У виданні Foreign Policy, коли писали про скандал із відставкою, спробували відповісти не на питання «хто винен?», а на більш продуктивне «що робити?». Відповідь, на думку автора, тільки одна: боротьбу із корупцією в Україні потрібно аутсорсити.
«Київ програє боротьбу з корупцією, тому саме час для радикальних вчинків. Більше $12 мільярдів щороку зникає з держбюджету, а Transparency International продовжує називати Україну однією із найбільш корумпованих країн Європи… Молоде громадянське суспільство продовжує вимагати від влади боротьби із корупцією, проте стара гвардія в уряді та парламенті бореться проти неї на кожному кроці», — зауважує автор.
У статті наводиться досвід Гватемали як успішний сценарій аутсорсингу боротьби з корупцією: «У 2006-му Гватемала пожертвувала часткою свого суверенітету, надавши виключні повноваження боротьбі з корупцією гібридній міжнародно-національній інституції під назвою Міжнародна комісія проти недоторканності у Гватемалі. Хоч ця організація і діє в судах країни за її законами, там працюють міжнародні експерти, які знаходяться поза впливом корумпованих політиків — і їх діяльність є вкрай успішною».
- Читайте також: Чи має влада план «Б»?
«Це, звісно, був би радикальний крок для українських політиків-феодалів, але він міг би врятувати країну. І також бути чи не єдиним шансом для вкрай непопулярного президента Порошенка врятувати свій політичний імідж», — підсумовує автор
У статті європейського видання Politico нездатність влади повернути Абромавичуса у міністерське крісло назвали «політичним суїцидом». «Молода українська демократія впритул підійшла до самознищення цього тижня, адже один із найбільш орієнтованих на реформи міністрів подав у відставку», — пише автор.
«Ця новина є підтвердженням того, що довготривала боротьба реформаторів проти адептів старого режиму вийшла на пік, і від її результату залежатиме майбутнє України — чи вона стане успішною європейською країною, чи потоне у політичному, економічному та соціальному хаосі», — змальовує власне бачення автор.
У статті наголошується, що потрібна швидка дія: «Сподівання на швидке покращення ситуації в Україну були знищенні, а довіра населення до влади та політичних еліт сягнула рекордно низьких обсягів… Нове антикорупційне бюро ще не вступило в повну силу, децентралізація громадського адміністрування виявилась нечіткою та неповною. Це означає, що не сталось таких реформ, які реакційні сили не могли б швидко відкотити назад».
- Читайте також: Посилений контроль
Автор також провів цікаву паралель між сьогоднішніми подіями та результатами Помаранчевої революції: «Як і десять років тому, опозиція перемогла, але успішних реформ немає, а коаліція — на межі розпаду. Повалення чинного уряду та очевидна заміна його на менш реформоорієнтований означатиме повну зраду українських громадян з боку їх політичного класу».
Британці із видання The Guardian написали статтю про те, що відставка Абромавичуса потягне Україну в нову кризу і є максимально потужним ударом по президентові та Верховній Раді, а також іміджеві України на міжнародній арені.
«Відставка міністра стала для міжнародних інвесторів, Європейського Союзу та Сполучених Штатів чітким сигналом про те, що потрібно готуватись до нового внутрішнього конфлікту в українській владі. Українські євробонди опинились у загрозі в той же день, коли Абромавичус оголосив про відставку, а посли західних партнерів держави висловили підтримку йому та занепокоєння через названі ним причини його вчинку», — йдеться у статті.
«Але скандал показав, що в Україні все ще присутній помітний вплив великого бізнесу на економіку та уряд. Звинувачення Абромавичуса в бік Ігоря Кононенка, голови парламентської фракції Блоку Петра Порошенка та олігарха, якого часто називають «сірим кардиналом», є чітким тому підтвердженням», — підсумовує автор.
Німецьке видання Süddeutche Zeitung назвало відставку Абромавичуса останньою спробою привернути увагу до реваншу корупційних сил в Україні.
«Айварас Абромавичус, литовець за народженням, якого запросили після Євромайдану брати участь у відбудові України, був одним із найбільш фахових спеціалістів у теперішньому Кабінеті Міністрів. Тим дивніше, що його спроби реформувати економіку країни всіляко блокували, — а саме такою є причина відставки», — пише автор.
- Читайте також: Чому з діячів режиму Януковича знімають санкції в ЄС
У статті справедливо зауважується, що Абромавичус не першим покинув уряд, але, без сумніву, є доки найбільш впливовим із міністрів, що пішли з цього уряду у відставку. «Характерно, що усі вони вказували корупцію у оточенні президента Порошенка та парламенті причиною своєї відмови працювати далі», — наголошує автор.
«Авторитетні коментатори вже неодноразово говорили про те, що Порошенко може стати для країни президентом, не кращим за його попередника, — Януковича. Тепер ми бачимо наочне підтвердження цьому. Якщо не буде активних дій з боку президента та його адміністрації, західні партнери можуть розчаруватись у нинішній владі», — такий песимістичний висновок звучить наприкінці статті.