Аналітики The Economist Intelligence Unit вважають, що торговельна війна з Росією може подвоїти роботу українських політиків у проєвропейському напрямі та зробити проблему ув’язнення лідера опозиції Юлії Тимошенко другорядною для оточення президента
Аналітики The Economist Intelligence Unit вважають, що торговельна війна з Росією може подвоїти роботу українських політиків у напрямі проєвропейських реформ, а проблема ув’язнення Тимошенко стане менш загрозливою порівняно з торговельною війною для сьогоднішньої влади. Крім того, цей конфлікт передусім призначений для привертання уваги у зв’язку з наближенням дати підписання Угоди про асоціацію з ЄС.
Проте вони не впевнені у довгостроковому характері цього конфлікту. «На сьогодні здається малоймовірним, що Росія повністю припинить поставки з України. Якщо ж і припинить, то не на тривалий час, оскільки російська економіка, яка вже давала збої 2013 року, буде так само враженою (до її основного імпорту з України належать ключові промислові ресурси, такі як метали, хімічні речовини та електричні машини)», – стверджують аналітики The Economist Intelligence Unit.
«Політично такий крок може збільшити напруженість між двома країнами», – вважають аналітики, проте вони також зазначають, що це може принести і деякі бонуси для України. «Україна може виграти трохи співчуття та підтримки із закордону (наприклад, США вже заявили про своє бажання допомогти Україні з диверсифікацією енергоносіїв). Що ж до внутрішньої політики, то аналітики The Economist Intelligence Unit вважають: «якщо цей конфлікт триватиме настільки довго, щоб поглибити й без того значну економічну кризу, то це може знизити підтримку уряду серед населення, але, крім того, це також може стимулювати українських політичних гравців подвоїти свої зусилля в напрямі проєвропейських реформ. З цього погляду відчайдушні дії Росії можуть зробити ув’язненого лідера опозиції Юлію Тимошенко менш загрозливою для оточення президента, а перспективи відновлення програми співробітництва з МВФ, включно із змінами у фіскальній і валютній політиках, – менш непривабливими, аніж це було раніше».
Читайте також: Путін розбушувався. Кремль готує зрив підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС?
Експерт аналітичного центру The Jamestown Foundation Максим Бугрій у своїй статті пише, що проросійське лобі в Україні сьогодні слабше, аніж на початку президентства Януковича, проте його не можна недооцінювати
Експерт зазначає, що в Україні з’являються нові проросійські ініціативи, але в «цілому проросійське лобі в Україні слабше, аніж на початку президентства Януковича. Ослаблює його російська політика щодо України.
«Контроверсійною ознакою путінської політики щодо України є використання економічного тиску і водночас повне заперечення стимулів і відповідних інструментів «м’якої сили», – вважає Бугрій.
«Нескладні інструменти торговельних бар’єрів задля зменшення українського експорту, – основні складники російської політики щодо України. Цікаво, що Кремль спрямовує ці свої інструменти проти підприємців, які глибоко пов’язані торговельними відносинами з Росією», – зазначає він. «Отже, як результат, проросійське лобі в Україні сьогодні слабше, аніж на початку президентства Януковича», – додає Бугрій.
За його словами, хоча на сьогодні діяльність проросійських лобістів в Україні видається загалом неефективною для зміни курсу країни, їхній вплив не можна недооцінювати.
«У середньостроковій перспективі Росія почне більше покладатися на євроскептичних гравців української політики, які безумовно наберуть політичної ваги, оскільки Україна рухається в напрямку Європи та Заходу», – зазначає експерт.
Читайте також: У цейтноті. Путінська політика в Україні пробуксовує
Експерт Центру Європейської політики у Брюсселі Аманда Пол вважає, що нинішній напрям розвитку України робить її регіональним лузером, а такі країни Східного партнерства, як Молдова, Грузія та Вірменія, вимагають дедалі більше від ЄС, включно з перспективами членстваАманда Пол у своєму блозі на EUobserver порівнює політику ЄС щодо держав Східного партнерства з фітнес-режимом, основна мета якого – поліпшення економічного та політичного здоров’я країн, що беруть участь у цій програмі.
Так, на початку дії програми 2009 року Україна була найбільш підготовленим учасником Східного партнерства. Очікувалося, що Київ буде першим, хто підпише договір про асоціацію і глибоку та всеосяжну зону вільної торгівлі і таким чином доведе успіх програми Східного партнерства.
«Київ не хотів покинути своїх старих звичок, навіть зважаючи на те, що вони продовжували руйнувати здоров’я країни, та ігнорував бажання українського суспільства, яке прагне і заслуговує здоровішої країни; саме тому йому не вдалося дотриматися фітнес-програми ЄС», – стверджує Аманда Пол.
«Інші країни, особливо Молдова, Грузія та Вірменія, використали кращий підхід до власного розвитку, хоча він часто був непростим, і вони також, як і Україна, потрапляли під тиск Росії. Проте ці країни стають дедалі здоровішими і починають вимагати більшого від ЄС. Ці вимоги вже включають і перспективи членства у ЄС, і йому буде чимраз важче відмовити їм, оскільки ці країни стають дедалі здоровішими. Тимчасом Україна топчеться на одному і тому ж місці», – зауважила експерт.
«В України завжди був потенціал регіонального чемпіона, проте її сьогоднішня траєкторія розвитку, на жаль, робить країну регіональним лузером», – вважає Аманда Пол. Однак додає, що Україна досі має шанс, хоча часу щораз менше і менше. Київ має «припинити скаржитися і почати робити те, що він повинен робити, а саме дозволити Тимошенко покинути країну для лікування без передумов щодо її політичного майбутнього», – підсумовує Аманда Пол.
Читайте також: Індекс візової лібералізації держав-учасниць програми Східного партнерства
Експерт Ольга Шумило-Тапіола у своїй статті на сайті carnegie.ru вважає, що внаслідок торговельної війни Путін втратить Україну
«Доки аналітики намагаються передбачити, на Схід чи на Захід піде Україна, вона стоїть на місці. Українці не дуже хочуть обирати. Їм комфортно сидиться посередині, і доти, доки у них є свій шматок землі та більш-менш дружні відносини із сусідами, вони й пальцем не поворухнуть», – вважає експерт Ольга Шумило-Тапіола. Опитування показують, що відсоток людей, які підтримують блокування з ЄС чи Росією, майже однаковий; в Україні комфортно живеться всім.
«Хоча самі ж Схід і Захід штовхають країну до вибору. Кожен із них кладе на стіл переговорів свої пропозиції. ЄС пропонує реальну економічну та політичну інтеграцію через болючі реформи з перспективою членства наприкінці, тим часом як Росія пропонує перспективи членства у Митному союзі і, як стверджують, дешевший газ без великої потреби реальної інтеграції. Ці дві пропозиції – як яблука та апельсини, але багато українських спостерігачів з обох сторін люблять порівнювати та протиставляти для того, щоб наголошувати на драматичному характері вибору країни», – зазначає експерт.
Ольга Шумило-Тапіола також вважає, що теперішня торговельна війна повністю стосується вибору між Сходом і Заходом. Це путінський спосіб переконувати партнерів прийняти рішення на користь Росії. Проте, розпочавши війну, Москва полегшила роботу для України.
Поки що не відомо, якою буде відповідь України, проте Ольга Шумило-Тапіола вважає, що «хоч би якою довгою була війна та хоч би яким був її результат, цього разу Путін втратив Україну».
Читайте також: Без оголошення війни. Втрати України від російської торговельної блокади не перевищать 1% ВВП
Експерт New Eastern Europe Ян Гансен вважає, що серйозним рішенням у російській політиці Обами було б спрямувати Київ на шлях від Москви до Брюсселя
Експерт The New Eastern Europe Ян Гансен вважає: найкращим способом довести, що США добре вчаться на власних помилках у зовнішній політиці з Росією, було б «спрямувати свою увагу туди, де він може протистояти Росії в обмежений, але ефективний спосіб». Найбільш можливими йому видаються українські євроінтеграційні перспективи України.
«Якщо адміністрація Обами прагне продемонструвати своє вміння вирішувати проблеми в межах політичного реалізму, небагато знайдеться кращих можливостей це зробити, аніж як переконати європейських союзників прийняти Україну та підписати з нею Угоду про асоціацію», – вважає експерт.
«Адміністрація Обами могла б зосередитися на переконуванні європейців зробити справжній поступ щодо України. Ніхто не очікує радикальних змін в Україні одразу ж, але це корисна нагода для Європи та України у довгостроковій перспективі», – стверджує експерт. Він також додає: «Підвищення контролю ЄС над українськими інституціями разом з очікуваним сплеском культурного обміну можуть прийти на заміну російському впливу в Україні. Це було б великою поразкою та повідомленням для Путіну , який якось приватно висловився, що Україна не є навіть незалежною державою».
«Уникання самітів – один із видів повідомлення, проте набагато сильнішим повідомленням було б спрямувати Київ на шлях від Москви до Брюсселя», – вважає Ян Гансен. «Якщо Барак Обама зможе вплинути на ЄС, щоб вивести Україну зі сфери впливу Росії, він зможе підірвати один із ключових принципів політики Путіна. Навіть більше, він поставить Америку на сильнішу позицію у світових торгах, навчаючись на власних помилках і штовхаючи дипломатію у свої рамки».
Читайте також: Час повертатися до Східної Європи
Віце-президент радіо «Свобода» Джон О’Салліван у своїй статті для The National Review Online пише, що найбільша загроза для безпеки країн-сусудів Росії – її тривале неоімперське ставлення до них, тому НАТО має започаткувати нові переговори з Україною та Грузією.
Джон О’Салліван вважає, що у відповідь на торговельну блокаду Росією України Захід має вдатися до жорсткіших заходів. Наприклад, НАТО має почати нові переговори з Україною та Грузією.
«Коли Україна сподівалася приєднатися до НАТО, російські політики стверджували, що це нестерпна провокація та загроза російській безпеці. Як тільки НАТО надовго відклало розгляд української заявки, одразу ж зближення з ЄС стало загрозою російській безпеці. НАТО повинно відновити переговори з Україною (і з тих же причин із Грузією)», – вважає британський публіцист.
«Тривале неоімперське ставлення Росії до країн-сусідів – найбільша загроза для їхньої безпеки», – вважає він.
«Це також загрожує і російській безпеці. Захід повинен подумати над шляхами зближення Москви та євроатлантичних інституцій», – підсумовує Джон О’Салліван.
Читайте також: Путін хоче повернути «залізну завісу» між Росією і Заходом