Саміт НАТО в Уельсі є найкращою, і, можливо, останньою, можливістю стримати агресію Росії та не допустити її поширення Європою. Про це пише у своєму матеріалі для The Guardian американський генерал, екс-головнокомандувач сил НАТО Веслі Кларк.
«Росія розвиває нову форму ведення війни – використовує спецпризначенців та провокації, повільно та навмисне посилює конфлікт. Росія порушила міжнародне право та угоди, які гарантували стабільність у світі після холодної війни. Однак попередження та санкції не подіяли», – зазначає генерал, додавши, що для того, щоб зупинити агресора необхідні глибше розуміння ситуації та рішучі скоординовані дії.
«По-перше, дії Владіміра Путіна щодо України не є "спровокованими". Вони є частиною довгострокового плану відтворення великої Росії через відновлення контролю над Україною та іншими державами так званого "ближнього зарубіжжя". Росія не збирається визнавати своє вторгнення, адже це, можливо, змусить НАТО діяти більш рішуче. Але поки уряди країн НАТО одностайно не назвуть дії Росії "агресією" і "вторгненням", вони матимуть труднощі з прийняттям спільного рішення щодо більш активних дій, які наразі є необхідними», – переконаний Кларк.
За його словами, сили Альянсу повинні постійно перебувати в країнах Балтії, Польщі та східних Балканах, щоб гарантувати безпеку країнам-членам НАТО, які вже відчувають загрозу.
«Агресора посилює його успіх. І вони (країни-члени НАТО у Східній Європі – ред.) знають, що сьогодні Україна бореться на периферії НАТО за ті ж цінності свободи, самоврядування та демократії, які сповідує НАТО. Вони ставлять запитання: наскільки сміливим буде НАТО у протистоянні новій російській загрозі, якщо країни Альянсу сьогодні побояться надавати інформацію, військові консультації і допомогу незалежній європейській державі з населенням у 45 мільйонів, яка веде боротьбу за повернення контролю над власною територією?», – зазначає генерал.
«Успіх саміту НАТО визначатиметься не просто деклараціями про наміри зміцнювати членів Альянсу в Східній Європі, а його готовністю надати Україні необхідну дипломатичну, економічну і, найголовніше, військову допомогу», – переконаний Кларк.
«Справді, немає "військового" вирішення конфлікту в Україні. Єдиним рішенням є дипломатичне: потрібно переконати Путіна зупинитися і стримати свої амбіції. Але, як ми бачимо, переконання вимагає не лише дипломатії і санкцій, а й надання допомоги Україні у вигляді військових засобів для боротьби з новою військовою стратегією Росії. Інформація, навчання, військові консультації та озброєння, імовірно, врятують тисячі життів і мільярди доларів в майбутньому. Це час, щоб говорити правду про російську агресію і діяти рішуче, допомагаючи Україні її зупинити», – резюмує генерал.
Стратегія Путіна полягає в тому, щоб переконати українців, що вони не здатні виграти війну з Росією та сісти за стіл переговорів. Із терористами. Про це йдеться у статті американського видання The New York Times.
На думку видання, мирний план Путіна збурив дипломатичні води, надавши Заходу привід для затримки каральних санкцій, які зашкодять і європейській економіці на межі нової рецесії.
«Здається, план Путіна, викликав більше питань, ніж відповідей. По-перше, він не передбачає механізму своєї реалізації. По-друге, лише за кілька годин до його оприлюднення, особистий прес-секретар Путіна висловив російську позицію (згодом різко розкритиковану як неправдиву), що Москва не може домовлятися про припинення вогню, бо не є безпосереднім учасником конфлікту», – наголошує The New York Times.
«Стратегія Путіна полягає в тому, щоб переконати Київ, що він повинен вести переговори, а не боротися, і зміцнити враження, що кінцевий результат залежить від Москви. Для Росії важливо насамперед не допустити, щоб українці думали, що вони можуть виграти цю війні, і визнати лідерів сепаратистів партнерами на переговорах", – пише видання.
На думку видання, план Путіна містить ще один суперечливий момент.
«У ньому немає згадки про автономію для сепаратистських східних регіонів – центральну вимогу Росії ще з березня. Це вважають підтвердженням довгострокової мети Кремля впливати на внутрішні справи України і блокувати будь-які майбутні спроби вступити до НАТО», – зазначають у статті.
На думку видання, чимало українців, наляканих величезною кількість загиблих у конфлікті на Сході, усвідомлюючи економічні втрати від війни, хочуть покласти край насильству.
«Аналітики зазначають, що до реального врегулювання треба буде пройти ще довгий шлях. Москва не повною мірою контролює сепаратистів; і не ясно, чи зможе Київ, приборкавши озброєних сепаратистів, дійсно покласти край конфлікту на сході», – резюмує видання.
Новий український телеканал Ukraine Today включився в російсько-українську інформаційну війну. Про це йдеться у статті видання The Christian Science Monitor.
“На тлі нинішньої інформаційної війни між Росією і Україною, новий канал обіцяє глядачам дотримуватися ідеалів "чесності", "свободи" і "верховенства закону", – пише видання, зазначивши, що невідомо, чи знайдеться на вже «переповненому» полі місце для «ще одного гравця».
«Ukraine Today обіцяє запропонувати свіжий і глибокий погляд на Україну з акцентом на євроінтеграції, а також відносинах з Росією. На каналі звучить енергійна музика та виходять в ефір сюжети про складнощі, які чатують на туристів в Криму та звинувачення НАТО в бік Росії через відправку своїх військ в Україну», – зазначає The Christian Science Monitor.
«Інформаційна війна між Росією та Україною досягла апогею після виходу в російських ЗМІ сюжету про те, що нібито українці розп'яли хлопчика в місті Слов'янську на сході України», – наголошує видання
«Росія припинила трансляцію українських телеканалів, коли незаконно анексувала Крим в березні, а згодом Україна заблокувала 14 російських каналів через "пропаганду війни і насильства в ефірі", – додають у статті.
The Christian Science Monitor звернулось до Еллен Міцкевич, експерта з російських ЗМІ, професора політології з університету Дьюка з проханням прокоментувати ситуацію.
«Російські засоби масової інформації підкреслюють, що український уряд в Києві є фашистським. Вони (російські медіа – ред.) використовують образи нацистів часів Другої світової війни та поранених дітей раннього віку, в сюжетах про український уряд використовують драматичну музику», – зазначила Міцкевич.
"Я ще не бачила такого рівня емоцій, відрази, нагнітання страху. Саме ці емоційні елементи в основному використовують в новинах. І це, думаю, є найбільш вражаючим серед того, що я бачила раніше», – переконана експерт.
Разом з тим Міцкевич зазначила, що більшість людей в Росії дивляться новини по телебаченню. І український контрпропагандистський канал перебуватиме в невигідному становищі, адже буде доступним тільки в мережі або по супутнику, а це розкіш, яку більшість росіян не можуть собі дозволити.