Американське видання Foreign Policy у суді над Надією Савченко зробило акцент на плані її адвокатів просити про додаткові санкції проти Росії через незаконне ув'язнення льотчиці.
«Новіков [адвокат Надії Савченко] закликає до того, аби запровадити додаткові санкції проти чиновників, які залучені у судовій справі проти Савченко — цей випадок підпадає під Акт Магнітського, закон США, прийнятий у грудні 2012-го, згідно з яким вводились особисті санкції проти росіян, які порушували права людини. Минулого тижня Новіков зустрівся із чиновниками Державного департаменту США і надав докази, на основі яких був створений «список Савченко», — йдеться у статі.
- Читайте також: Українським консулам вдалося потрапити в СІЗО до Савченко
Проте досі невідомо, чи діяльність Новікова у цьому напрямку буде успішною. «Чиновник Державного департаменту США відмовився коментувати FP щодо вірогідності запровадження санкцій за «списком Савченко». Проте наголосив на тому, що справедливість настане тоді, коли українку звільнять та повернуть на батьківщину», — пише автор.
Польське видання Rzeczpospolita натомість зосередилось на протестах в Україні, які супроводжували суд над Надією Савченко.
«Протест проти незаконного суду над українською льотчицею почався із листа до європейських лідерів, опублікованого в неділю, у якому українські інтелектуали закликали посприяти звільненню льотчиці. Підписи були зібрані за ініціативи польської дослідниці української літератури Олі Гнатюк. Значного поширення також здобула інформаційна кампанія у соцмережах за тегом #FreeSavchenko», — йдеться у статті.
Згадали поляки і протести в Києві. «Мітинг на підтримку льотчиці відбувся на центральній площі. У ньому взяло участь близько двох тисяч осіб… Опісля мітингувальники із яйцями та фарбою завітали до посольства Російської Федерації в Києві… Очевидних результатів протести, на жаль, не дали», — підсумовується у статті.
- Читайте також: Акції на підтримку Савченко у Києві
У європейській редакції видання Politico написали статтю про те, що Барак Обама у зовнішній політиці надто відволікся на ІДІЛ, і тому програє Путіну боротьбу за Східну Європу.
«Спроби президента Обами вирвати Україну із військової хватки Росії останнім часом не настільки активні, як раніше, а внутрішній конфлікт в Україні може подарувати Путіну перемогу. Через два роки після прозахідних протестів у Києві, які змінили владу, розлютили Путіна та спричинили міжнародний конфлікт, політика Обами спотикається об впевнені дії російського президента, відволікання на ІДІЛ та Сирію та чітке бажання європейських союзників пошвидше залишити цей конфлікт за плечима», — йдеться у статті.
І Україна в цій ситуації зовсім не допомагає Обамі. «Незважаючи на прохання віце-президента США Джо Байдена під час його візиту до Києва, швидкість реформ не вражає. Посадовці США бояться, що київські лідери близькі до політичного вибуху, який би змарнував усі зусилля щодо стабілізації економіки та викиду російських військ із східних областей країни», — зауважує автор.
Але, на думку автора, це все не виправдовує того, що адміністрація американського президента могла зробити більше. «Обама жодним чином не пошкодив зв'язок між проросійськими сепаратистами та Кремлем, який іх активно підтримує… Не вплинули і на виконання Мінських домовленостей: їх реалізація зараз практично заморожена… Такий важкий спадок Обама залишає своєму наступнику», — резюмується у статті.
- Читайте також: Мистецтво глухого кута
Європейська редакція журналу Newsweek критично оцінила слова очільника Європейської Комісії Жана-Клода Юнкера про те, що Україна не доєднається ні до ЄС, ні до НАТО протягом найближчих двадцяти років.
«Президент Європейської Комісії не пояснив, чому вважає, Україна настільки далека від членства в обох організаціях. Він міг дещо перебільшити, адже сказав це в світлі нідерландського референдуму, намагаючись запевнити євроскептичних нідерладнців, що Угода про асоціацію з Україною не означає розширення Євросоюзу найближчим часом», — йдеться у статті.
«Юнкер сказав, що в минулому Євросоюз розширювався надто швидко, і в майбутньому не повторить цієї помилки. Тому Україні доведеться добре попрацювати, перш ніж країна отримає шанс подати заявку на членство», — підсумовує автор.