Минулого тижня світові медіа найбільше говорили про наростаючий радикалізм серед українського суспільства, можливе фінансування націоналістичних організацій з боку представників олігархату та про зруйновану інфраструктуру Донбасу унаслідок бойових дій.
Тиждень.ua зібрав найголовніші теми, про які пишуть іноземні ЗМІ щодо України.
Atlantic Council
У статті аналітичного центру стверджується, що українські радикальні партії "непогано влаштувалися перед майбутніми виборами".
"Український націоналізм швидко розвивається, однак радикальні партії ніколи не досягали значного успіху на виборах. Це може змінитись у 2019 році, коли в Україні пройдуть як президентські, так і парламентські вибори, які є першими після Євромайдану та військового вторгнення РФ у 2014 році", – йдеться у публікації.
Так, хоча Україна взяла на себе зобов'язання приєднатися до євроатлантичних інституцій та розпочати структурні реформи, загальна ситуація в країні залишається невизначеною.
Зокрема, зважаючи на масштабну недовіру суспільства до більшості сучасних політичних партій і їхніх лідерів та на постійний збройний конфлікту у Східній Україні, радикалізм швидко росте.
Зазначається, що на початку конфлікту тисячі українських ветеранів служили у добровольчих батальйонах та інших збройних формуваннях, таких як "Азов", "Правий сектор" та "Організація українських націоналістів" (ОУН), які підтримували ультраправі настрої.
"Перед російським вторгненням у 2014 році український націоналізм досяг власного піку під час парламентських виборів 2012 року, коли партія "Свобода" посіла п'яте місце з 10,45 % голосів та увійшла до парламенту", – йдеться у публікації.
Однак націоналістичні партії України завжди були одноденним спалахом, і ніколи не мали значного впливу. Навіть у розпал насильницьких дій на Сході України у 2014 році лідер "Правого сектора" Дмитро Ярош отримав лише 0,9 % на президентських виборах.
У центрі вважають, що існують нові причини, про які варто турбуватися. Так, більша кількість українців готові виходити на вулиці, брати участь у збройному насильстві.
"Тиск з вулиць став одним з найефективніших інструментів боротьби зі старою системою. Ми побачили це з Революції на граніті, Помаранчевої революції та Євромайдану. Здебільшого дані вуличні революції були у значній мірі мирними. Проте зараз існує стурбованість, що кількість ультраправих організацій з реальним військовим досвідом і тих, хто прагнуть виходити на вулиці, зростає", – йдеться у статті.
У той час як уряд України включив більшість добровольців до Національної гвардії чи Міністерства оборони у 2015-2016 роках, існують сотні ветеранських організацій, члени яких готові балотуватися у парламент.
У свою чергу, права організація "Азов" навесні 2014 року перетворилася на волонтерський батальйон. Спочатку він налічував кілька десятків добровольців, які звільнили Маріуполь і брали участь в інших ключових битвах на Сході. Зокрема, у 2015 році "Азов" був включений до Націгвардії, після чого став у овному складі полком з танками та важкою артилерією.
Аналітики відзначають, що водночас багато членів Нацгвардії зберегли тісні зв'язки з партією "Національного корпус". Дані зв'язки можуть не дозволити Нацгвардії розігнати майбутні мітинги "Національного корпусу" в центрі Києва у майбутньому.
Наголошується, що розвиток націоналізму може бути використаний для розгону мирних демонстрантів або для забезпечення результатів виборів.
"Оскільки діяльність Національної поліції регулюється законом, націоналісти можуть бути найняті для виконання "брудної роботи". Наприклад, їх можна наймати у якості "тітушок", які можуть виконувати будь-яку роботу у натовпі", – йдеться у публікації.
Враховуючи тисячі ветеранів, які прагнуть знайти роботу та відновити своє життя, така діяльність може бути гарним джерелом доходу.
Додається, що так як патріотичні настрої є досить високими, олігархи та бізнесмени можуть використати дані почуття та зміцнювати націоналістичні партії, задля власних кориливих цілей
The Washigton Post
Американське видання у статті "Війна в Україні є більш руйнівною, ніж ви думаєте" відзначає, що збройний конфлікт на Донбасі є однією з найгірших гуманітарних криз у світі.
"Більше 10 000 людей загинули у цьому постійному конфлікті; 2800 були цивільними особами. Майже два мільйони людей були внутрішньо переміщені або поставили себе під загрозу, залишившись у своїх домівках", – йдеться у публікації.
Так, до початку війни даний індустріальний регіон займав майже 15% населення України (6,6 млн) і сформував 16% валового внутрішнього продукту.
Зокрема, дослідження видання підтвердило, що на Донбасі лікарні та медичні установи вщент зруйновані, а мешканці регіону позбавлені базових послуг з охорони здоров'я.
"Ми виявили, що 82 медичні установи, третина всіх медичних закладів Донбасу, були пошкоджені", – йдеться у публікації.
У свою чергу, були розглянуті типи зброї, щоб з'ясувати, чи навмисно руйнують дані заклади на Сході України.
Зазначається, що руйнування інфраструктури під час бойових дій на Донбасі відбувається унаслідок використання звичайної артилерії, важких мінометів та реактивних систем залпового вогню (РСЗВ) БМ-21 "Град". Така вогнепальна зброя недостатньо точна, щоб направляти її на конкретні будівлі.
"Ті, хто її використовує, часто не бачать мети – щоб знищити конкретну цільову будівлю, такій зброї вдасться досягти успіху лише тоді, коли вона буде використана у достатній кількості, і залишить за собою великий побічний збиток", – йдеться у публікації.
Водночас деякі медичні пункти були атаковані за допомогою танків, протитанкових ракет та гранатометів, тобто стрільби прямого наведення.
"Судово-медична експертиза фрагментів або нерозірваних боєприпасів допомагає визначити тип, який використовується для атак на лікарні, – це полегшує зробити висновок, яка саме сторона здійснила напад на мішень. Але у війні на Донбасі обидві сторони в основному використовують одну й ту ж зброю, що ускладнює висновок", – йдеться у публікації.
"Якщо Україна не може надавати найважливіші послуги, війна підірвала легітимність держави та ускладнила досягнення примирення у разі закінчення конфлікту", – підсумували в американському виданні.