Минулого тижня світові медіа найбільше говорили про електоральні настрої українців щодо наступних президентських виборів, про використання українськими лідерами війни як приводу для уникнення власної відповідальності за незавершені реформи і процвітання корупції, та про початок Операції Об'єднаних сил, а саме головні відмінності ООС від АТО та безпосередні наслідки нового формату операції на окупованому Донбасі.
Тиждень.ua зібрав найголовніші теми, про які пишуть іноземні ЗМІ щодо України.
The Atlantic Council
Аналітичний центр у статті "Чи є в українських реформаторів реальний шанс на президентство?" зазначають, що наступні президентські вибори в Україні не виглядають перспективними.
"Українцям набридли власні лідери – набридли достатньо, щоб розглянути питання про обрання недосвідченої рок-зірки Святослава Вакарчука чи коміка Володимира Зеленського", – йдеться у публікації.
Так, діючий президент Петро Порошенко "тоне" в рейтингах, але цілком можливо, що його можуть переобрати на другий термін. Також реальну можливість зайняти президентське крісло має Юлія Тимошенко. Однак жоден з цих результатів не буде корисним для довгострокового здоров'я країни або для національних інтересів США.
Зокрема, є принаймні шість політичних партій або рухів, які братимуть участь у виборчій гонці , але лідера на їхнє об'єднання немає.
У Києві обговорюються три ім'я: рок-музикант Святослав Вакарчук, мер Львова Андрій Садовий та екс-міністр оборони Анатолій Гриценко. Єдиний, хто має шанс пройти у другий тур – Вакарчук, і навіть у такому разі він залишається слабким кандидатом.
Попри те, що він користується масовим визнанням по всій країні, виборці сприймають його як емоційну людину, новачка, який є не досить стійким для брудної політики в Україні.
У свою чергу, глава партії "Самопоміч" Андрій Садовий так і не зміг стати національним лідером і, схоже, більше занепокоєний львівським питанням.
Водночас Гриценко також не є прийнятним варіантом. Хоча екс-міністр оборони користується зараз сильною підтримкою в опитуваннях , коли він приходить на телеефіри, його цифри різко падають.
Також була пропозиція розпочати нову платформу, і є зусилля, спрямовані на об'єднання різних реформаторів з "Самопомічі", "Сили Людей", "ДемАльянсу", "Батьківщини", "Руху нових сил" та незалежних політиків, таких як голова Комітету Верховної Ради у закордонних справах Ганна Гопко, у новий рух .
"Я готовий боротися за Славу, Гриценка чи Садового. Петро Порошенко та Юлія Тимошенко – динозаври", – заявив у квітні нардеп Мустафа Найєм.
Однак відсутність єдності серед опозиційних партій – це багаторічна проблема. Практично кожен український політик хоче бути тим, хто "реформує країну", і змусити їх відкинути особисті амбіції неможливо.
The Daily Beast
Американське видання наголошує, що Сполучені Штати неодноразово демонстрували Україні власну підтримку щодо Росії, але корупція діючого режиму також є загрозою, як і Путін.
Згодом Україна зіштовхнеться з новими президентськими виборами, коли незначний прогрес з 2014 року, може бути змінений не з боку РФ, а власними лідерами.
Адміністрація президента США Дональда Трампа довела свою готовність підтримати Україну, надавши протитанкові комплекси Javelin. Ці кроки є важливими, але зусилля Вашингтону, спрямовані на підтримку українського суверенітету, будуть марними, якщо українські лідери скоротять реформи, використовуючи війну як привід для уникнення власної відповідальності.
У листопаді 2017 року опитування Міжнародного республіканського інституту показало, що корупція в Україні є головною проблемою для респондентів. Крім того, Україна займає 130 місце за Індексом сприйняття корупції в міжнародній організації Transparency International.
У виданні стверджують, що українська держава не керується політичними лідерами, а невеликою колаборацією олігархів, і наступні вибори навряд чи зможуть змінити це.
Спочатку адміністрації Порошенка вдалося заспокоїти іноземних інвесторів, вживши заходів для очищення банківського сектору, підвищення цін на енергоносії та вдосконалення системи держзакупівель. У рамках вторгнення з боку РФ, яке коштувало 10000 життів, анексії Криму та окупації Донбасу, вдалося повернути деяке зростання, зниження інфляції і забезпечення кредиту у розмірі $ 17,5 мільярда від МВФ.
Одним із найбільших кроків уперед було створення у 2015 році Національного антикорупційного бюро України. Але НАБУ має незначний вплив без створення антикорупційного суду. Порошенко постійно ухилявся від вимог створити суд, і як наслідок МВФ зв'язав свій наступний платіж із його заснуванням.
У свою чергу, більшість молодих лідерів, які є вихідцями з Майдану, розкидані поміж різних партій. Одна з проблем Євромайдану полягає у тому, що він ніколи не був втілений у партію, нову силу.
"Бар'єри для входження нових сил є високими, а телеканали та ресурси контролюються невеликою групою олігархів. Більшість з них мають активи, приховані на Заході", – підсумували у виданні.
The Atlantic Council
Аналітичний центр вирішив з'ясувати, що означає новий військовий підхід України до Донбасу.
"Україна прагне переробити свій підхід до вирішення поточного конфлікту з Росією. Починаючи з минулого місяця, військові зараз займаються наземними операціями", – йдеться у публікації.
Запуск Операції Об'єднаних сил замінив чотирирічну антитеррористичну операцію (АТО) і відзначив перехід України на більш активну оборону. Так, президент Петро Порошенко вважає, що нова операція повинна більш ефективно координувати діяльність органів оборони та безпеки і відновити територіальну цілісність України у довгостроковій перспективі. Цей крок також демонструє, що адміністрація Порошенка не залишила Донбас і серйозно ставиться до його повернення.
Охоплюючи набагато більшу площу з Донецької та Луганської областей на Азовське узбережжя, ООС являє собою сукупність військових та правових заходів протидії російській агресії. Первинним пріоритетом спільних сил є стабілізація ситуації та припинення безкарних нападів та жертв, за словами командувача Об'єднаних сил Сергія Наєва. Так, кінцевою метою є звільнення окупованих територій.
У рамках ООС війна офіційно не визнається, однак підтверджується, що Україна веде боротьбу з регулярними військами та підданими Кремлю найманцями, а не місцевими сепаратистами. Боротьба з російською агресією є більш точною метою, яка відображає реальність на місцях, краще, ніж АТО.
Наголошується, що постійна військова присутність РФ в Україні, постійний обстріл, використання заборонених видів зброї та консолідація їхніх сил на кордоні вимагає оперативної реакції українських військових. Активно залучені військові формування були номінально підпорядковані СБУ, що було непрактичним. Була невизначеність щодо ланцюга команд, значно затримуючи прийняття рішень. Ситуація довгий час вимагала централізованого командування.
За словами керівника військових програм Центру Разумкова Миколи Сунгуровського, нова структура повинна забезпечити більш оперативний контроль над збройними силами.
Критики, хоч і стурбовані тим, що розширені повноваження (наприклад, право на пошук, затримання, використання приватної власності, обмеження руху в деяких районах і навіть використання зброї, якщо це необхідно), надані військовим, суперечать Конституції України і потенційно можуть бути використані зловживанням.
Крім того міністр оборони України Степан Полторак виключає широкомасштабний наступ як спосіб перебрати окуповані території, але стверджує, що Україна буде використовувати своє суверенне право на самооборону.
Враховуючи очевидний дисбаланс сил між Україною та Росією, український уряд зосередив увагу на дипломатії, щоб примусити РФ дотримуватися Мінських угод, в основному для забезпечення реалізації повного пакету заходів безпеки.
"Який би не був довгостроковий результат, завершення АТО, на жаль, не означає завершення війни в найближчому майбутньому – ситуація залишається напруженою. Обстріли та жертви повідомляються щодня. Військовослужбовці, добровольці та місцеві жителі песимістичні, новий формат призведе до значних змін. Для них війна продовжується своїми законами", – підсумували в аналітичному центрі.