Світ про Україну. Торгівля з Британією та життя донецьких євреїв

Світ
28 Січня 2020, 15:45

Минулого тижня світові ЗМІ писали про потенційні зв'язки України з Великою Британією, інтереси США в Україні та ризики політики президента Володимира Зеленського. 

 

Голова британсько-української торгової палати Бейт Томс у колонці "Україна може годувати Британію після Brexit" для Atlantic Council пише, що Велика Британія має шанси показати Євросоюзу переваги Brexit, знизивши витрати на продовольство: "Угода про вільну торгівлю з Україною, одним із найбільших світових виробників продовольства, дозволила б отримати важливий новий імпорт зерна, птиці та інших життєво важливих продовольчих товарів за значно нижчими цінами".

 

Він пояснює, що Британія та ЄС повинні мати різні підходи до торговельних угод із країнами-експортерами продовольства. Британія є одним із головних світових імпортерів продовольства – вона імпортує понад половину кількості їжі, яку споживає. Тим часом Євросоюз є одним із головних експортерів таких товарів. Для захисту французьких та німецьких фермерів ЄС обмежив торгівлю з Україною та запровадив високі тарифи. Томс стверджує, що це було невигідним для Сполученого Королівства. 

 

"Великобританії потрібні інші торговельні умови для таких великих експортерів продовольства, як Україна", – переконаний він.

 

 Ізраїльський журналіст Сем Сокол для The Times of Israel пише про донецьку єврейську громаду, що переїхала до Києва після нападу РФ. Він зазначає, що до початку війни Донецьк вважали "історією успіху" єврейської громади, яка "відбудувала себе після десятиліть релігійного гніту". За підрахунками, у місті жило від 10 до 11 тисяч євреїв. Коли після російської окупації вони почали переїжджати до інших міст, їх підтримували єврейські благодійні організації по всій країні.

 

У тексті йдеться про громаду, яка складається з євреїв-переселенців з окупованого Донбасу та анексованого Криму. У будівлі громади на Подолі розміщені синагога, зал для проведення заходів та дитяча ігрова кімната. 

 

Нещодавно громаду перейменували на Kedem (з івриту "вперед"), щоб відобразити, що вона "має нову душу та ідентичність". 

 

Офіцер закордонних служб США у відставці Кірк Беннет у колонці "Зеленський ходить краєм ножа" для The American Interest пише, що громадська думка в Україні розділилася між двома таборами: тими, хто вірить у перспективу переговорів з Росією і того, що це призведе до миру, і тими, хто цього не робить. "Президент Володимир Зеленський однозначно розмістився у першому таборі", – зазначив він. 

 

"На внутрішньому рівні Зеленський стикається з небезпекою, як будь-який політичний діяч у будь-якій країні, який надмірно обіцяє і недостатньо виконує. Його готовність вести переговори за умовами Путіна (наприклад, прийняття формули Штайнмаєра) вже викликала збудження серед людей, які не вірять, що Москва готова прийняти суверенітет України", – пише Беннет.

 

Колишній посол США в Україні Вільям Тейлор напередодні візиту держсекретаря США Майка Поспео в Україну для The New York Times пише, що американцям слід турбуватися про Україну, оскільки вона захищає себе та Захід від російської атаки. 

 

"Підтримувати Україну – означає підтримувати молоду демократію, що воює, щоб повернути собі контроль над своїми міжнародно визнаними кордонами. Це полягає в підтримці нації, яка вирвалася зі свого проблемного минулого під російським впливом і переймає європейські та західні цінності.. Підтримувати Україну – це підтримувати міжнародний порядок, що дало змогу головним державам Європи уникати війни упродовж семи десятиліть. Це – підтримувати демократію над самодержавством. Це – підтримувати свободу над несвободою. Більшість американців це роблять", – зазначив дипломат.