Німецьке видання Frankfurter Allgemeine Zeitung пише, що скасування сепаратистами виборів у невизнаних республіках — наслідок міжнародного тиску, але тиску не на лідерів республік, а на Владіміра Путіна.
«Ще до Паризького саміту «нормандської четвірки» сепаратисти планували проводити вибори 18 жовтня та 1 листопада і не хотіли нічого слухати про їх скасування, мотивуючи це тим, що Україна не виконує Мінські домовленості. Владімір Путін після переговорів у Парижі пообіцяв поговорити із сепаратистами про вибори — і ось, через чотири дні після саміту, вони їх переносять на наступний рік», — йдеться у виданні.
Автор вважає, що скасування виборів вкупі із перемир’ям та відведення важкої бойової техніки створюють позитивні умови для розв’язання конфлікту у перспективі — в разі якщо вдасться зберегти режим тиші.
- Читайте також: Важка невизначеність сепаратистів
Менш оптимістичну позицію займають за океаном. У виданні The Washington Post вважають, що Путін не планує заморожувати конфлікт на Донбасі — натомість він хоче повалити уряд у Києві, а для цього йому потрібно продовжувати бойові дії навіть під час оголошеного припинення вогню. Цьому, на думку автора, є кілька причин.
Перша причина — це суперечило б тому, чого Росії вдалось досягнути досі. «Після втечі Януковича взимку 2014-го метою Путіна була дестабілізація прозахідного уряду. Росія скористалась нестабільністю, захопивши Крим, і тепер не дозволить стабілізувати ситуацію, поки уряд Порошенка не зміниться на проросійський. А заморозка конфлікту на Донбасі приверне додаткову увагу до Криму», — йдеться у статті. Автор вважає, що Путін через свій страх перед революціями не може допустити успішності однієї із них.
Друга причина — Київ виграє від замороженого конфлікту більше, ніж Москва. «Через вісімнадцять місяців після появи російських солдатів у Криму, уряд Порошенка досі при владі. Заморозка конфлікту на Донбасі тільки зміцнила б його позиції, адже дала б змогу зосередити увагу та ресурси на проведенні необхідних реформ».
В той же час, на думку автора, не варто очікувати і повномасштабних бойових дій. Росія зараз намагається послабити західні санкції, та і ціни на нафту не підвищуються. Таким чином, Кремль намагатиметься віднайти золоту середину між повномасштабною війною та заморозкою конфлікту, і тому майбутнє Донбасу — «не війна чи мир, а повільне кипіння».
- Читайте також: Тільки б не було війни
Британське видання The Guardian присвятило статтю технічному звітові стосовно минулорічної трагедії літака MH17. Автори вважають, що цей звіт навряд чи прояснить усі деталі цієї заплутаної справи, хоч, можливо, і підсилить арсенал аргументів тих, хто намагається довести вину Росії.
«Очікується, що вівторковий звіт підтвердить, що літак збила ракета, випущена із мобільної установки «Бук». Але питання, яке і є важливим для міжнародної спільноти, — хто саме натиснув на кнопку, — схоже, поки залишиться без відповіді», — зауважують автори.
У виданні вважають, що політична напруга навколо аварії розвіється ще не скоро. «Кримінальне розслідування генеральної прокуратури Нідерландів, яке почнеться на початку 2016 року, буде значно важливішим, адже шукатиме саме винних, а не знаряддя вбивства. А доти сторони просто звинувачуватимуть одна одну», — резюмують автори.
Видання Süddeutsche Zeitung дослідило долю українських біженців у сусідній державі — Польщі. Автор зауважує, що поляки зовсім не раді біженцям із Сирії, які за квотами прибуватимуть до Польщі, і мотивують відмову їх приймати тим, що приймають багато українців — проте насправді приймають зовсім обмежену їх кількість.
«Від початку війни на Донбасі Польща відмовила тисячам шукачів притулку із України, — лише жменьку визнали біженцями. Більша частина тих п’ятидесяти двох тисяч українців, що наразі перебувають у Польщі, — студенти або заробітчани, наймані працівники», — йдеться у статті.
Автор наголошує на тому, що, згідно із польським законодавством, біженці перші півроку не мають права працювати, — саме тому у біженцях Варшава не зацікавлена, а от саме трудові біженці їм треба — тому і так багато відмов у наданні притулку. «Польща прагне заповнити українцями ті тисячі робочих місць, які звільняють поляки, що їдуть на заробітки у Німеччину та Велику Британію. У період із січня по червень 2015 року поляки видали українцям близько чотирьохсот тисяч дозволів на роботу та проживання», — резюмує автор.
- Читайте також: Краще вже як у Придністров’ї
Американське видання The New York Times відреагувало на документальний фільм «Зима у вогні: Боротьба України за свободу», який був створений онлайновим сервісом Netflix та став доступним для перегляду 9 жовтня. Оглядач сайту А. Скотт зазначає, що фільм виконує дуже важливу місію: показує історію кривавих протистоянь на Майдані Незалежності водночас у глобальній перспективі і дуже персонально.
«Фільм починається із короткого, але влучного історичного уроку: на мапі показують, як змінювалась динаміка протистоянь. Але більшість того, що ви побачите — це події «від першої особи», які занурюють у хоробрість українців, які боролись за своє майбутнє. Сучасні технології ще не здатні вхопити та передати запах сльозогінного газу, проте режисер Євген Афінеєвський зробив усе можливе, аби передати події тієї зими. Рідко якому документальному фільмові вдавалось досягнути такого рівня прямоти та відкритості», — йдеться у статті.
Автор вважає, що кращого часу для випуску фільму годі й уявити: майже через два роки після початку сутичок він нагадує, за що боролись українці на Майдані та змушує задуматись над тим, що з того часу змінилось.