТО Алан Каллісон та Джеймс Марсон у своїй статті для The Wall Street Journal написали, що «серйозний наступ вочевидь буде кривавим змаганням».
«Українська армія стягнула протягом останніх тижнів важку артилерію, але не багато досягла у своїх спробах скинути озброєних сепаратистів із їхніх позицій на Сході», – пише The Wall Street Journal.
Також, на думку видання, рішення вдатися до допомоги армії є «азартною грою» Порошенка щодо того, чи Росія не вводитиме свої війська, розташовані по інший бік кордону та щодо того, чи вдасться погано обладнаному українському війську вигнати добре озброєних бойовиків на сході України
Читайте також: Дещиця правди
Журналістка німецької газети Frankfurter Rundschau Катя Тіхомірова у своїй статті «Пройдисвіт» пише про те, що в теперішній кризовій ситуації в Україні Путін, «здається, ніколи не збирався вести серйозні переговори». Натомість ЄС цього досі не зрозумів і «більше того, сам себе блокує».
Журналістка ще раз нагадує, що та пропозиція політичних реформ, яку зробив Порошенко «сепаратистам», їм ні до чого. Вони хочуть від’єднання Сходу, проте ще більше вони хочуть дестабілізації всієї країни.
Що ж до Росії, то вона «залежно від погоди» вирішує, чи вона має вплив на терористів, чи ні. «Блеф і маневрування стають прикладом дії».
«Поведінка російського керівництва при Владімірові Путіну досягла якості, що робить необхідним перевизначення відносин із ним. Поки це не виглядає так, ніби Європейський Союз це зрозумів. Ті конструктивні переговори, яких ЄС вимагав, щодо мирного плану Порошенка провалилися ще до їхнього початку. Видається більш ніж сумнівним, що російська сторона коли-небудь намагалася вести конструктивні переговори. Але навіть, якщо хтось хоче слідувати оцінці міністра закордонних справ Німеччини, який вважає, вони вже були "в безпосередній близькості до погодження", продовження переговорів заради переговорів зараз є лише жестом відчаю», – вважає Тіхомірова.
На її думку, ЄС зараз має не багато інструментів дії, та й ті, які в нього є, блокують один одного.
«Є рівно два: дипломатія і санкції. ЄС користується обидвома так, що вони блокують один одного. Він (ЄС – Ред.) веде переговори без шансу на результат, для того щоб не бути змушеним вводити санкції, і ухиляється від санкцій, тому що побоюється, що в Росії не буде бажання до переговорів», – пише журналістка і додає, що Росія в межах цієї нерішучості та невідповідності дій ЄС добре балансує.
«Цілком можливо, що рішучу мовчазну згоду європейців в Москві сприймають в якості заохочення», – підсумовує вона.
Читайте також: Майкл Емерсон: «Росії вдалося зробити себе ворогом для більшості українців»
Відомий журналіст та письменник Томас Фрідман у своїй колонці для The New York Times «Чому Україна має значення» пише: «Сьогодні (1 липня – Ред.) Порошенко, ситий по горло путінською брехнею у стилі Геббельса, дав наказ війську відновити контроль над східною Україною та правом країни вибирати своє майбутнє. Путін справді боїться отримати більше санкцій. Час для США та ЄС застосувати їх».
У редакційній статті The Washington Post закликає до тих самих дій: «Перед президентом Обамою та ЄС стоїть завдання довести, що їхня риторика не пусті слова». Обама 5 червня сказав, що, якщо Росія залишатиметься на тому ж шляху, то протягом наступних «двох, трьох, чотирьох тижнів» буде застосовано нові санкції. Чотири тижні вже минає, зауважує видання.
«Нездатність Заходу діяти після такої чіткої риторики буде боягузливою капітуляцією, що спровокує тільки більше російської агресії. Тим не менш, до цих пір ознаки не є хорошими. Незважаючи на обіцянки реагувати "без зволікання", якщо ультиматум ЄС не буде почуто, лідери ЄС у вівторок, як повідомляється, відклали свою відповідь до наступного тижня», – зазначає видання.
«Путіну більш нічого не треба, окрім як вбити клин між союзниками через Україну. Але гіршим результатом була би бездіяльність, навіть, коли українська армія відчайдушно намагається утримувати загартовані сили бойовиків, серед яких є багатьох росіян, обладнаних і тренованих Москвою. Відносно хорошою новиною протягом останніх тижнів було стримування агресії Путіна зі страху перед санкціями. Якщо не буде відповіді, то він втратить цей страх», – наголошує The Washington Post
Європейські політики по-різному відреагували на відновлення АТО. Зокрема, шведський міністр закордонних справ Карл Більдт, який 1 липня з візитом перебував у Києві з розумінням поставився до відновлення антитерористичних заходів української стороною. Він також зазначив, що під час перемир’я загинув 31 український солдат і якщо відновлювати перемир’я до воно має бути двостороннім.
Колишній американський посол в Україні Стівен Пайфер у своєму твіттері зазначив, що видавалося, що «луганські та донецькі сепаратисти не приділяли багато уваги перемир’ю».
Державний департамент США, у той же час, ще до оголошення рішення про продовження антитерористичної операції заявив про те, що підтримуватиме будь-яке рішення Києва у цьому питанні. Після оголошення відновлення АТО, там знову нагадали про свою підтримку дій Києва.
Засмутило відновлення антитерористичних дій генерального секретаря ООН Пана Гі Муна. "Генсек із занепокоєнням стежить за повідомленнями про відновлення сутичок на сході України і вкрай засмучений тим, що оголошений президентом України Петром Порошенко режим одностороннього припинення вогню так і не поклав край насильству", – сказав його представник Дюжаррік.
Міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмайер заявив, що відновлення АТО стало наслідком провалу у переговорах між Україною, Росією, Німеччиною та Францією у понеділок ввечері і що він дуже розчарований з цього приводу. Скликавши на сьогодні до Берліна міністрів закордонних справ України, Росії та Франції, він, вочевидь, намагатиметься виправити свою помилку.