В певний момент конфлікт на Донбасі переріс у війну, а сторони протистояння пройшли точку неповернення. Про це пише авторитетне західне видання The Economist.
«Під час бойових дій фізичні зміни часто відбуваються швидко: дороги перекривають, житлові будинки зазнають руйнувань. Ментальні зміни, тим часом, відбуваються повільно і непомітно. І знадобилося багато часу, щоб усвідомити, що «криза» в Україні насправді є війною, і, цілком можливо, тривалою», – йдеться в статті.
На думку авторів матеріалу, офіційний Київ доклав недостатньо зусиль, щоб переконати цивільних, які проживають на підконтрольних терористам територіях, що влада насправді не збирається «знищити народ Донбасу». В статті зазначають, що нові обмеження, які стосуються виїзду з фактично окупованих бойовиками територій більше нагадують «покарання», аніж заходи безпеки. Крім того, в статті згадують випадки, коли українські добровольчі батальйони блокували гуманітарні вантажі, призначені ніачебто для мирних мешканців Донецька та Луганська.
«На Заході сподівалися, що санкції, падіння цін на нафту і міжнародна ізоляція змусять Владіміра Путіна піти на компроміс. Замість цього нові спалахи насильства в Україні стали для нього «способом шантажу». Захід загнав себе в глухий кут: бездіяльність зараз означає капітуляцію, а дія свідчитиме про залучення до конфлікту, якого мало хто прагне», – зазначає The Economist з посиланням на Лілію Шевцову з Інституту Брукінгса, яка заявила, що задля збереження власної репутації «Захід буде змушений піти на кроки, до яких ще вчора він не був готовим».
У публікації також стверджують, що, незважаючи на вимоги низки американських політиків надати Україні озброєння, це може швидше посилити напругу, аніж вгамувати її.
«Війну в Україні Кремль сприймає, як екзистенційний бій з Америкою. Путін назвав українську армію «іноземним легіоном НАТО», який бореться за інтереси Заходу; зображення американської зброї, яку вивантажують в Києві, сприйматимуть як доказ цього», – переконані автори статті.
«В Україні мирні Мінські домовленості виглядають як ілюзія. І питання не в тому, чи продовжуватиметься війна, а в тому, як довго вона триватиме», – резюмує The Economist.
.jpg)
Надавши Україні зброю, Захід покаже Путіну, що за агресію треба платити. Про це пише у своїй статті для видання Financial Times Іво Даалдер – фахівець з європейської безпеки, колишній постпред США в НАТО.
«Немає жодних сумнівів у тому, що ескалація боїв на сході Україні є прямим наслідком того, що Москва посилила підтримку сепаратистів на Донбасі», – йдеться у статті.
«Президент Росії щонайменше прагне дестабілізувати Україну і не дозволити Києву наблизитися до Європи і Заходу. Він може мати більш широку мету: зберегти більшу частину Східної України під ефективним контролем Росії, створити сухопутний міст в Крим, або навіть створити новий об'єкт – Новоросію – розділивши Україну. Без сумніву, Путін не продемонстрував ані найменшого інтересу до припинення конфлікту або реального політичного рішення», – пише Даалдер.
На його думку, дипломатичним шляхом Захід не переконає Путіна виконувати Мінські домовленості, і наразі варто подумати про те, як збільшити ціну, яку Росія заплатить за свою агресію в Україні.
«Потрібно приділити увагу підвищенню обороноздатності України, зокрема надати радари, які фіксують ракети дальнього радіусу дії, безпілотні літальні апарати, електронні перехоплювачі ворожих БПЛА, засоби безпечної комунікації і броньовані джипи. Військова допомога повинна включати в себе смертельне озброєння, особливо легкі бронебійні ракети, зважаючи на велику кількість бронетехніки, яку російські розгорнули в Донецьку і Луганську… Допомагати повинні не лише США, а й інші члени НАТО – особливо ті, які працюють з колишнім радянським озброєнням, сумісним з тим, яке має на озброєнні українська армія», – наголошує автор.
За словами Даалдера, відмова Заходу надати Україні зброю не виправдала себе.
«Бездіяльність (Заходу –ред.) не завадила Росії загострювати конфлікт на кожному кроці – від анексії Криму і надання допомоги сепаратистам на Донбасі до відправки тисяч військовослужбовців, щоб знівелювати українські досягнення, а також надання фінансування, постачання, підготовки і підмоги сепаратистам протягом останніх зіткнень», – переконує автор.
«Що стосується політичного врегулювання, то очевидно, що Путін погодиться на це тільки тоді, коли ціна війни стане для нього надто високою. Поставки зброї в Україну підвищать витрати Росії, збільшивши ймовірність того, конфлікт можна буде залагодити шляхом переговорів. І час для цього настав», – резюмує він.
Захід повинен запровадити нові суворі санкції у відповідь на новий наступ Росії на Україну. Про це йдеться в публікації американського видання The Washington Post.
На думку авторів статті, європейські лідери та президент США Обама надто повільно реагують на виклики, які кидає їм Путін, розпалюючи війну на сході України.
«Незважаючи на їхні (лідерів ЄС та США – ред.) сподівання, російського керманича не стримають ні майбутнійї економічний крах, викликаний західними санкціями і падінням цін на нафту, ні перспектива подальшого примирення із Заходом. Як виявилось, він прагне розширити свій контроль в Україні, щоб потім диктувати власні умови крихкому демократичному уряду, а не реалізувати мирний план, з яким він погодився у вересні. Саме для цього він (Путін – ред.) направив тисячі військовослужбовців і сотні військових транспортних засобів через кордон з початку року», – йдеться в матеріалі.
«Ключове питання полягає в тому, чи вистачить наразі Заходу сили волі, щоб відповісти на виклики Путіна ефективними заходами, а не звичною риторикою. Це буде нелегко: низка європейських урядів, зокрема Франції, виступали за послаблення санкцій, в той час як в Білому домі переконували, що діятимуть лише спільно з Європою», – наголосили у The Washington Post.
На думку авторів статті, нові санкції повинні стосуватися галузей, яких попередні обмеження не зачепили – наприклад, видобування корисних копалин.
«Тим часом західні уряди повинні розширити і прискорити допомогу українському уряду, який перебуває на межі банкрутства, та допомогти йому з запровадженням реформ, передбачених Міжнародним валютним фондом. Крім того, Обама повинен, нарешті, приділити серйозну увагу забезпеченню України з оборонним озброєнням, про яке вона просила – ця «опція» отримала потужну підтримку Конгресу. Йдеться не про те, щоб перемогти російську армію, а щоб стримати Путіна. Росіяни вже страждають від економічних обмежень через його (Путіна – ред.) авантюризм; перспектива важчих втрат може змінити його розрахунки – або його політичний статус», – резюмували у статті.
Війна в Україні стала справжнім випробуванням для ЄС, насамперед кинувши виклик його основним принципам. Про це йдеться у статті, опублікованій видання The Christian Science Monitor.
На думку авторів статті, загострення конфлікту, яке відбулося протягом останнього часу, підняло питання про те, чи вистачить ЄС сил для того, щоб покласти край війні, зберігши цілісність і волю Україні.
«До цього ЄС ніколи не зазнавав такого стресу, і йдеться не лише про політику щодо Москви, але і про зростання внутрішнього терору джихадистів, анти-іммігрантські партії, а тепер ще й перемога в Греції лівої партії, чия неекономна позиція загрожує проекту єдиної валюти. Після десятиліть розширення та інтеграції ЄС щосили намагається ліквідувати прогалини. Разом з тим, кожна криза сприяє тому, щоб він (ЄС – ред.) виглядав потужнішим, спираючись на цінності, які його об’єднують – наприклад, недоторканність державних кордонів, і перевагу цих цінностей над матеріальними інтересами – такими як енергозалежність від Росії», – зазначає видання.
The Christian Science Monitor наголошує, що раніше Європі вдавалося шляхом переговорів та компромісних рішень дотримуватися певного балансу, і в українському питанні варто повторити цю практику.
«Деякі країни хочуть зменшити тиск на президента Путіна і готові до компромісу у питанні російського впливу на Україну. Інші європейські лідери вважають, що не варто дозволяти Росії ї розколоти Україну та змінити режим в Києві, інакше це спровокує подальше використання сили для змін у Європі», – переконують атори статті.
«Зіткнувшись з багатьма потрясіннями, ЄС сформував принцип, який і привабив його членів – пожертва національними інтересами задля спільного блага на континенті, війна на якому тривала надто довго. Війна в Україні та Росія знову кинули виклик цим принципам, і, спираючись на свою єдність, Європа зможе вирішити і цю кризу», – резюмували у статті.