Минулого тижня світові медіа найбільше говорили про можливі варіанти відповіді Європи та США на атаку Росії у Керченській протоці, про ймовірність перенесення президентських виборів у разі продовження воєнного стану та про енергетичну й економічну безпеки країни.
Тиждень.ua зібрав найголовніші теми, про які пишуть іноземні ЗМІ щодо України.
У редакційній статті американського агентства Bloomberg зазначається, що недавня агресія Росії в Керченській протоці вимагає відповіді. "Напад на українські кораблі є випробуванням західної рішучості", – йдеться у матеріалі. Зокрема, захоплення трьох українських кораблів та членів екіпажу – це "класичний Владімір Путін".
Так, наразі Європа та США схильні робити мало. "Європейський Союз зайнятий Brexit та іншими внутрішніми справами. США засудили дії Росії, але без особливих переконань", – йдеться у статті. Своєю чергою, внутрішня катастрофа була передбачуваною. Анексувавши Крим, Путін побудувати міст через протоку, що відокремлює півострів від материкової частини Росії. Це дозволяє переслідувати кораблі та блокувати українські порти, що експортують сільськогосподарські товари та металеві руди, без яких економіка Києва руйнується.
Між тим, США та Європа могли б посилити санкції щодо російських громадян та компаній. (Це не безглуздий жест: санкції на сьогоднішній день більше кусаються, ніж більшість людей усвідомлюють). Німеччина могла б допомогти, відмовившись від запланованого газопроводу Nord Stream 2. Крім того, Вашингтон передав Києву протитанкові ракетні комплекси Javelin рік тому, але міг би поставити новий акцент на озброєння . А НАТО має посилити свою присутність у Чорному морі, щоб протистояти величезному зростанню морського флоту Росії.
Водночас Bloomberg пише, що "непопулярний лідер" країни Петро Порошенко може нібито може скористатися своїми повноваженнями й відкласти президентські вибори. Однак як відомо, голова Верховної Ради Андрій Парубій підписав проект постанови про проведення президентських виборів вчасно, а саме 31 березня 2019 року.
Оглядачка польського журналу Polityka Ягенка Вільчак стверджує, що Кремль не втратить можливості дестабілізувати Україну. Авторка відзначає, що інцидент у Керченській протоці викликав занепокоєння у Європі та у світі, тому що це може перетворитися на чергову партію війни, яка досі триває на Донбасі. На думку журналістки, це наступна акція Росії, спрямована на "досить беззахисну Україну". Так, Москва постійно намагається дестабілізувати ситуацію в Україні, без вагань застосовувати всі доступні засоби. Водночас світ повільно забуває про поточну війну.
Україна перебуває в особливому становищі, оскільки 31 березня 2019 року мають відбутися президентські вибори. Передвиборна кампанія тривала багато місяців і стає дедалі жорсткішою, хоча вона навіть не була офіційно оголошена. Тим часом рейтинги Порошенка низькі. З іншого боку, рейтинги його головного конкурента, Юлії Тимошенко, зростають. У рамках введення воєнного стану Україна не має наміру нападати ні на кого і не відмовляється від діалогу. Це, принаймні, запевнення Порошенка. Парламент вирішив, що воєнний стан буде запроваджено на 30 днів замість 60. Тим не менш, воєнний стан може бути продовжений.
Авторка наголошує, що Москва хоче порушити український шлях на Захід і, ймовірно, не зупинитися, незважаючи на санкції. Вільчак вважає, що якщо Порошенко не дотримає слова, а саме продовжить воєнний стан і змінить дату виборів, його шанси на другий термін скоротяться до нуля.
(1).png){kind=logo}
Аналітичний центр Atlantic Council зауважує, що після вторгнення Росії у 2014 році Україні вдалося уникнути прямого імпорту російського газу, послабивши найважливіший важелі Кремля щодо економіки та суверенітету країни. Однак Україна досі стикається з важким вибором, оскільки неефективність, корупція та відсутність прозорості продовжують гальмувати сектор природного газу. У майбутньому Київ може вирішити просунути енергетичні реформи, які передбачають ліквідацію загальнодержавних субсидій та широкомасштабну приватизацію, з метою залучення іноземних інвестицій, які можуть призвести до збільшення внутрішнього видобутку газу в Україні, або відмовитися від популістського тиску та олігархічного впливу, який обмежив би економічне зростання та ризик повернення до залежності від енергопостачання РФ. "Вибір, який вона(Україна, – Ред.) зробить, визначить долю енергетичної та економічної безпеки країни", – йдеться у матеріалі.
Наголошується, що Україна досягла значних успіхів у проведенні енергетичної реформи з моменту Майдану, ніж у будь-який інший час після проголошеня незалежності у 1991 році. Проте цей прогрес був зупинений та скомпрометований. Наприклад, уряд прийняв рішення зупинити розрив між цінами на природний газ для домогосподарств та промислових споживачів, зменшивши субсидії, які є основним джерелом втрат державного бюджету, але не змогли запровадити будь-яку політику, яка б не дозволила уряду повною мірою відновити субсидії. Ціни на імпорт протягом останніх двох років збільшилися, проте ціни на побутову нерухомість залишалися незмінними, витісняючи бюджетні пріоритети.
Крім того, Україна також реформувала свій національний енергетичний регулятор для узгодження з енергетичним законодавством Європейського Союзу. "На практиці поки що немає функціонального органу, який самостійно запроваджує ринкові правила, що стимулюють конкуренцію", – йдеться у статті. Між тим,Нафтогаз залишається монополістом з 75% видобутком природного газу в країні, витісняючи приватні інвестиції.
"Росія може знову використати корупцію, щоб зруйнувати суверенітет України", – йдеться у матеріалі. Своєю чергою, Вашингтон повинен зробити реформу енергетики пріоритетом у своїх двосторонніх відносинах з Києвом, демонструючи, зокрема, українським та європейським інвесторам, що просування енергетичних реформ, які збільшить видобуток газу в Україні, може кардинально перетворити країну. Щоб продемонструвати серйозність, Вашингтон повинен тісно координувати роботу з МВФ та іншими західними донорами, щоб забезпечити більш суворе дотримання умов виплати кредитів та розширити програму персональних санкцій проти російських олігархів.
"Міністерство внутрішніх справ та Державний департамент повинні активізувати роботу з українськими партнерами для розробки потужних незалежних регуляторних органів, формування спрощеної процедури ліцензування та обміну досвідом, необхідними для розробки сланцевого газу ресурси, збирати доходи від роялті та боротися з корупцією", – зазначається у статті.