У західних медіа продовжують пильно слідкувати за першими кроками Надії Савченко у політичній кар'єрі. Цього разу американське видання Foreign Policy спробувало відповісти на питання: чи зможе Савченко перетворитись із мучениці та символу на повноцінного політика.
«Коли Савченко перебувала в неволі, українські ЗМІ та активісти охрестили її сучасною Жанною д'Арк, — вона взяла на себе роль мученика, страждаючи заради української державності. Водночас Савченко пропустила крах великої постмайданної коаліції всіх прозахідних партій та звільнення реформаторів. […] Коли Савченко каже, що вона сповнена енергії та бажання діяти, це більше нагадує виступи на головній сцені Майдану в розпал демонстрацій, ніж не надто натхненні промови українських політиків останніми місяцями», — пише автор.
Один із факторів, який поки не дає можливості відповісти на це питання, — чи уживеться Надія Савченко із головою своєї партії. «Тимошенко запропонувала Савченко, яка ще у той час була у в'язниці, перше місце в списку партії, і таким чином де-факто сформувала альянс. Тепер, коли Савченко повернулась, цікаво буде побачити, чи героїня війни піде за Тимошенко, чи піде власним шляхом», — йдеться у статті.
Автор вважає, що однієї лише підтримки народу може бути недостатньо: «Хоча Савченко має величезну суспільну підтримку, залишається неясним, чи вона зможе домогтися двох завдань, на яких наголошує: звільнення ув'язнених українців з полону росіян і сепаратистів, а також подолання корупції в армії, будучи лише одним із депутатів Верховної Ради».
Однак сила льотчиці — у її непередбачуваності. Савченко продовжує дивувати своїх політичних недоброзичливців і прокладати власний курс. Нещодавно вона відвідала фронт на Донбасі, аби зустрітися із колишнім лідером «Правого сектора» Дмитром Ярошем, але також сказала, що готова вести переговори про мир безпосередньо з лідерами підтримуваних Росією сепаратистів, — що українські лідери категорично відмовилися робити», — підсумовує автор.
Німецьке видання Die Zeit встигло відреагувати на ЛГБТ-прайд, що відбувся 12 червня у Києві.
Автор наголосив на великій кількості поліції, що охороняла прайд. «За посилених заходів безпеки представники сексуальних меншин мітингували за свої права у Києві. Мітинг в столиці України проходив під охороною близько 6500 поліцейських. Близько шістдесяти ультранаціоналістів, які хотіли зірвати марш рівності в неділю, були затримані», — йдеться у статті.
Згадується у статті і постанова про заборону дискримінації ЛГБТ-спільноти: «Активісти мали з собою райдужні прапори і плакати з гаслами: «Права ЛГБТ є правами людини». Противники демонстрації викрикували: «ганьба!». Це відбувалось на фоні того, що прозахідна влада в Києві заборонила дискримінацію сексуальних меншин в листопаді минулого року в ході зближення з ЄС».
У британському виданні The Telegraph опублікували статтю Девіда Блейра, головного закордонного кореспондента цієї газети. Вона має таку назву: «Україна — велика європейська держава. Не маємо забути, що вона все ще воює».
Автор зауважує, що війна вже позначилась на українському суспільстві. «Через хижацькі амбіції Владіміра Путіна Україна стала єдиною європейською країною, яка веде війну на своїй власній землі. Київ відтворює ритуал XX століття: щоденні комюніке з фронту. Рівно о 12:30 полковник Андрій Лисенко, військовий речник, читає останні новини зі Сходу, де українські війська ведуть бої на виснаження з російськими силами та їх місцевими союзниками, які окупували близько половини Донецької і Луганської областей», — йдеться у статті.
«Ще одна традиційна особливість військового часу у європейській столиці — оголошення про набір до лав армії. У Києві дуже просто знайти фотографії рішучих солдатів із грізними кулеметами. «Чоловіча робота», — проголошує банер із солдатом, що в танку. «Підпиши контракт, щоб стати справжнім чоловіком», — говорить інший, який ілюструє двох здоровенних добровольців», — ділиться спостереженнями автор.
Наприкінці статті наголошується важлива роль Києва в історії. «Київ століттями був в центрі системи європейських держав. В наш час це місто незаслужено опинилось в тіні Москви і Берліна. Але немає ніяких сумнівів: це чудова і повноцінна європейська столиця», — підсумовує автор.
Провідне німецьке спортивне видання Kicker видало цілу низку статей до та після протистояння національних збірних України та Німеччини.
Напередодні матчу видання високо оцінило нашу збірну та визначило основні елементи її сили. «Українська команда є професійною та добре підготовленою. Однак ми маємо більше опцій у стратегії — це і маємо використати. […] Усі експерти погоджуються, що успіх у матчі принесе блокування двох флангових гравців: Андрія Ярмоленка (Динамо Київ) та Євгена Коноплянки (ФК «Севілья»). Саме вони надають великого потенціалу українській збірній як у атаці, так і в обороні», — йдеться у статті.
У аналізі матчу видання зазначило, що збірна України сильно почала гру. «Нойєр врятував вже на початку матчу. Незабаром після того, як Дракслер зробив перший удар по воротах на третій хвилині, Коноплянка пробив по воротах Нойєра під пильним оком боксера Віталія Кличка з 16 метрів після помилки Мустафі. Цим він змусив Нойєра показати своє вміння. В результаті, сумбурна гра німецької збірної стала результатом ще кількох помилок: Боатенг, наприклад, двічі не влучив по м'ячу», — йдеться у статті.
Автор також наголошує, що Україна могла швидко відігратись після голу німців: «Якою була реакція України на відставання? Майже 1: 1! Нойєр знову віртуозно відбив хороший удар головою, який завдав Хачеріді з правого боку воріт. Завдяки цьому зберіглась впевненість німецької збірної».