Світ про Україну: Справа Савченко — нова форма цькування України

Політика
21 Березня 2016, 19:13

«Українська льотчиця Надія Савченко — найновіша демонстрація готовності Путіна йти на все у його плані щодо приниження України та повернення всіх колишніх радянських держав у свою сферу впливу», — читаємо у статті The Washington PostУ американському виданні опублікували матеріал про суд над Надією Савченко як системне явище, яке чудово ілюструє російську політику. 

Автор наголошує на тому, що саме так Росія карає Україну за те, що вона не хоче припинити боротьбу за окуповані території. «Справа Савченко — це всього лише нова форма цькування України, цькування слабшого ворога, аби той підкорився», — йдеться у статті.

Наприкінці статті автор розвиває тезу про те, що в справі Савченко немає ніякого особистого аспекту. «На її місці міг бути будь-хто інший, і саме це лякає… Путін вміло використовує гібридні методи війни — він дістає конкретну людину із натовпу і робить із неї приклад. Він хоче показати українцям, що всі, хто наважиться опиратись йому, опиняться за ґратами так само, як і Савченко», — резюмується у статті.

Міністр оборони Швеції Петер Хульквіст та міністр оборони Литви Юозас Олекас у своїй статті для Atlantic Council назвали конфлікт між Україною та Росією найбільшою загрозою європейській безпеці.

«Хоч Росія досі це заперечує, її регулярні війська продовжують діяти на Донбасі, а Москва і далі надає військову техніку сепаратистам та забезпечує їх тренування. Під час нашого візиту до Києва у лютому ми донесли чіткий меседж: російська агресія в Україні має припинитись, а також Росія має повернути Україні Крим та Севастополь», — пишуть автори.

У статті наголошується, що, попри події в Сирії, про україно-російську війну не можна забувати. «Неприпустимо, аби військова сила, обман та дезінформація використовувались для того, аби змінювати кордони в Європі ХХІ століття. Це пряме заперечення принципів, встановлених Паризькою хартією для нової Європи та Гельсінським заключним актом», — йдеться у статті.

«Ми повинні опиратись будь-яким спробам укласти нові «великі угоди» [із Росією] для збереження європейської безпеки. Повага до Статуту ООН, Статуту Ради Європи, принципів ОБСЄ, демократії, прав людини та верховенства права — це засади безпеки у Європі. Якщо ми поступимось ними зараз, то в довгостроковій перспективі ніколи не матимемо безпеки», — підсумовують автори.

У британському виданні Financial Times вважають, що зажевріла надія на реалізацію Мінську-2, імплементація якого, здавалось, безнадійно застрягла.

«На саміті «нормандської четвірки» у Парижі 3-го березня Україна блокувала пропозицію провести місцеві вибори за українським законом на окупованих територіях до кінця червня. Це означало, що коли б сепаратисти провели вибори за своїми законами у квітні, як планували, конфлікт можна було б вважати по суті замороженим. В той же час, Київ погрожував провести референдум щодо надання автономії Донбасу, який, судячи з усього, дав би відповідь «ні» і також заморозив конфлікт», — описав дилему автор.

«Але 12-го березня Юрій Бойко, лідер політичної партії «Опозиційний блок», розповів, що нещодавно мав переговори із президентом Петром Порошенком щодо імплементації Мінська-2. Він сказав, що його ціль — провести вибори за українським законодавством та досягнути правильної реінтеграції території в Україну», — йдеться у статті.

Автор припускає, що докласти руку до реалізації такого сценарію може Рінат Ахметов, який є спонсором «Опозиційного блоку» — і здійснити його за планом Медведчука, якого автор свідомо називає проросійським. «Цей план передбачає застосування політичних та бізнесових еліт, що контролювали Донбас від середини дев'яностих до втечі Януковича у 2014-му, — вони би повернулись та прослідкували за проведенням нормальних виборів», — пише він.

До реалізації цього плану автор все ж ставиться дещо скептично, але закликає спробувати. «В той час як Порошенко намагається сформувати новий уряд, аби не допустити проведення дострокових виборів, «Опозиційний блок» та Ахметов пропонують йому можливість не тільки розблокувати Мінськ-2, а і шанс врегулювати чинну політичну кризу. Але остаточно успіх реалізації їх плану залежатиме від Москви», — резюмується у статті.

Британське видання The Guardian дослідило розгін ЛГБТ-фестивалю ультраправими, що стався у Львові в суботу, 19-го березня.

«ЛГБТ-фестиваль в українському місті Львові довелось припинити, коли місце його проведення оточили близько 200 членів ультраправих організацій, які кричали «вбивай, вбивай, вбивай!». Подія, присвячена темі рівності, мала стати першою із трьох регіональних продовжень київського фестивалю, що був проведенний у грудні 2015-го», — зазначається у статті.

«Планування події було повне проблем, адже ні поліція, ні влада не підтримали проведення фестивалю. Орендатори приміщень один за одним відмовлялись, аргументуючи це тим, ще не могли гарантувати безпеку учасників, якщо мер не підтримає», — так описує підготовку автор.

«Мер Львова Андрій Садовий не реагував на подію аж до неділі, і тоді в рівній мірі звинувачував як ультаправих, так і учасників фестивалю», — підсумовується у статті.